ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Вірші

 Спогад

...і я тебе прощу...

Оксана Лозова

...
перейти до тексту твору

Контекст : http://maysterni.com/publication.php?id=20309


Найвища оцінка видалено видалено 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-03-28 16:49:04
Переглядів сторінки твору 6836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.571 / 5.4  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.402 / 5.25  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-28 17:21:02 ]
Чудово.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 17:38:00 ]
Дякую. шановна Зоряно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-28 21:32:05 ]
І так хочеться саме у вербну неділю чарами любов повернути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:34:02 ]
Егеж, шановний Богдане, інколи хочеться і чарів, але ж...
Вдячний за добрі слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-28 22:21:17 ]
А що таке "шутка" - пане Іване? Це, певно, закарпатська різка? То, може б, зноску слід зробити пояснюючу, особливо для читачів-східняків.
Думаю, після слова "здається" проситься крапка. І потім би речення почати з великої літери.
"Пристрасно гоЇв" - тут щось із наголосом не те. Усе ж таки "гОїв" треба. Чи це теж закарпатський діалектизм?
Цікавий, болючий за змістом вірш, а от кінцівка - мені здається, трішки не вистачило духу завершити розвиток образу. Я б зробив замість "а я люблю тебе, такі ось чари", так: "Я вирізав собі вербову шутку і з розпачу себе шмагаю "не на шутку". Було б логічне завершення образу, розпочатого в попередніх рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 22:15:45 ]
Шановний пане Ярославе, дякую за увагу до моїх скромних творінь, за поради. Ви не пошкодували часу на такий розгорнутий коментар – це приємно, як і будь-якому автору.
Справді, слід би пояснити слово "шутка", не подумав, бо поспішав опублікувати – я дуже рідко маю нагоду бути на сайті. Отже, "шутка" – зовсім не закарпатська різка; це просто вербова гілка із котиками, яку несуть святити, а потім, згідно з прадавнім звичаєм, "б’ють" нею рідних, гадаю, Ви цей звичай знаєте, отож не варто було так уїдливо з нього насміхатися – не все на цьому світі надається до цинізму, правда? У всякому разі, хотілося б вірити...
Де Ви побачили слово "здається", після якого мала би бути крапка – може, десь у коментарі якомусь, бо в цьому вірші його нема наче.
Ідемо далі: наголос – очевидно, маєте правду, на мій сором, я ніколи не чув, аби говорили "гОїв" у недоконаному часі, але ж Ви як столична людина, більше обізнані з літературною мовою; таки доведеться це вважати діалектизмом, але не закарпатським, бо я мешканець карпатського сільця на вододілі, на перевалі, між Закарпаттям і Прикарпаттям, офіційно воно належить до Львівщини :)) Якщо чесно, у нас це слово вимовляють "гойИв" , ось такі справи.
А тепер, у це світле свято,
хотів би Вам з Вашого дозволу нагадати всім відоме: не забувайте, що гідність людини не допускає підлості, навіть дрібної – бо це може перед іншими застувати Ваші кращі якості.
Що стосується Вашої поради про кінцівку мого твору, то... Прикро таке читати. Я можу лиш одне сказати: не я Вам суддя...
Гарних Вам свят.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-05 18:27:41 ]
Шановний пане Іване! Справді, вибачте, слова "здається" у вірші немає. Я мав на увазі слово "шмагати".
Дякую, що роз"яснили значення слова "шутка". зовсім не мав наміру з цього чудового звичаю насміхатися, тим більше, що він походить іще з дохристиянських часів, які мені близькі. Просто мене тут, можливо, сприймають, як сатирика-пародиста, тому тлумачать мої слова сатирично.
Те ж саме стосується кінцівки. Вона є невдалою, на мою думку, таке враження, що не вистачило духу чи пороху для завершального акорду. Тому я запропонував свій варіант - його можна і без вербової гілки (шутки) розшифрувати так - мучуся від розлуки з тобою, і сам себе караю за це. слово "шутка" вжив для розвитку і завершення образу, оскільки вірш з цього образу починався.
От і все. А Ви говорите за якусь уїдливість і навіть підлість? Для мене це - дивно звучить, щонайменше. Я вперше дозволив собі прокоментувати Ваш твір, а от Ви, висловлюючись Вашою термінологією "уїдалися" в мої вірші добрий десяток разів, але там, де були слушні зауваги, я їх враховував. А на думку про те, що ХІХ столітті я міг би бути кріпаком, міг би я і образитися, бо Ви ж не знаєте, хто були мої предки. Серед них були знатні люди. Але я не образився, і не згадував про підлість. Я виправляв Ваші зауваження, а Ви мої - ні, хоч маєте статус "любителя", а я - "майстра". То хто ж "уїдливий", пане Іване? А може - самозакоханий і трохи заздрісний? Я голосовував за Вас у минулому півріччі, назвав Вас серед 40 кращих поетів "Майстерень". Хоч і не друг Ваш і не співпляшник, як кажуть. А просто симпатизую Вашій творчості.
Перш, ніж судити когось, треба починати із себе. Гарних і Вам свят, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-04 16:08:02 ]
Шановний пане Ярославе, на жаль, так пізно доводиться відповідати Вам. Очевидно, ми обидва погарячкували, не зрозуміли один одного. Прошу вибачення, якщо мої слова були образливі. Але якщо робив зауваження до Ваших віршів – теж із симпатії, вірте, просто хочеться, щоб усе звучало бездоганно. Що ж до предків,і не думав, що кріпаки – це образливо, навпаки. Не буду наводити хрестоматійних прикладів :)
Щиро дякую Вам за увагу до моїх творів і за симпатію теж. Звісно, я тільки любитель, і сюди потрапив у пошуках однієї дуже дорогої для мене людини, а не з якоюсь марнославною метою
Тож прийміть запевнення у пошані і т. д.
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Соломійка Бехт (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-29 11:56:35 ]
пречудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:36:18 ]
Соломійко, як багато іноді важить одне словечко в житті людини – Ваше "пречудово" грітиме моє серце вічно :)
Щиро дякую і бажаю пречудових радощів у всьому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 22:51:06 ]
Дякую за вірш і за епіграф. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-04 21:38:07 ]
Шановна Оксано, цей вірш народився завдяки Вашій сторінці – Ви наче добра фея надихнули...
Спасибі Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 21:23:27 ]
Добродушний Ви наш! Щастя, здоров'я(здоровля!): отакі ось чари! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:39:40 ]
Пане Михайле, щиро дякую за побажання.
Але я не такий вже і добродушний, як дехто уявляє :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 23:25:39 ]
Як шкода, що рубчик болю на серці від необачно мовленого слова так довго потім не гоїться... Мене полонили чари Вашої поезії. Сердечне дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-20 12:04:42 ]
Шановна Лесю, кланяюся Вам за серце, відкрите поетичним чарам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-17 19:03:01 ]
"Була любов на світі. Світ був добрий" – таки це найпростіший і найскладніший рецепт, шановний пане Іване.
Із Вербною неділею Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-11 15:31:32 ]
Саме так: любов і добро. Чи навпаки – добро і любов.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 15:59:05 ]
Верболіз, бий до сліз!
Не я б’ю, верба б’є,
будь здоровий, як вода,
а багатий, як земля...