ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.29 16:49
Блюзнірство
Сліпець присвяту пише Сліпаку*,
здається, наче ловкенька ідея.
Перечитав цю проповідь «палку» –
так, ніби Гіммлер спаленим євреям.
Тобі Сташинський* ближче до душі
чи двадцять шість Бакинських комісарів.
Російський дух, зросійщені вірші,
хоч вистри

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок-штор (пісня)
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
* * *
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Літо
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Твоя кімната
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Різдвяна пісня
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
Василь Сліпак, воїн Світла
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-07-14 16:51:39
Переглядів сторінки твору 6296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.815 / 5.25  (4.935 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.781 / 5.25  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 16:54:53 ]
Чому ж ні?!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:39:27 ]
Привіт, Зоряно! Поясню. Читала Василину Верховинку з лікарняного циклу і зрозуміла, що справжні вірші завжди болять, крають, тяжіють, викликають сльози і лишаються в душі, вони не вивітрюються, вони важкі, вистраждані. Щастя ж на хвильку торкне посмішкою вуста і полетить кульбабкою, а біль проросте не в однім серці, в щасті всі однакові, а горе - різне. Крилате натхнення, але ж якою ціною! Тому і не буду, тому і не хочу. Краще вже малюватиму колібрі, райдугу, кожен день щось нове, навіть беззмістовне, ніж з натури сіре і вічне. Ось так. А може то настрій такий був. А може враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-14 17:07:44 ]
"ніколи не кажи "ніколи" :о)
гарна ритміка, але бажано б переглянути:
"Змиє вода, я ж небо знов" і
"Буду поеткою, але митцем" -
отут ритм трішки випада, але в цілому - дуже непогано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:43:08 ]
То я так прошу, щоб ніколи горя, та звісно ж все в Його руках, за Його волею.

Дякую за поради. Ціную увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-14 18:01:05 ]
А де ж світлинка до композиції - в стилі осінь"ню" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:09:18 ]
Для осені "ню" буде інша композиція. От тоді обов'язково із світлинкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 19:04:44 ]
Легко, прозоро йде вірш - читати хочеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:12:43 ]
Дякую. А знаєте, багато у вас навчилася, і за це ще більш вдячна. Поезія має жіночу душу, навіть якщо пишуть чоловіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-07-14 22:30:50 ]
Молодчина, Оленочко!
А Любов - штука справді чудна :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:28:03 ]
Так-так, чудна, різнобарвна. Дивлюсь на обличчя, квіти, звуки... і кольристика сама приходить. А не вистачає кольорів - поряд стільки талановитих людей - навчаюсь.
Дякую, Ярославе! Як гарно моє ім'я з ваших вуст, попрошу, щоб мене вдома так усі називали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 07:50:46 ]
дуже цікаво, що скажуть наші митці?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:36:35 ]
І чи співпадуть враження з моїми поясненнями?

Здається я потроху починаю розуміти вашу поезію! Якщо раніше для мене серцем вірша був зміст, а потім рима, звучання, красиві слова, пізніше - правильний букет із всього переліченого, то зараз - це щось ефемерне, невловиме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 09:03:23 ]
Настроєвий легкий чистий малюнок поетичної спроби ламається останньою строфою, яка знецінює по суті гарного вірша... Ту строфу можна безболісно ,для самого поетичного організму ,ампутувати...
Вітання, Пані Олено!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:04:13 ]
Радію, що завітали. Для мене все приємне, тепле, веселе, ніжне, тонке - то поезія, а те, що на все життя лишає рану - то вірші. Лаврові вінки і безсмерття... і людське горе, біль автора. Ще раз повторюсь, не хочу мистецького натхнення такою ціною!

А ви, мабуть, помітили лише осінь (але не тільки звучання, милозвучність і ритміку, дякую)? Так, вона і заплаче, і вилікує. Не будемо ампутувати, будемо лікувати.

Вловила! Я вловила ваші вітання, які ж у них барвисті блискучі крила! Краса! А тепер ловіть мої!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 10:48:59 ]
Повністю згоден із паном Анатолієм.
І остання строфа виглядає не обов'язковою.

Можливо, тоді, Оленко, і два останніх рядка передостанньої строфи можна буде згодом свіжим поглядом легко оптимізувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 11:42:27 ]
Звичайно ж, час плине, все змінюється...

Сьогодні, після іменин колеги, обов'язково погляну "свіжим" поглядом.

Вже двоє людей наголосили, а де більшість, там правда, доопрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 13:44:47 ]
До речі, якщо говорити про останню строфу, то мені прийшло на думку таке, - а якщо, Оленко, написати так "Невже не буду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-15 13:55:17 ]
А мені здається, що в тому контексті, який вклала Оленка в цю строфу, вона доречна.
І потім поет(ка) - це вже і так самодостатньо. "Митці" - це вже щось збронзовіле :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 15:16:18 ]
Вдячна за підтримку, і повністю погоджуюсь. Океани повняться маленькими краплинками, хоча вони можуть бути за тисячі кілометрів одна від одної, населення планети - кожною окремою особистістю, що в основному ніколи в житті не зустрінуться, знання людства - досвідом, відкриттями і помилками кожного, але я можу й не знати саме ці тези, закони, в мільйонний раз наступити на ті ж самі граблі. А поезія кожного автора - це та сама частинка загального поняття відчуття світу і життя словом. Звичайно ж у всьому є "кити", стовбури - їм наша повага і пошана, любов. Але якщо я маю хоча б одного читача - для мене це успіх і велике досягнення.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 15:21:59 ]
Здається занадто пафосно. Та й весь останній куплет. Мені так високо не злітати, люблю над квітучими вишнями, але не вище електропроводів. Краще змінити не тільки слова, а й зміст. Дякую, гріюсь турботою.