Вітаю, шановна МР.
Мені здається, тут проблема в тому, що не тільки
Ви, а значна частина "пишучого люду" ЧОМУСЬ не
сприймає пародію як самостійний і цілком самодостатній жанр. Я ж власне сприймаю її саме так. Смію не погодитися з Вами на рахунок пейзажистів і портретистів (маю в їхньому середовищі достатньо багато досить відомих майстрів)і, повірте, кожен з них став визнаним професіоналом лише в якомусь одному жанрі.
Ваша теза, що пародія "у переважній більшості випадків не додає добротності, добра, гармонії нашому світу" для мене особисто є абсолютно несприйнятною. Це Ваша особиста думка, вона, якби подипломатичніше висловититись, є глибоко дискусійною. Розуміння пародії як вторинного продукту, на мою думку, надто спрощене і тривіальне. Хіба в сенсі часової послідовності написання. Ототожнювати пародіювання з "полюванням" - глибоко помилкова думка, шкода що вона озвучена саме Вами. Мені, якщо чесно, вже трохи набридло більше місяця КРИЧАТИ на ПМ, що
пародія - це ЖАНР. "Хто хоче почути - той почує..."
Щодо Вашого враження на рахунок "більшості" пародій, опублікованих на маловідомих авторів, то воно також не відповідає дійсності. Предостатньо іменитих і маститих. Інша справа - не мені Вам нагадувати реакцію шановної МР на пародію поезії
шановного Вами і мною пана Андруховича Ю.Уважно
ознайомтеся з моєю сторінкою - імена таких авторів, як Забужко, Ірванця, Неборака, Андруховича, Павлюка, Вольвача (і багато інших!)
говорять самі за себе, чи не так, шановна МР?
Так що задача урізноманітнення творчих проявів зараз в мене не на часі.
І,накінець. Ви вчора говорили про пародію, як про частинку потичного Всесвіту. Гарно, поетично і образно. Я би хотів продовжити цю образність (Ви все таки почали з меню). Уявіть собі, що Поезія - це Великий Стіл, до якого підходять спраглі і голодні (на поетичне слово) читачі, тобто споживачі Поезії. Он там,посередині столу, любовна
лірика.Бажаючих багато - тягнуться за нею. Трішки далі - ронделі , катрени, тріолети. Бажаючі втамовують свою спрагу і насолоджуються...
І десь з краю - Пародія. Її беруть менше (але
цікавится багато). Дехто взагалі до того краю Стола не підходить. Одних не цікавить, інші не наважуються. Так спокійніше. Але ж вона Є, і хто
захоче - візьме. До речі - це не мої просто фантазії- сам бачу на ПМ: відвідувань сторінки 150 -200, а коментарів десяток. Вловлюєте тенденцію?
Щиро вдячний за гарні побажання, включаючи поетичний розвиток. Це життєво необхідно творчим людям.Чого і Вам бажаю. Якнайщиріше і з повагою
P.S. В книгарні "Є" на пр.Свободи ще здається є в наявності пару екземплярів моєї збірки пародій, можете ознайомитись.Або в "Українській книзі".
Іменитих там вдосталь- можете насолоджуватись.
І, прошу, не сприйміть це як примітивну рекламу
Щиро

Знаю, що у світі на кожну розвинуту країну припадає по 5-6 діючих художників, а інших називають тими, що тільки вчаться. У Львові з цим взагалі повна катастрофа - забагато галасу на порожньому місці. Порядний художник мав би отримувати і серйозні замовлення від громади - знаю декількох лише, що малюють, наприклад, сьогодні церкви. Один із них, Микола Шимків, не надто відомий загалу, уже двадцять образами розписав, з них три чи чотири у самому Львові, - і то з великою обережністю ставиться до слова художник...

Хочу вас запитати, пане Іване, ось ви пишете "начна частина "пишучого люду" ЧОМУСЬ не сприймає пародію як самостійний і цілком самодостатній жанр". То про що саме ви говорите - 1) про спосіб що-небудь робити; сукупність прийомів; стиль, манера.
чи 2) про вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками...

Бо якщо ми говоримо про мистецтво, то мистецтво дуже вимоглива штука, і вимагає отих самих надзавдань, які, я вважаю, вам цілком по силі...
Власне, тільки надзавдання може витягнути пародію на рівень мистецтва, коли чиюсь інституційну чи особистісну спробу принести у світ добро і гармонію пародист виправляє, творчо обігруючи огріхи свого попередника.

Зрозуміло, що серйозними інституціями, та й особистостями аж ніяк не може сприйматися трактування від модернізму, що мистецтвом може бути будь що. Не будь що - це таки творча досконалість на передових позиціях продовженої культурної традиції. І головне, в рамках Божественних.

Тому я якраз і хочу, аби ваші, наші, і особисто мої зусилля покращували ситуацію.
Щодо відомих особистостей, то зрозуміло, пародія, як мистецтво, мала би щось там таке удосконалювати, а якщо вона нічого там не удосконалює, то вона, як на мене, не потрібна, бо, наприклад, просто когось висміювати за, можливо не досконалу спробу, не людяно. Вартувало б шукати ті місця, які "знаним" не далися.

