ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наті Вінао (1988) / Вірші

 Все пройдет
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Адель Станіславська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Кацай 4 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-04 09:17:53
Переглядів сторінки твору 11009
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.732 / 4.92  (4.458 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 3.977 / 5.25  (4.460 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.08.31 10:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 09:18:58 ]
Иногда хочется писать очень просто о самом сложном...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 10:16:25 ]
непомітно пролітає
день за днем
в цьому світі все минає
й ми минем

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 10:57:05 ]
... Гасне день за вікном,
день, короткий, як мить...
Все життя мов той день,
промайне, відшумить...

Все своєю чергою, і добре, що час не стоїть на місці.
Гарний вірш!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 11:51:30 ]
:( От не знаю, чи має право уважний (м"яко кажучи) автор використовувати рядок іншого великого автора без посилання?! Я маю на увазі єсенинське "все пройдет, как с белых яблок дым".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-04 12:23:38 ]
Наті! Треба написати епіграф:

"Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым..."
С. Єсенін

І далі по тексту. Тоді не буде таких "убивчих" оцінок. Іноді вірші великих настільки входять у свідомість, що здаються своїми. Треба зауважувати в собі ці моменти.
"СлишкоММного чувств" для милозвучності можна поміняти місцями.
А загалом - милий, ліричний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кацай (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 12:54:20 ]
Згодний на 100%. Переправляю одиницю на четвірку саме з цих міркувань. А коли буде епіграф, то оцінка може бути й вища :))) Втім, все одне залишається відчуття вторинності *мугоче собі під ніс - всьо пройдьот, так устроо-о-оєн мір* :)
Крім того, мені особисто незрозуміло, що це за "рать" влізла в "тетрадь"?! :)))
Наті, не ображайтесь, але хто вас погудить, якщо не люди з ПМ - пістолетом макарова, як було вже на ПМ зазаначено :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зік Василь Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 19:01:20 ]
Все мине, як з білих яблунь дим,
Все мине, я стану птахом вільним.
Скоро будеш ти мені чужим,
Радість знов мене візьме в обійми.

Висушить невтішні сльози вітер,
Дощ омиє, і розтане грим...
Все-усе минає в цьому світі –
Стільки почуттів,
Як звучних рим.

Все мине. Заб’ється серце лунко.
В зошит запишу найкращі сни,
І нові рядки постануть струнко
Разом із пробудженням весни!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:39:14 ]
ми минем,
а світ не вчує -
хтось пішов.
тільки серденько відчує
ніжний шок...

десь вогнем
в повітря кине
гіркий вуглець.
все мине...
душою - в небо,
тут - олівець:)

Анатолію, дуже вдячна за увагу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:41:29 ]
Всйо прайдіот -
і печаль і радасть
Лішь любовь не праходіт
нет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:43:08 ]
Адель, дякую за відвідини! Рада, що сподобалося!

Так, хочеться, щоб життя шуміло, але ж не боліло, як буває... "Все" і є тим болем. Чомусь часто швидше минають щасливі миті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:45:44 ]
Юрію, любов проходить, як показує життєвий досвід (ха-ха, досвідчена - краще "життєва практика":))). І саме тоді, коли ти розумієш її необхідність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 22:49:12 ]
Саме так , Наті.
Ми розуміємо вартість чогось/когось, коли втрачаємо.
Тому не втрачаймо те, y чому можна втонути... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:51:21 ]
Ярославе, схиляю голову і мовчки киваю "Так". Не піднімаючи очей від полу, швиденько виправлю помилки, за які соромно... Ні, все ж очі підняти буде потрібно, бо нароблю набагато більше інших:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 22:55:49 ]
Юрію, заважає тільки одне - для дайвінгу в океані кохання обов`язково потрібна пара!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:02:42 ]
А чому заваджає - воно якраз спонукає до вилову собі пари, бо так сидячи на бережку і
боячись замочити нозі можна просидіти до заходу сонця і лічити скільки аквалангістів всплило
а скільки ласт...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:16:48 ]
Що ж, тепер відповідаю Олексійові...

Пістолетом Макарова в нашому світі можна вже тільки образити, ось якщо б снайперська гвинтівка :)) Але так, в даному випадку я на неї не заслуговою - згодна.
Добрі ж грабелькі розклала сама собі:)) Та нічого - так краще запам`ятовується. Як бачте, вже виправилася - критика була доречною. Плагіат і сама ненавиджу... Чесно, навіть не звернула уваги, що вкрала рядок (якщо б це було в науковій статі, то мій науковий керівник... :))). Каюся, чесно!

"Рать" и "тетрадь": "рать" в даному випадку використана в переносному значенні як велика і невпорядкована кількість слів, які треба якось вкладати в рядки, а рядки заносити в зошит, так як ноутбуку з мене вже доста. Здається, нічого не зрозумілого. Може не сподобатися - це вирішувати Вам, я ж попередила - написано просто.

Буду намагатися в подальшому давати повід лише для позитивнихї оцінок, бо сидить десь в глубині душі з дитинства "комплекс відмінниці":)) Але (от, знову - ну, не пам`ятає вона, кого цитує:))) негативний результат - це також результат!:))

Заходьте,буду рада бачити:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:19:06 ]
:)) та нанирялася вже - бачте, ледве мої ласти не виплали. Добре, що на морі народилася - так виплила:))) (Юрію)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-04 23:27:40 ]
Це добре що Ви на мене випливли.
Я якраз без акваланга нуркую - зябра маю.
А ласт - то вже не лічу - усі вони добрі лише аби
до мушлі добратися і перлину дзябнути.
А скільки кораблів на дні - тьма-тьмуща,
а капітанші тепер на півставки баняками гримають і над борщем
чаклують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-04 23:50:26 ]
Ха, я завше знала, що іхтіандри існують!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-03-05 00:06:04 ]
угу,
я такий - заіхтіандрований то плавника,
зарусалений до дотику.
набираю на курси по вирощуванню зябер.
ни ви ще довго там будете ніжкою серце малювати - на поверхні лише зайчики сонячні бігають.
вправа нумер один - дихайте щиро.