ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 Наталії Крісман




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-16 21:52:40
Переглядів сторінки твору 6205
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-16 23:24:57 ]
Бардзо вдячна за цілунок,
Хоч би й навіть в дві руки...
Той піар - то мій дарунок,
Гентош - варт його таки!

Фіолетовий, зелений,
Чи хай навіть голубий...
Вогняна тече кров в венах,
Свою справу ти роби!

Потішайся доброзично
Досхочу над нами ти,
Щоб з пародій цих незвичних
В нас тріщали животи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 12:27:22 ]
Після слів таких - до справи!
(Хоч би навіть не хотів).
Постараюсь -Боже правий!
Зарядивсь від Ваших слів.

Мо’ і вийде щось у мене -
Зможе бачити любий...
Фіолетовий, зелений,
тільки щоб не голубий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-17 13:52:47 ]
Йване, я пожартувала,
Що ти, може, голубий -
Ти ж кубіт, неначе сало,
Навіть поглядом любив
На вечірках наших творчих,
Де поеток і мисткинь
Є катма... і в тебе б сторчма
Чуб стояв, як був би він!...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 14:37:42 ]
Ну, Наталя, жартівниця,
Завернула "не туди"!
Я ж про колір думав, кицю,
Ти ж напевно, як завжди.
З сміху ледь не врізав дуба
(Бідне серденько моє...)
То про що ти там? Про чуба?
Я провірив - є він! Є!!!


Шановна Наталю! Тішуся, що ми непомітно перейшли на "ти". І досить швидко. Я в захваті від твоїх
рядків. За тобою дійсно "не заіржавіє"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 16:28:28 ]
Прекрасна поетична дуель двох досконалих імпровізаторів! Заздрю білою заздрістю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-17 22:16:23 ]
Привіт, Юрію! Радий зустріти тебе на ПМ.
Весело читати то все, що ми імпровізуємо?
По моєму, межі ще не перейшли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 01:05:26 ]
Гентош враз помацав чуба
І зрадів - він в нього є...
Не зрізай, Іване, дуба,
Хай дубок собі жиє!

Ну про що ще може "киця"
Влітку думать? - Як завжди!
Я також є жартівниця,
Новий жартів скоро жди!

Знай, Іване, що за мною
Не заржАвіє ніяк!
Як там "чуб", Іване, встояв?
Ще стоїть - то добрий знак!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-18 10:40:35 ]
Ти, звичайно, жартівниця
(Тут би не ловити гав).
Що, вночі тобі не спиться?
Ходиш десь. А я чекав...

Ти, Наталю, тільки влітку
Можеш думать про "таке"?
То як шоколаду плитка,
Бо життя бува гірке.

Жартував я так про дуба -
Зовсім різать не хотів...
Не хвилюйся так за "чуба",
Він на місці, не ржавів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 19:26:28 ]
Ти чого до гав чіпився?
Хай літають між гілок.
Краще в дзеркало б дивився,
З чуба струшував пилок,
Що із лип цвітучих пада...
Бо рій бджіл за ним летить -
Вони вжалять тебе радо
Навіть в чуба, що стоїть...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 00:05:44 ]
Не дивитимусь, Наталю,
Щоби часом не потовк.
Бджоли "чуба" не пожалять,
Бо який їм з нього толк?
Бджоли мудрі, розуміють
Пада що, а що стає...
Звідки то вони все вміють?
В них, Наталю, трутні є!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 10:19:50 ]
Трутні мають свою матку,
Розумію - хто із ким...
Я ж, Іване, адвокатка
З стражем праці немалим.
Ще - у мого татка бджоли
Біля хати у дворі.
Бджоли жалять нас інкОли
Всюди, наче комарі.
Як ужалять - то спухає
Місце вкушене у мить,
Потім довго не спласає,
Навіть трохи ще й свербить...
Так що знаю, що говорю -
"Чуб" від бджілок бережи!
Кому треба "чуб" твій хворий?!
Друже Гентоше, скажи!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 13:59:30 ]
Ти із чого взяла, кицю,
Раз вкусили - то пропав?
Так, Наталю, не годиться -
Ти ж експерт із наших прав!
І свербить, і не спласає:
То ознака - точно є!
Біля хати вулик маєш?
Тато меду хоч дає?

Що заносим до активу?
(Надто ще короткий строк)
Справжню хвилю позитиву!
Вулик."Чубчик". І дубок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 15:00:19 ]
Мені татко мед солодкий
Час-від-часу все ж дає.
Кажеш, надто строк короткий?
Та у кожного - своє...
Хто ж вкорочує нам віку?
"Добрі" люди - не бджола,
Бо отрута її - ліки,
А людська - спалИть до тла!
Зради, підступ і облуду
Знаю я не лиш з книжок...
Позитив збирати буду -
Вулик, "чубчик" і дубок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 17:58:05 ]
Згоден, підступ, як торпеда
Жалить вбивче (не бджола).
Як лікують? Більше меду!
І добра,добра, добра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 18:22:07 ]
Добре ми порозумілись,
Що аж бджілки пороїлись
І летять медок збирати
У садок до мого татка...
Буде меду повні соти,
Аби "чубчик" мав охоту!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-06-19 21:49:25 ]
Для охоти меду мало -
Треба ще кавальчик сала...
Запитати ж бо не гріх?
Може ще росте горіх?..