ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.29 05:31
Мій дух
За пругом світла - темінь. Чорнота.
Фінал життя. Грудей останній подих.
Скінчаються відпущені літа
І скоро дух мій вийде на свободу.

Його колись сліпа впіймала плоть,
Вневолила, неначе звіра в кліті.
Вона для нього - кара, химородь,

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Щастя
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
Харківська ппо
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Легенда про сарану
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Сливовій
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
Не жало - постріл з арбалета
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Зі сльозами на віях
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Твой подарок в начале весны
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.


Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-24 12:57:39
Переглядів сторінки твору 8185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.088 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.960 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.617
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 12:58:13 ]
Василина Верховинка. Твій дарунок напровесні.

... Ти не забув? Отам, біля костьолу,
де голуби окреслювали кола,
де захід палахтів огнем заграв,
хапкий мороз аж зашпорами брав,
над Бугом, на засніжених вітрах,
душа ячала, квилила, мов птах, –
там ніжні котики
гірких вербових віт
мені осяяли промерзлий світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 19:14:29 ]
Ну
не можу підібрати слів
навіть не вчитуюся – сам факт мене не те що просто зворушив – ні, не маю зовсім слів
ОК, Ти ж витратив свій час!!! свої почуття!!!
ДЯКУЮ
ні, треба відійти, переключитися

зараз подзвоню саші і скажу, що мої твори перекладено іншими мовами :)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:04:46 ]
Ось, звичайно, подобається переклад, якось і справді відчула тепло (мабуть, твоє) – але одаліска щось занадто пишно, ні? :)) не можна її викинути?
слухай, а в росіян нема слова "котики"?
ОК, а ти звідки так знаєш російську?
дякую, дорогий, я дуже рада, правда :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-30 11:07:15 ]
Василино, твоє слово чи півслова - і в межах моїх можливостей.
"Котики" можна було б, але не всі зрозуміють. Так як в нас котики не звучать.
А російську я знаю в межах шкільного курсу. Але це нічого не значить. Ацтекські письмена розшифрував один росіянин, який ніколи в Мексіці не був і оригіналів не бачив в житті. Не "сочти за нескромность". Російська мова для українців не складна, більш складним є втаїти український підтекст, в смислі, що російська мова не є рідною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-01 10:29:30 ]
Ага Комаров так ти рАмАнтик?
Все вижу уже презрительный взгляд и пренебрежительний изгиб губ... Ты в школе девочек за косички не дергал?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:55:09 ]
Пані Юліє, ви не любите романтиків? :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:02:21 ]
Сашко, а про мачо чув, ні? :))Юлю, скажіть йому :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:49:12 ]
Олександре я тільки їх і люблю,
Василинко він про мачо чув...
Олександре і Василинко ну не "викайте" мені будласка і я вам не буду
Цілую ніжно обох
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:50:43 ]
А взагалі я всіх люблю, бо я
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 10:36:39 ]
Ти чого Юля? В школі я горобців з рогатки на льоту. А дівчатка в школі були такі, що перед ними леді Вінтер просто бідна Констанція.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-01 14:43:36 ]
Гарний переклад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 22:12:21 ]
Дякую щиро, Олександро!!!
Думаю, автор перекладу теж приєднується :)))
насправді, Ваш відгук дуже цінний для мене


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-06 22:18:15 ]
І Вам щиро дякую за задоволення від прочитання Ваших творів.=) І автору перекладу також вдячність.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:02:18 ]
Непогане враження справляє цей переклад :)Гадаю, що авторка дуже тішиться :))
Правда, шановний Олександре, варто б замінити "пори лиц" – це щось незрозуміле.
:))а "кликать" – кричати чи кликати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-05 10:46:28 ]
Цілком слушні зауваження. З "поры лиц" зрозуміло. Тільки виходить занадто суворо, наче не жінка промовляє, а чоловік. Олександре, може підскажете, Василина гадаю була б не проти зовсім.
І з "кликать" не все гладко. Я не так перекладав, але це не сподобалось Василині зовсім, її повне право.
"Кликают" гуси, дикі гуси, Ви певно добре чули їх "кликанья" в ключах і не раз. Але "птах" і "гуси" не дуже. Птах - більш до жайворонка, перепілки чи навіть удода. До гуси більш - птица. Але "кликанье" гусей, з величезним натягом - журавлів цілком відповідає контексту по своїй журливості. Підскажіть хто, може Чорнявка обізветься. Чорнявка володіє обома мовами (певно не тільки двома) вільно як граф де Ля Фер двома руками рапірою.
А я поки ще один вірш Василини перекладу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:39:58 ]
Та не підкаже він, знаю:))дуже зайнятий – це раз, рос. мову не знає – два (справді не розмовляє по-російськи, тільки читає, інколи із словником :)). три – це із сторони легко критикувати...
і я не вмію :(
про чужі переклади інколи можу щось сказати, а тут – наче мову відібрало :))
тішуся одним – усі мовчать, значить усім подобається :)))
ще один вірш? лечу на крилах самозахвату :)
лиш би не забути соломки підстелити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 21:41:31 ]
... а не вгадаю, який :)))
ОК, ти дивовижна людина
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-06 23:36:38 ]
...а Любу навіть не смію просити... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:10:34 ]
так,Василинко, ще раз почую щось на кшталт "не смію просити..." - абіжусь навсігда :)
А ти, любий мій Комаров, дуже перебільшуєш щодо мене :)
Краще скажіть, що значить "ячала"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-07 00:49:04 ]
От щось таке вийшло (напару зСанчиком) :)

Ты не забыл? Вон там, возле костела,
где голубиный хор срывался в соло,
где запад багровел огнем зарниц,
румянцем падая на нашу бледность лиц,
над Бугом, на заснеженных ветрах
душа, казалось, превращалась в прах,–
там вербы нежные,
которых горше нет,
согрели этот полумертвый свет…