ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.06.21 20:49
Ми зустрілись у теплому морі,
ні хмарини навколо, ні хвиль,
і полинула наша love story,
і покинув серця наші штиль…

І у пахощах липи та хвої,
під мотиви далеких світів,
ти пірнала уся, з головою,

Самослав Желіба
2024.06.21 19:37
   У зв’язку з купою наклепів на мене з боку різних людей я відчуваю деяку потребу розповісти майбутнім і теперішнім про те, який же я є. Не впевнений, що я закінчу цю роботу, а тим паче – за один раз. Але ось я зі склянкою вина вирішив розпочати. Так, я

Юрій Гундарєв
2024.06.21 09:02
Крокую парком.
Згадав Ремарка.

Війна у книжці:
і раптом - ніжність…

Та більше - сум:
вбивають красу…

Світлана Пирогова
2024.06.21 08:22
Харизмою заполонив мене
У людній вечорами соцмережі.
Я думала, що швидко це мине,
Бо так далеко від землі до вежі.

Аж раптом прихилив ти башту цю
До ніг мені з трояндовим букетом,
З магічним чаєм диво - чебрецю...

Віктор Кучерук
2024.06.21 06:31
Знайомі назви, тільки не такі
Оці відомі ще з дитинства села, –
Дивує в них присутність вояків
І жителів обличчя невеселі.
В кар’єрі тир, на луках – полігон,
А у гайку навіси та намети, –
І гул, і гар од маршових колон,
І окрики сторожових секрет

Микола Соболь
2024.06.21 06:14
Ослику Іа потрібен хвіст,
без хвоста плюгавенька тваринка.
Притули до попи живокіст,
ну, хоча б, скажімо, на годинку.
Лікарі, на жаль, безсилі тут,
кролик йодом поливає вату,
приложили... і відразу – гуд –
повели осла до психіатра.

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
І ось запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати бур'яни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Комаров / Вірші

 Василина Верховинка. Встреча на Сретенье

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Іван Зубар 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Чорнява Жінка 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-10-08 11:20:04
Переглядів сторінки твору 12563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.653 / 5.38  (4.373 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 4.507 / 5.25  (4.240 / 5.12)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.05.01 20:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:20:36 ]
Василина Верховинка. Зустріч на Стрітення

Це випадок чи доля – я не знаю..
Вже рветься з берегів лютневий Уж.
Стою й мовчу – нічого не питаю.
Туманом оповило все довкруж.
Нічого в світі не спинити, любий,
в хуртечі справ, і клопотів, і днів,
бува, що найдорожче часто губим,
щоб все життя каратися по нім.
Слова обманні в мареві туману
розтануть, мов на Ужі тане лід.
Не озирайсь в минуле, мій коханий,
бо там любов ще плаче нам услід.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 11:53:44 ]
Це такий конкурс перекладацький чи за домовленістю?
Славний переклад, думка передана добре і звучить непогано.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 13:34:57 ]
По умовах:
_Сторінка створена для додаткового анонсування ваших перекладів відомих і корисних для розвитку сучасної української поезії авторів.
Я гадав умови виконані, але якщо є сумнів - то не питання.
Домовленності немає. Вірші авторки викликаютьбажання їх перекласти.
А за увагу окремо дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 14:09:24 ]
Сашуню! Це справжня "Камаринська" по-верховинськи! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-10 20:21:51 ]
Ну от. Не вгадала :))
і тут весна
постарюсь поглянути "з дистанції", як чужа людина :)
але не зараз
бо дуже приємно
ДЯКУЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 22:06:17 ]
Дорогий ОК!
Тут мені сказали, що Твій переклад гарний :)
і я спішу повідомити тобі про це:)
але в 1-му рядку, здається, треба ще один склад.
може, додати "...случай это –"??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 13:41:11 ]
Абсолютно вірно, Василино. Там ціла стопа вилетіла, а я і не помітив. От що значить авторка гляне!
Василино, ти осінь любиш? Чи твоя пора - літо? Про зиму не питаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 00:06:48 ]
І хтось тут начебто недавно сказав таке: люблю життя – деталі другорядні :))
і це мені сподобалося дуже :)
моя пора?
зима, зима, зима
як у А.С. –
трещит натопленная печь,
приятно думать у лежанки,
а знаешь,
не велеть ли в санки ...

