ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Пам’яті Катерини Бойко-Шевченко




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-09 15:20:39
Переглядів сторінки твору 5560
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.577 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 15:28:37 ]
Дякую, пані Василино, за таку згадку про Тарасову маму. Бачите, як ми переплетені-перевязані. Маю перепис частини Волині (теперішньої півночі Хмельницької області) за 1620 рік, і там уже є і Бойки і Лемки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 16:04:53 ]
Пані Василинко, чудового вірша написали! Колоритний, яскравий, з чудово вплетеною стрічкою місцевої говірки Твір. Без перебільшення приємно вражений!
Єдине, що контроверсує, то це Ваша версія походження матері Шевченка з Бойківщини. Справа в тім, що прізвище Бойко дуже поширене на Черкащині, землі, що дала крім Пророка ще й назву нашій країні. Скоріше всього, прізвище і назва етнічної спільноти має випадковий збіг. Прізвище "Бойко" радше походить від слова "бойкий", яке до сих пір побутує разом зі словом "ловкий" в селах Київщини, Полтавщини, Черкащини, Чернігівщини. Навряд чи ті десятки тисяч носіїв цього чудового прізвища в цих же областях є нащадками переселенців з Вашого Краю. Принагідно ось пробили базу тут базу 09 Києва, Черкас, Полтави. Так Бойків - власників укртелекомівських телефонів тільки в цих містах досягає 20 000. От така от арифметика.
Але Ваша версія цікава і має право на існування.
Успіхів. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 17:17:02 ]
Славцю, це не Василинина версія. Вона вже давно визнана біографами Т.Шевченка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-09 17:28:26 ]
Кількість записів про людей з роду "Бойки": 16
Нижче показано 16 результатів, починаючи з #1.
Переглянути (попередня 50) (наступна 50) (20 | 50 | 100 | 250 | 500).

♂ w Іван Федорович Бойко b. 1845
♂ w Іларіон Федорович Бойко b. 1840
♂ Антон Бойко
♂ Богдан Бойко b. 29 липня 1948
* ♂ Дед Катерины Бойко
♀ Катерина Бойко (Шевченко) b. 1783c d. 6 серпня 1823
* ♂ Кіндрат Бойко b. < 1790?
♂ w Лаврентій Федорович Бойко b. 1847
♂ w Логвин Федорович Бойко b. 1842
* ♂ Мирослав Бойко
♀ # Мирослава Бойко (Худоба) b. 26 серпня 1976
♀ # Оксана Бойко (Терещенко) b. 1786
♀ w Устина Федорівна Бойко b. 1836
♂ # Федір Кіндратович Бойко b. 1811 d. 1850
♂ Юрій Бойко b. 4 травня 1975
♂ # Яким Бойко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 23:36:53 ]
Той нащадок – із роду Красицьких, імені не пам’ятаю, на жаль...
Тайстра – торба; бесаги – сакви; дарабчик –шматочок; гойкати – кричати; вітцізнина – батьківщина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-31 01:14:12 ]
Так і хочеться вигукнути: моє шанування, землячко ! :)
Шановна Василинко, дарабчик - шматочок?
Знаю, що є професія "дараби" - ті, хто переплавляє ліс через ріки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 15:08:25 ]
Так і хочеться відгцкнутися: і Вам низький уклін, землячко за пошанування :))
Дуже тішуся Вашою увагою :)
............
із дарабчиком справи довгі:))
Мені здається, це слово має спільний корінь із такими: дробити, подрібнювати, дора...
із мовлення моєї бабки: чоловік добрий,як дарабчик хліба; файний дараб городу зорали нині; голод – і дарабчика в хижі ниє тощо. Отже, дараб – це шматок, частина чогось. А ДАРАБА – це й справді зрубані дерева, зв*язані у пліт, які спускали водою з гір вниз, у доли, до залізниці; але значення шматка простежується і тут, адже деревина була виміряна строго – і частинами (дарабами) спускалася :) Угорці мають запозичене від слов’ян слово "доралні" – подрібнювати, перемелювати. Ось так без наукових розвідок можу пояснити :))
Взагалі-то годилося б подивитися в етимолог. словник, аж самій стало цікаво, чи правильна моя версія.
а ще до дараби є синонім БОКОР, а вже професія – бокораш. "Бокор" в угор. мові – кущ, або група людей, об’єднаних спільною діяльністю; зв’язані дерева – теж мають щось спільне :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 15:50:46 ]
Василинко, Ваша відповідь заслуговує на оцінку "бездоганно". За Вашим побажанням я покопалася у мережі, знайшла, внесла на севаму і завантажила собі електронний етимологічний словник української мови. У т.2 на 12 сторінці наведено абсолютно таке ж пояснення слова "дараб" і "дараба". Там ще є безліч цікавих уточнень. Браво Вам і укладальникам словника, звісно, а ще - Вашій бабусі та роду нашому, що береже і множить рідну мову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 16:06:18 ]
Дякую, Оксанко, на добрім слові! Тепер і я зможу користуватися словником цим:)
я взагалі з технікою не дуже, у мене на екрані тільки є щось виведено – і все... :((
А знаєте, що означає слово "дора"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 21:55:09 ]
Вочевидь, вам треба встановити програму djvu.

"дора" - паска, проскура (від грецького "дар"), "Дора" = Дорця, Дарія, Дарка, Дарця - жіночі імена :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 15:57:32 ]
а у нас "дора" і паска – різні речі: дорк дають у церкві мирянам перед мированням на великі храмові свята;
на Великдень паски святять, але дори тоді нема;
слово "проскура" я у нас не чула;
дора тут – малесенькі кубики сушеного хліба


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-06 23:32:02 ]
у нас кажуть "проскурка". а "дори" я також не чула - нашкрабала зі словника етимологічного..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 21:46:33 ]
Зі святами Вас.
З повагою Михайло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-03-08 21:25:22 ]
Дякую. І всіх – взаємно.