ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Масляна (1981) / Вірші

 Він не тримав

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-29 17:24:35
Переглядів сторінки твору 11636
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.827 / 5.5  (4.985 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.04 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:37:09 ]
Цікаво, що не тримав...ліричний герой? Наскільки я зрозумів, йому довелося кепсько! Вірш-загадка. Калейдоскоп почуттів, голосів і рухів. Але гарно, дуже живо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:41:43 ]
Та її біля себе він не тримав! Нічого не робив, аби їй хотілося бути з ним...
А що, Миколо, хочеться ще чогось науявляти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 17:52:16 ]
Мда... Щось знайоме таке нетримання, якщо так можна висловитися! Картина маслом! Мені важливо було бучути авторське трактування. Я знав, що це щось не дуже позитивне для героя, та й зрештою самої героїні, судячи з емоційного буму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-29 18:02:08 ]
а як же ж він мав тримати? ланцюгом до себе прив*язати чи що? (о це так ви літгероїню ви змалювали! Жорстока женщина. надіюсь вона не має з вами нічого спільного?)

сподобалось. Точніше викликало якесь внутрішнє обурення.( в позитивному смислі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 18:10:58 ]
Дякую, дякую! Я зрозуміла, що Ви відразу все правильно собі трактували...
---------------------------
Розшифровка автора: вона його кинула через недостатність у його характері рис "собственника" (а жінок інколи потрібно міцно тримати).
Довелося проявити характер їй...
А вона - сильна, не плаче.
Та все ж... жодні ліки не допоможуть від нароблених дурниць!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-29 18:18:06 ]
Павлу Гуцулу:
Чи має літгероїня зі мною щось спільне? Нехай відповідь на це запитання залишиться "за кадром"...
Вірші не завжди пишуться "з себе", але буває так, що дуже хочеться бути схожою на когось із героїв своїх віршів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-29 18:20:50 ]
е...
а чому ви мене назвали Павлом Гуцулом?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:00:40 ]
Дуже гарна річ. Як би там не було - героїня надзвичайно реалістична. Цікаво тільки які би були її дії коли він нарешті переламав би себе і прийшов на ранок "у всій чоловічій красі" :-) Чи, думаєте, не спроможеться? Напевно, так ніколи і не довідаємось :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:27:17 ]
Ярославе, фантазуйте, тут могло б бути безліч варіантів...
...
Хоча, можу задовольнити Вашу цікавість завершенням реальної історії, з якої писалося.
Він, отримавши звістку "прощавай, залишимося друзями" не придумав нічого кращого, як напитися і розгромити меблі у кафе...(виявилося, що на таке здатен)
Проспавшись, зібравши волю в кулак, спромігся таки з'явитися "у всій чоловічій красі" перед нею...
...
... Нічого не сталося, вона не передумала!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:54:25 ]
Ага, ясно. Ну що ж, не зовсім про таку "красу" ішлося, звісно. Просто, оскільки літгерой залишався у вірші поза кадром, то було поле для уяви. Мені у вірші сподобалась саме парадоксальність, так воно в житті видно і є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 11:07:26 ]
Наспрвді, у початковому варіанті ще була строфа, де роз'яснялися і його почуття, типу "Так, він кохав поважав і леліяв, хотів бути поруч, але не беріг..."
Вона мені здалася зайвою, втрачався простір для фантазії.
Здається, її видалення виправдало себе!


Ярославе, я дуже вдячна Вам за коментування та увагу до вірша! Вельми приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 11:10:33 ]
Павлу ПОГУЦУ: тисяча вибачень за помилку!
Мені соромно...
Більше не буду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Погуц (М.К./Л.П.) [ 2009-07-30 15:42:52 ]
йой, та нічого страшного. :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 09:41:48 ]
Найкращі таблетки - вітамін С велика і кругла. Пожував як полічився :)
Більше світла у вікна, ранкова прогулянка, йога, класична література, відпустка, благодійність, танок живота, мити голову через день, нижитись у ванні щодня, а краще холодний душ ранком і у вечері. І як рукою зніме :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 10:07:33 ]
Ох, Юлясю, відчувається - поради з власного досвіду?..
Сподіваюся, рецепт не доведеться більше застосовувати.
То була ну дуже давня історія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 10:20:42 ]
Це така собі стилізована солянка, зліплена на швидкоруч.
Помочі від неї як від тих таблеток, думаю. Просто я не люблю таблеток, пропунувала альтернативу :)
А пристрасне кохання прийде не привітавшись піде в мить не прощаючись. І ти тільки руками розведеш після, і ще з подивом запитаєш "І шо це було?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 10:22:59 ]
Прекрасна фігня всі ці страсті-мордасті :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 10:46:16 ]
Під такі страсті-мордасті багато прекрасної фігні ліпиться.
А коли усе стабільно добре - не дочекаєшся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 00:58:50 ]
Знову таблетка... Трохи страшно робиться, скільки то людей цим заспокоюється. А чи завжди варто? Все одно хочеться щоб "без таблеток". Надіюсь, що вірш не можна трактувати, як рекламу "засіб для заспокоєння"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-10 10:21:26 ]
Я думаю, цей вірш можна назвати антирекламою лікам:
після них
всеодно - неспокійно,
однаково - боляче,
так само - залишаються рубці!!!