І важко погодитися, що мистецтво, це щось для споживання, - правдиве мистецтво, як я розумію, це вищий спосіб життя у творчості, до чого потрібно ставитися вельми серйозно.
Я сподіваюся, пане Іване, що ви відчуваєте мою щиру зацікавленість у становленні мистецтва пародії на ПМ, але в рамках творчої доброчинності, доброзичливості, а не поглиблення руйнівних процесів, їх і так вистачає в кожному з нас, і в суспільстві в цілому.

Шановна МР! Все залежить від рівня, за яким оцінювати той чи інший вид мистецтва. Шкода, що Ви явно недооцінюєте(чи ціните занадто низько) Львівську художню школу. Я на цей рахунок зовсім іншої думки. Так ми можемо договоритись, що у Львові і поезії не існує. Зайдіть на сайт "Видатних людей України", що спеціально випускається до "Євро 2012"для іноземних гостей, і Ви будете приємно здивовані числом львівських художників, представлених там.Це можливо, трохи змінить Вашу думку.
Далі. Про що я говорю в частині пародії, як жанр.
Не мені Вам пояснювати, в чому полягає самодостатність жару,впевнений -Ви це знаєте краще від мене. Ви берете в руки збірку ПАРОДІЙ -
ну що ще потрібно пояснювати і коментувати (включаючи прийоми, стилі, манери і ознаки). Саме про це я і говорив.
Далі: пародію, як жанр, НЕ ПОТРІБНО витягувати на
рівень мистецтва - вона і без надзавдання вже там давно Є. Але (тут з Вами погоджуюсь беззастережно) - тільки якісна і високопробна пародія.
Що ж до доцільності пародіювання творчості "особливо відомих сьогоднішніх авторів", то мені видалось, що Ви трохи суперечите собі в останньому і попередньому коменті.Так мені видалось.
Я, так як і Ви,також бажав би, щоб мої зусилля
покращували ситуацію на краще.
І останнє - щодо споживання в мистецтві. Ви ж прекрасно розумієте, що слово вжите в значенні "духовного споживання".
Особиста просьба - прокоментуйте детальніше, що Ви мали на увазі під "поглибленням руйнівних процесів"в останньому абзаці свого коменту.
З повагою

Шановний пане Іване, маю на увазі сучасну Львівську малярську школу, яка, по суті, на своїй глянцевій, першій сторінці, перетворилася в регалії, що купляються за грубі гроші, на збанкрутілий своїм викладацьким складом Інститут прикладного та декор. мистецтва, а ще в усяке убожство молодих і не дуже сучасників, що виставляються і продаються у салонах типу "ДЗИГИ".
Маю достатню освіту, аби це із прикрістю зауважувати. :(
І це зовсім не мистецтво, просто "всіляке" для простих горожан і гостей міста...

Ще раз повторю, що окрім усіх потрібних мистецьких азів, знайомий і зі світовою системою комерційного руху творів малярського мистецтва, просування авторів.

Але ці всі мої слова мають зміст лише за межами модернізму, який, в основному, заперечує традиційні цінності, натомість пропагуючи інше.

Щодо творів кращих авторів, то не кожен їхній твір має ті недоліки, які можна охопити навіть майстерною пародією. А якщо пародист не досягає рівня твору, який намагається пародіювати, то вчиняє лише пародію на самого себе, чи не так? Це не найкращі результати.

А щодо поглиблення руйнівних процесів, це печальна констатація ситуації в так званому "цивілізованому світі", у якому тільки те й робиться, що поглиблюється руйнація. Моє бажання, аби на ПМ ми намагалися менше руйнувати ( в тому числі і навіть нездійснені, невтілені в творі добрі наміри), а більше творити, додавати позитиву. Тож я тільки про усвідомлене розставляння нами правильних акцентів у вирішенні тих чи інших творчих ситуацій.

Іване, не зміг знайти той самий сайт "Видатних людей України". Може ваша ласка підкажете адресу, дуже вже хочу поглянути хто і що там.
Можу навіть на той чи той представлений цикл робіт дати швидку, чи більш докладну рецензію (вимагає більше часу). :)

Шановна МР! На превелике своє щастя львівських художників я знаю з іншої сторони, а оскільки з кількома в досить дружніх відносинах, то можу Вас запевнити, що про грубі гроші (і статки) в них (на превеликий жаль) не йдеться. Як і поети, вони до свого визнання (орденів і регалій) йшли десятиріччями. Добре, що ця частина айсбергу відома не всім. Так їм певно творити легше.
Щодо пародій на відомих, погоджуюся з Вами - робота має бути добротна. Це я підкреслював в попередньому коменті. Але існує "ньюанс" - упередженість думки. Не всі знані це люблять. Як, зрештою, і менш відомі.
І, не тільки для того, щоб закінчити на хорошій ноті - абсолютно з Вами згоден на рахунок позитиву і розставляння правильних акцентів.
Щиро

Обов’язково сьогодні дам посилання, але десь коло 22 год. В даний момент просто не маю фізичної можливості