ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Маїк (1969) / Вірші

 * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-06 17:10:38
Переглядів сторінки твору 2440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.994 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.775 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.15 20:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-06 18:07:18 ]
А за цей вірш...Чому з поезії на прозу перейшли?
Недбало, пані Оксано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 18:22:04 ]
Нічого, спробуємо із цим (як на мене, надмірно сильним внутрішнім звучанням, що перекриває реальність) давати собі раду.
Я ось трохи ритми підрівняв, може шановній авторці видасться помічним.

Бо саме авторське бачення мені дуже сподобалось (я про внутрішню мелодію)

* *
Я була тигрицею і ланню,
Яру кров у жилах зупиняла,
Од жаги вмирала до світання...
А тобі того було замало.

Я себе і звузила у вузол,
Я собі й на горло наступала,
Одцвіла у замкнутому крузі...
Та тобі того було замало.

...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато...

2009


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-12-11 14:03:35 ]
Шановна пані Оксано, як на мене цілком слушними є зауваження щодо бажаності деяких виправлень. Як ви вважаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:39:43 ]
З ПОПРАВКАМИ:
"А тобі того було замало."
"Та тобі того було замало."
МОЖНА ПОГОДИТИСЬ!
"Од жаги"
"Одцвіла у замкнутому крузі..."
"...І дійшовши до самого краю,
Як терпіння, вичерпалось свято.
Ти казав мені: бери, що маю!
Та мені того було вже забагато..."
ЩЕ МОЖНА ПОГОДИТИСЬ.
АЛЕ ЦЕ ВЖЕ НЕ ТЕ, НЕ АВТОР:)
ЦЕ БУДЕ ПАЦІЄНТ В СТАДІЇ РЕМІСІЇ:)

А ОСЬ РИТМІЧНУ ПОПРАВКУ "звузила у вузол" -
ЩОСЬ НІЯК ЗБАГНУТИ НЕ МОЖЛИВО!
ЩО ЦЕ Є ЗА НОУХАУ, ЩО ЗА ДИВО?
а ТОМУ ВЕЛИКЕ ПРОХАННЯ ДО пАНА мАЙСТРА ПРОЯСНИТИ ДАНИЙ ВИСЛІВ, ЯКИЙ КОРИСНО ЗНАТИ ВСІМ!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-24 19:52:06 ]
Шановні,... поети, майстри слова, не забувайте, що до вершин майстерності безліч доріг і в кожного своя! НЕМАЄ ДВОХ ОДНАКОВИХ АТОМІВ У ВСЕСВІТІ, НЕ ТЕ ЩО ДВОХ ЛЮДЕЙ - ІНАКШЕ ТВОРЦЮ СТАНЕ СУМНО:) а ТОМУ І ПОГЛЯДИ У КОЖНОГО СВОЇ. ПОВАЖАЙТЕ ЇХ.
Крім бажання допомогти людині, ще треба вміти це зробити:) Інакше світу залишились би невідомими багато поетів, музикантів, письменників, інших митців і вчених!

А ЩЕ СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, ЩО ВСІ РЕЦЕНЗЕНТИ, НІБИ ЗАКОХАНІ ПАВИ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬ СПІВИ ІНШИХ...:((
ВИ НАЧЕ Й НЕ БАЧИТЕ ЗА СТРУКТУРАМИ, РИТМАМИ ВІРШІВ ДУШУ ЛЮДИНИ, ГОЛОС СЕРЦЯ! ПРИКРО:((

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Травневий (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 19:20:01 ]
Дуже цікавий вірш.