ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XIX




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 07:44:09
Переглядів сторінки твору 4847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.269 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 16:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 08:42:18 ]
Прості мої слова - ДУЖЕ ГАРНО! Жаль, оцінка 6 мені недоступна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 08:57:16 ]
Привіт!
Тисну руку і дякую!
"Ти граєш сам себе собі на сцені..."
Дякую, Юрку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 09:16:05 ]
Чудовий сонет. І майстерно, як завжди.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:17:16 ]

Славно... Чомусь ловлю себе на думці, що трохи
бракує стрункості. І від цього я незадоволений
собою... Мабуть, здалося...
Коли душі та серцю по кишені,
Ти н а л и в а й по вінця чашу співу,
Ковтай сльозу настояну в рубато...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:24:47 ]
Дякую, Олесю, Юріє, Зорянко та пане Іване.
Звичайно я ще переходитиму твір - це лише свіжі думки,
можливо дещо зміню.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:47:05 ]
Добре, коли все ж граєш САМ СЕБЕ на сцені, болючим вістрям пробиваючись в ірій...
Чудові рими, словник, дзвінкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:43:30 ]
Я ось деколи задумуюсь, Тамарцю.
Все, мабуть, на світі робиться заради задовільнення спокою у власному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:54:26 ]
Ви філософ, Юрцю, якщо в якийсь сенс усе ж вірите (чи хоча б намагаєтесь)... А я - з радістю приєднуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:36:24 ]
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:23:52 ] -
Ти знак залишиш,
неначе тиша на серці млоснім.
Між нами легко, коли не простір...
коли вирує...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:36:32 ]
Коли вирує...
Коли струмочить, що й не спинити
Бажання в руки, кохання з дому
Забудь любити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:39:53 ]
Забудь любити...
Люби забуто, категорично,
не платонічно, не лаконічно.
В дощі не чути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 09:27:51 ]
В дощі не чути
В ночі не видно люби забуто
Ніхто не знає що далі буде
І все здобуто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:55:59 ]
:) там в моєму салоні гамірно це добре, але порушено саму гілку нашого з тобою діалогу...
А в тебе так інтілєгєнтно всьо (оглядається приголомшено) витримано, достойно. Вже вибач за моє глибоке декольте одягла, шо мала чисте.
Можна я тут переночую? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:39:33 ]
Нашвидкоруч накидає халат (з наспинним драконом, що кусає свого хвоста і звився довкола чогось містично-закодованого).
Перебирає флип-флапами і ставить на патифонне вістря платівку з надписом "Зарепане Рубато"
у виконанні Дона Кончетто. Здуває накопичену пилюку з доріжок, мов цукрову пудру з данкін-доната (пампушка).
Врубує Рубато.
То нічого, що я не при метелику?
Твоє декольте - просто абзац німої сцени Ревізора. Мої очі, наче хтось приклеїв скотчем. У-ля-ля.
Відкорковує Людовика ХІІІ-го, заливає ним дно фужера. Що можу панночці запропонувати для пошуку істини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:52:42 ]
Ой, можна вмерти з вашого діалогу:)) Юлю, ото тільки те плаття чистим і тримайте (на всяк випадок; щоб інші й не заважали...), а Юрко - він метелика виростить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 23:13:32 ]
Тамарцю, як це Ви то так влучно здогадались, що я окрім, як друг Зеня, то щей метеликовод.
На ніч, правда кажуть, краще вирощувати міль - так щоби ув очі моцно не ляпалось те, що дракон на халаті правдивий.
Забиває баки - все це ілюзія - ніби око бачить площину - а там прірва - вир фантазії, де починаєш сумніватися, де кордони
потойбічного і що тепер потой... Орошує Людовиком ще раз дно...
А для Тамарочки чого налити? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-24 18:50:25 ]
Ну давай коли вже по етикету то дві третини фужера наливай, не жаднічай нормального вина, нє-нє не буду я його дегустувати я по ціні бачу шо нармальний вкус :)