ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Критика | Аналітика

 Поет як символ, або Про садомазохізм національного ґатунку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Зубар 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-06 13:16:47
Переглядів сторінки твору 9092
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.176 / 5.58  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.273 / 5.75  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 13:26:58 ]
Мабуть, Ви звернули увагу, що тут є сторінки і Петра Скунця, і Дмитра Креміня :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-06 16:56:27 ]
Дуже цікаво, пане Василю! Буду згодна з багатьма Вашими заувагами. І перше - стосовно навчальної програми з української літератури для шкіл: давно пора грунтовно змінювати (болить душа за гарні твори, котрі туди не внесені, чомусь...)
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 10:04:18 ]
Я звернув увагу і на те, що тут присутній і син Дмитра Креміня - Тарас. Приємно бути в такій компанії.
А до Ірини: давайте запросимо зацікавлених до розмови. Тут є про що і поговорити, і подискутувати, і поділитися ідеями. Адже школа - це ми, це наші діти, це наше майбутнє. Хіба не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-07 13:40:03 ]
Так, звичайно! Згодна з цією пропозицією. А як це краще зробити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-09 12:02:17 ]
"Будь яка спроба боротися чи працювати на благо національної батьківщини трактувалася саме так – зрада. За короткий історичний період ми перетворилися на націю без національних героїв, на народ без основної ознаки народу – без мови, на державу, яка навіть через п’ятнадцять років незалежності не може відродитися..." - істинна правда, пане Василю.

Я пояснюю це крайньою мализною (і завойовники, і правителі, і голодомори, і війни, і компартії - працювали над цим) в Україні отого явища, яке зветься Українською елітою. І дуже добре, що ви говорите саме від імені Закарпатського краю, що називаєте і Фелікса Кривина, і Петра Скунця, і Дмитра Кременя...
Адже в кожному заливі, в кожній бухті, в кожному ареалі Українського життя повинні бути моральні, фахові Авторитети. Саме це, як на мою думку, робить народ народом. Тому тут, на шпальтах "Майстерень", адміністрація вимагає у молоді називати імена своїх вчителів, тому ми наполягаємо, що немає у молоді, та й не тільки в молоді, особливо чим хизуватися, - натомість є чим гордитися. І це - мова і культура, і високі імена - з тих осередків нашого життя, що створюють багатогранне явище України.

Дякую за гарну статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:09:55 ]
Дякую. Ще є багато тем, які варто порушувати, є сотні проблем, про які потрібно кричати! Я впевнений, що нас почують. А українська еліта росте, формується, стає на ноги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-11 13:13:08 ]
Дуже приємно читати про творчість таких могутніх талантів... До речі, мені вони цікаві і як публіцисти, не тільки як поети. Талант – у всьому талант.
Що ж до цієї статті: радив би автору звернути увагу на стилістику та й, врешті, пунктуацію. Бо трішки ніяково мені як учителю... Напр., не прививати, а прищеплювати; дієприслівники як відокремлені обставини слід відокремлювати комами – утім, багатенько набереться тут таких "дрібниць", які складають культуру мовлення.
Вибачайте, звісно,пане Василю, але Ви ж не початківець :) Гадаю, я можу Вам висловлювати свої думки. Врешті,видаліть цей коментар.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:12:40 ]
Пане Іване, дякую за підказку. Виправлю. Це не неохайність, скоріше - поспішність. Хоча ні перше, ні друге не виправдовує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 10:47:08 ]
Вибачайте вже мені, але отака мовна неохайність цієї статті, на скромну думку сільського вчителя, просто дискредитує виставлений РМ бал.
Чи навпаки?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-18 13:01:38 ]
Пане Іване, ви, як на мене, праві і неправі одночасно.
Без огляду на помічені вами "неохайності" зауважу, що автор твору не зобов'язаний бути зразком писемності і точності дотримання правил (дуже часто це все ж таки хліб літредактора). Якби ця точність була над усе, то, наприклад, А.С.Пушкіна ми могли би і не знати. Найвищі цензори дозволяли титану робити чимало неохайностей, чи не так? Я, в жодному випадку не захищаю "неохайності", і не роблю з нас, скромних, нових Пушкіних, просто інколи, як на мене, важливіше вчасно висловити думку, а потім вже її оформити як належить. Але почути про необхідність акуратного "дооформлення" написаного теж вкрай важливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:13:47 ]
Дякую за розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 13:22:10 ]
:(((
???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-02-20 00:04:41 ]
Завжди готовий до дискусії! Тож усім учасникам пропоную зупинятися частіше на питаннях не тільки закарпатської літератури, але й письменства назагал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 10:17:16 ]
Пропоную зібрати матеріали і опублікувати їх окремою книгою. Це буде дискусія, яка викличе ще ширшу дискусію і серед довколалітературного товариства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-25 10:58:16 ]
Про які матеріали йдеться? Пропозиції для нової програми для шкіл чи роздуми про публіцистичну діяльність?
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-04 20:55:08 ]
Завдячуючи Вашому коментарю, пане Василю, вийшла на цю цікаву статтю-роздум... актуально.
Переглядаючи коментарі та відгуки, що є вже продовженням розмови, - подумалося, може потрібна сторінка типу дискусійної, де розташовували би автори свої думки щодо поезії, особи поета в часі... таку собі сторінку - думки вголос - адже кожен з нас про це думає... - такий віртуальний Круглий стіл... а може вже є? - я недавно на сайті.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-04 23:15:41 ]
Хороша думка, Маріє. Лише хто буде вести оту сторінку? В кого стачить снаги? :)
Ставити питання, отримувати відповіді, аналізувати, каталізувати певний процес в якості ведучого, можливо, аби потім видати цікавезний матеріал... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-05 16:00:11 ]
Так, шановна Редакціє Мастерень, я розумію, що це складна інтелектуально і за одсягом потрібного часу робота - тут потрібен обізнаний і небайдужий фахівець. І мені здається, що вже сам автор цієї цікавої статті, маючи неординарний підхід і сам перебуваючи в процесі, був би добрим ведучим, короткими ессе провокуючи (стимулюючи) діалог - власне, тут це вже і відбувається як передпочаток такої форми. Далі фантазую (сподіваюсь, нікого не ображу) - було б чудово, якби Василь Кузан замислив собі відповідне дослідження...та Він уже і "сидить" у цій темі...