Тут інше, дорогий ОК, мене тривожить: одна людина – не поет, а кіношник – сказала, що переклад звучить краще, ніж мій вірш :(
Ну, і шо ж мені тепер робити? ачей переписувати? а як? :))))
до зими буду думати, мабуть :)
ну, як каже наш вінницький дід, людина повинна мати заботу, щоб дурість у голову не лізла :))

А ти ж як, усе гаразд?
мабуть, весь у справах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 10:08:00 ]
Василино, вважай кіношник пожартував невдало.
А я ще тебе перекласти думаю. Не тебе, а твої вірші. Хтось з чистокровних росіян прочитає може, хай знають як в Украйні поетки пишуть, думають, живуть.
Василино, ти ж не проти?
В справах питаєш? Тут не до справ :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 21:36:46 ]
Дорогий ОК!
Я насправді дуже рада. Ти колись десь сказав, що якщо вірш хоч когось обігрів, то вже він має право на існування. Ну, чи щось таке, точно не пам’ятаю :) тобто, ти даєш мені можливість повірити, що оці мої спроби – не цілковито недолуга базгранина :)))
Ти дуже чуйна людина, гадаю, і дуже сердечна. Дякую щиро. Ти всіх намагаєшся підтримати, так бачу.
А щодо чистокровних росіян – де ж вони тут візьмуться? :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:32:51 ]
Шановний Олександре, а не "оглянись в былое" звучить нібито не по граматиці, як мені здається.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 13:18:07 ]
Цілком слушно. Сам "оборот" авторський і хоч я не філолог нічого модерністичного не бачу. Якщо про точність перекладу, то міняє сам характер ЛР. (Чи ЛР?) В оригіналі "не озирайся" - періодично, кілька раз, постійно, "в минуту роковую" і т.д. В перекладі - раз і назавжди. Нічого бігати як от "від жінки до коханки", визначатися і там і тут.
Бо є "...слова обманні..." Але правда є і "еще".
Правда тут мені здається той випадок коли "не судьба".
А Ви любите російську мову? В карпатах наче вона не в пошані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 13:35:55 ]
Шановний, а чого її любити чи не любити? Любити можна щось рідне, до іншого ставитися з пошаною, або байддуже, або зі зневагою тощо. У Карпатах багато людей говорять по-російськи, серед старших це різні відставники, що оселилися тут після служби, а молодь – майже як і всюди, цурається рідного, особливо у містах.
Ось така картина вимальовується. Коли я повернувся після служби у Владивостку і "какав-штокав", вибачте на слові, з мене у селі сміялися, а тепер... Тепер пацанва англо-велікороским пийдженом спілкується.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 15:15:05 ]
Кажете тільки рідне можна любити? Чи це тільки про мову?
Відставники не роблять погоди. А мова російська в устах різних людей звучить по різному. Одна справа коли Зикіна співала "Из далека долго...", інша справа, коли Лужков натягнув картуза і гадає ніби підріс.
А тінейджери так спілкуються наче в усьому світі. Покоління "пепсі". Погано, коли не дорослішають з роками.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-22 22:00:31 ]
ой, хлопці, що це ви як перед виборами :))
.......
ОК, "не озирайсь в минуле..." тут означати мало – не треба ля-ля як було добре колись, наче все уже навіть зарубцювалося, не треба ля-ля-ля, що от, мовляв, якби ти, якби я – от росли би в роті гриби :))
тобто, виходить, автор не розкрив свій задум, але так йому і треба; на щастя, є читач, який має свій "задум" – і це прекрасно, правда?
те, що читач думає :))і що читач існує!!!
а чому не до справ?
У мене виникло враження, що в тебе щось на серці не дуже радісне :( і це мені прикро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 11:24:45 ]
Та це Василино не в двух словах, та і чогось особливого, я хотів казати, як там у Нельсона -кожний виконає свій обов'язок чи отримає по заслугах, але і...
Василино, добре, що є твої вірші.
А про "чистокровних росіян" я сказав невдало. Прошу вибачення в людей. Я мав на увазі тих для кого крім "вєлікого і могучєго" існують індгліш, франсе, дойч там ще щось. Але точно немає мови української, молдавської, татарської чи латиської. Хоч би залишитися правильно зрозумілим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 21:33:37 ]
Мені цікаво вислухати і не у двох словах, а в скількох вийде :)
у житті нема чогось особливого, факт. але
але оскільки я людина корислива, то мені хочеться дуже-предуже, щоб у тебе було все гаразд.
"по заслугах" – ти щось накоїв???
"скринька" у мене стара, чи то пак давня, лиш усього одна (і вона тут є), рада була б отримати листа :)))
а коменти тут, може, деякі витерти, щоб і справді не було якихось непорозумінь :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:34:36 ]
Саня, "Туман восстал" - это не гуд. Туман - не народ :) Что касается "оглинись в былое", может, лучше "Ты не гляди в былое, мой любимый"?

Василинка, а ты - прелесть. Люблю :) Прости, не удержалась :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:39:35 ]
Любо, а я саме збиралася тебе завтра попросити, щоб ти подивилася, бо раптом теж "оглянись" мені здалося неузгодженим у часі :)
ДЯКУЮ!!!
я теж
і дуже
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 10:54:13 ]
Чорнявко, з тобою в ОТК на ИЖе можна "калаши" приймати. Враг не усомнится в качестве. Ти ж права повністю. Так підскажи про "восстал". Гадаєш не сумнівався? Ще й як.
а з "не оглинись в былое" я дуже хотів залишити так. Відхід від оригіналу явний, але гріх не великий.
З граматики. Поясни що тут не того? Сам не допетраю.