ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XIX




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 07:44:09
Переглядів сторінки твору 4175
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.269 / 5.5  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 08:42:18 ]
Прості мої слова - ДУЖЕ ГАРНО! Жаль, оцінка 6 мені недоступна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-09-17 08:57:16 ]
Привіт!
Тисну руку і дякую!
"Ти граєш сам себе собі на сцені..."
Дякую, Юрку!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 09:16:05 ]
Чудовий сонет. І майстерно, як завжди.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:17:16 ]

Славно... Чомусь ловлю себе на думці, що трохи
бракує стрункості. І від цього я незадоволений
собою... Мабуть, здалося...
Коли душі та серцю по кишені,
Ти н а л и в а й по вінця чашу співу,
Ковтай сльозу настояну в рубато...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:24:47 ]
Дякую, Олесю, Юріє, Зорянко та пане Іване.
Звичайно я ще переходитиму твір - це лише свіжі думки,
можливо дещо зміню.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 17:47:05 ]
Добре, коли все ж граєш САМ СЕБЕ на сцені, болючим вістрям пробиваючись в ірій...
Чудові рими, словник, дзвінкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:43:30 ]
Я ось деколи задумуюсь, Тамарцю.
Все, мабуть, на світі робиться заради задовільнення спокою у власному серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:54:26 ]
Ви філософ, Юрцю, якщо в якийсь сенс усе ж вірите (чи хоча б намагаєтесь)... А я - з радістю приєднуюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:36:24 ]
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:23:52 ] -
Ти знак залишиш,
неначе тиша на серці млоснім.
Між нами легко, коли не простір...
коли вирує...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:36:32 ]
Коли вирує...
Коли струмочить, що й не спинити
Бажання в руки, кохання з дому
Забудь любити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:39:53 ]
Забудь любити...
Люби забуто, категорично,
не платонічно, не лаконічно.
В дощі не чути...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 09:27:51 ]
В дощі не чути
В ночі не видно люби забуто
Ніхто не знає що далі буде
І все здобуто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 20:55:59 ]
:) там в моєму салоні гамірно це добре, але порушено саму гілку нашого з тобою діалогу...
А в тебе так інтілєгєнтно всьо (оглядається приголомшено) витримано, достойно. Вже вибач за моє глибоке декольте одягла, шо мала чисте.
Можна я тут переночую? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 22:39:33 ]
Нашвидкоруч накидає халат (з наспинним драконом, що кусає свого хвоста і звився довкола чогось містично-закодованого).
Перебирає флип-флапами і ставить на патифонне вістря платівку з надписом "Зарепане Рубато"
у виконанні Дона Кончетто. Здуває накопичену пилюку з доріжок, мов цукрову пудру з данкін-доната (пампушка).
Врубує Рубато.
То нічого, що я не при метелику?
Твоє декольте - просто абзац німої сцени Ревізора. Мої очі, наче хтось приклеїв скотчем. У-ля-ля.
Відкорковує Людовика ХІІІ-го, заливає ним дно фужера. Що можу панночці запропонувати для пошуку істини?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 22:52:42 ]
Ой, можна вмерти з вашого діалогу:)) Юлю, ото тільки те плаття чистим і тримайте (на всяк випадок; щоб інші й не заважали...), а Юрко - він метелика виростить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 23:13:32 ]
Тамарцю, як це Ви то так влучно здогадались, що я окрім, як друг Зеня, то щей метеликовод.
На ніч, правда кажуть, краще вирощувати міль - так щоби ув очі моцно не ляпалось те, що дракон на халаті правдивий.
Забиває баки - все це ілюзія - ніби око бачить площину - а там прірва - вир фантазії, де починаєш сумніватися, де кордони
потойбічного і що тепер потой... Орошує Людовиком ще раз дно...
А для Тамарочки чого налити? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-24 18:50:25 ]
Ну давай коли вже по етикету то дві третини фужера наливай, не жаднічай нормального вина, нє-нє не буду я його дегустувати я по ціні бачу шо нармальний вкус :)