ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
Світова скорбота
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
***
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Віршування
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
Присвята одній пані-злодюжці
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
Короткометражні пайзлики
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тарас Кремінь (1978) / Критика | Аналітика

 Рецепція постаті Тараса Шевченка у ліриці Дмитра Кременя
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-25 08:54:09
Переглядів сторінки твору 11150
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.404 / 6  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 5.380 / 6  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 01:30:37 ]
Тарас Шевченко – це велич.
Але існують архетипи, мовою Юнга – це наша підсвідомість. Я вірю, я знаю, я певен... все сказане і мовлене Тарасом, це велич! Зостається просте запитання – чи вірять сьгодні у цю просту правду люди. Пане Тарасе, щиро вдячний Вам за вашу працю. Слово, це не просто птаха, не просто зліт чи помах руки, це ... черговий злет думки.
Вибачайте за своерідність думки. Алу, що думаю, те і кажу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 01:34:51 ]
Тарас Шевченко – це велич.
Але існують архетипи, мовою Юнга – це наша підсвідомість. Я вірю, я знаю, я певен... все сказане і мовлене Тарасом, це велич! Зостається просте запитання – чи вірять сьгодні у цю просту правду люди. Пане Тарасе, щиро вдячний Вам за вашу працю. Слово, це не просто птаха, не просто зліт чи помах руки, це ... черговий злет думки.
Вибачайте за своерідність думки. Алу, що думаю, те і кажу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-23 10:29:15 ]
Чудова стаття, Тарасе. Вона і про міцні канати духовності, духовної традиції, традиційної життєлюбності і життєствердження українства в Україні.
А щодо Шевченка, то за ним відчувається і більше невидимого, незнаного, величного, аніж те, що свідомість наша здатна вловити. Шевченко вже давно Символ, через який дихає у спраглу до правди сучасність, Промисел українства.

Вічноживим
Звитяги сонму душ
полум'яніють досі -
височині без меж
і в чорноземи босі,
ми перед ними що
комахи слабокрилі,
та в кожнім тім вогню
зростаємо у силі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-01-23 12:42:25 ]
Вдячний за високу оцінку. Зворушений щедрими дарами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 14:50:42 ]
Поклоняюся перед творчістю Тараса Шевченка і люблю поезію Дмитра Кременя. Ще студенткою, десь у 1987-1988 році, була присутньою на творчій зустрічі Дмитра у Миколаївському педагогічному інституті. Довго ходила під враженням після тієї зустрічі, бо раніше вважала поета якимось неземним, а побачила його людиною повною сили, енергії і таланту.
Збереглася у мене сторінка із газети "Южная правда" за 1993 рік, де ще на російськомовних сторінках надруковані українські вірші Дмитра Кременя і його фотографія. Час летить, мов лелека, про яку він пише у тих вірша, тільки погляд поета залишився такий, як тоді, коли я його вперше побачила у актовому залі старого приміщення філологічного факультету.
Із великим задоволенням прочитала Вашу статтю, Тарасе.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 15:31:00 ]
Вдячний за теплі слова на адресу батькової лірики. Вони стануть йому бальзамом та надією на краще існування української літератури у серцях наших поетів! :)