ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Перше серпня
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-07-14 16:51:39
Переглядів сторінки твору 7005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.815 / 5.25  (4.933 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.781 / 5.25  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 16:54:53 ]
Чому ж ні?!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:39:27 ]
Привіт, Зоряно! Поясню. Читала Василину Верховинку з лікарняного циклу і зрозуміла, що справжні вірші завжди болять, крають, тяжіють, викликають сльози і лишаються в душі, вони не вивітрюються, вони важкі, вистраждані. Щастя ж на хвильку торкне посмішкою вуста і полетить кульбабкою, а біль проросте не в однім серці, в щасті всі однакові, а горе - різне. Крилате натхнення, але ж якою ціною! Тому і не буду, тому і не хочу. Краще вже малюватиму колібрі, райдугу, кожен день щось нове, навіть беззмістовне, ніж з натури сіре і вічне. Ось так. А може то настрій такий був. А може враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-14 17:07:44 ]
"ніколи не кажи "ніколи" :о)
гарна ритміка, але бажано б переглянути:
"Змиє вода, я ж небо знов" і
"Буду поеткою, але митцем" -
отут ритм трішки випада, але в цілому - дуже непогано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:43:08 ]
То я так прошу, щоб ніколи горя, та звісно ж все в Його руках, за Його волею.

Дякую за поради. Ціную увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 18:01:05 ]
А де ж світлинка до композиції - в стилі осінь"ню" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:09:18 ]
Для осені "ню" буде інша композиція. От тоді обов'язково із світлинкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 19:04:44 ]
Легко, прозоро йде вірш - читати хочеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:12:43 ]
Дякую. А знаєте, багато у вас навчилася, і за це ще більш вдячна. Поезія має жіночу душу, навіть якщо пишуть чоловіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 22:30:50 ]
Молодчина, Оленочко!
А Любов - штука справді чудна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:28:03 ]
Так-так, чудна, різнобарвна. Дивлюсь на обличчя, квіти, звуки... і кольристика сама приходить. А не вистачає кольорів - поряд стільки талановитих людей - навчаюсь.
Дякую, Ярославе! Як гарно моє ім'я з ваших вуст, попрошу, щоб мене вдома так усі називали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 07:50:46 ]
дуже цікаво, що скажуть наші митці?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:36:35 ]
І чи співпадуть враження з моїми поясненнями?

Здається я потроху починаю розуміти вашу поезію! Якщо раніше для мене серцем вірша був зміст, а потім рима, звучання, красиві слова, пізніше - правильний букет із всього переліченого, то зараз - це щось ефемерне, невловиме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 09:03:23 ]
Настроєвий легкий чистий малюнок поетичної спроби ламається останньою строфою, яка знецінює по суті гарного вірша... Ту строфу можна безболісно ,для самого поетичного організму ,ампутувати...
Вітання, Пані Олено!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:04:13 ]
Радію, що завітали. Для мене все приємне, тепле, веселе, ніжне, тонке - то поезія, а те, що на все життя лишає рану - то вірші. Лаврові вінки і безсмерття... і людське горе, біль автора. Ще раз повторюсь, не хочу мистецького натхнення такою ціною!

А ви, мабуть, помітили лише осінь (але не тільки звучання, милозвучність і ритміку, дякую)? Так, вона і заплаче, і вилікує. Не будемо ампутувати, будемо лікувати.

Вловила! Я вловила ваші вітання, які ж у них барвисті блискучі крила! Краса! А тепер ловіть мої!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:48:59 ]
Повністю згоден із паном Анатолієм.
І остання строфа виглядає не обов'язковою.

Можливо, тоді, Оленко, і два останніх рядка передостанньої строфи можна буде згодом свіжим поглядом легко оптимізувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:42:27 ]
Звичайно ж, час плине, все змінюється...

Сьогодні, після іменин колеги, обов'язково погляну "свіжим" поглядом.

Вже двоє людей наголосили, а де більшість, там правда, доопрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 13:44:47 ]
До речі, якщо говорити про останню строфу, то мені прийшло на думку таке, - а якщо, Оленко, написати так "Невже не буду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 13:55:17 ]
А мені здається, що в тому контексті, який вклала Оленка в цю строфу, вона доречна.
І потім поет(ка) - це вже і так самодостатньо. "Митці" - це вже щось збронзовіле :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 15:16:18 ]
Вдячна за підтримку, і повністю погоджуюсь. Океани повняться маленькими краплинками, хоча вони можуть бути за тисячі кілометрів одна від одної, населення планети - кожною окремою особистістю, що в основному ніколи в житті не зустрінуться, знання людства - досвідом, відкриттями і помилками кожного, але я можу й не знати саме ці тези, закони, в мільйонний раз наступити на ті ж самі граблі. А поезія кожного автора - це та сама частинка загального поняття відчуття світу і життя словом. Звичайно ж у всьому є "кити", стовбури - їм наша повага і пошана, любов. Але якщо я маю хоча б одного читача - для мене це успіх і велике досягнення.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 15:21:59 ]
Здається занадто пафосно. Та й весь останній куплет. Мені так високо не злітати, люблю над квітучими вишнями, але не вище електропроводів. Краще змінити не тільки слова, а й зміст. Дякую, гріюсь турботою.