ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 НАВІЯНЕ ТРІОЛЕТОМ

Навряд чи радіти собі перестану,
Бо дуже майстерно верейки плету.
Хай кажуть, що даун і зроблений сп’яну -
Навряд чи радіти собі перестану.

Дарма, що зачатий у хвилях дурману,
Науки розколюю всі на льоту;
Навряд чи радіти собі перестану,
Бо дуже майстерно верейки плету.


Гаррібальд Сідоров
поезія "Тріолет щасливості"




(Літературне перекручення-непаплюження)

Для радості, синку, не треба багато:
Зломаєш лозинку – то візьмеш оту!
Не знаю, чи сп’яну зробив мене тато…
Науку осилив – верейки плету.

Їх вже назбиралася повна комора –
Складаю, радію, їм липовий мед.
І лікар говорить – одужаю скоро,
Та він ще не знає – пишу тріолет.

Вправляюсь. Тиняюсь. Шукаю ажури.
Проникнути хочу в оті міжрядки.
Радію. Сміюся. А тато похмурий –
Йому би дурманом розжитись таки.

Я довідку маю – не даун й не сп’яну!
Та як поєднати лозу й творчий злет?
Верейок не буде – від тата дістану,
А ні – постраждають рондель й тріолет.

От в голову трішки “долию оливи”–
Розколю науку і цю непросту.
Майстерно виходить! Радію! Щасливий!
Лоза проростає… Піду доплету.

22.07.2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 11:35:15
Переглядів сторінки твору 9261
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 13:00:11 ]
Вітаю, шановна МР.
Мені здається, тут проблема в тому, що не тільки
Ви, а значна частина "пишучого люду" ЧОМУСЬ не
сприймає пародію як самостійний і цілком самодостатній жанр. Я ж власне сприймаю її саме так. Смію не погодитися з Вами на рахунок пейзажистів і портретистів (маю в їхньому середовищі достатньо багато досить відомих майстрів)і, повірте, кожен з них став визнаним професіоналом лише в якомусь одному жанрі.
Ваша теза, що пародія "у переважній більшості випадків не додає добротності, добра, гармонії нашому світу" для мене особисто є абсолютно несприйнятною. Це Ваша особиста думка, вона, якби подипломатичніше висловититись, є глибоко дискусійною. Розуміння пародії як вторинного продукту, на мою думку, надто спрощене і тривіальне. Хіба в сенсі часової послідовності написання. Ототожнювати пародіювання з "полюванням" - глибоко помилкова думка, шкода що вона озвучена саме Вами. Мені, якщо чесно, вже трохи набридло більше місяця КРИЧАТИ на ПМ, що
пародія - це ЖАНР. "Хто хоче почути - той почує..."
Щодо Вашого враження на рахунок "більшості" пародій, опублікованих на маловідомих авторів, то воно також не відповідає дійсності. Предостатньо іменитих і маститих. Інша справа - не мені Вам нагадувати реакцію шановної МР на пародію поезії
шановного Вами і мною пана Андруховича Ю.Уважно
ознайомтеся з моєю сторінкою - імена таких авторів, як Забужко, Ірванця, Неборака, Андруховича, Павлюка, Вольвача (і багато інших!)
говорять самі за себе, чи не так, шановна МР?
Так що задача урізноманітнення творчих проявів зараз в мене не на часі.
І,накінець. Ви вчора говорили про пародію, як про частинку потичного Всесвіту. Гарно, поетично і образно. Я би хотів продовжити цю образність (Ви все таки почали з меню). Уявіть собі, що Поезія - це Великий Стіл, до якого підходять спраглі і голодні (на поетичне слово) читачі, тобто споживачі Поезії. Он там,посередині столу, любовна
лірика.Бажаючих багато - тягнуться за нею. Трішки далі - ронделі , катрени, тріолети. Бажаючі втамовують свою спрагу і насолоджуються...
І десь з краю - Пародія. Її беруть менше (але
цікавится багато). Дехто взагалі до того краю Стола не підходить. Одних не цікавить, інші не наважуються. Так спокійніше. Але ж вона Є, і хто
захоче - візьме. До речі - це не мої просто фантазії- сам бачу на ПМ: відвідувань сторінки 150 -200, а коментарів десяток. Вловлюєте тенденцію?
Щиро вдячний за гарні побажання, включаючи поетичний розвиток. Це життєво необхідно творчим людям.Чого і Вам бажаю. Якнайщиріше і з повагою
P.S. В книгарні "Є" на пр.Свободи ще здається є в наявності пару екземплярів моєї збірки пародій, можете ознайомитись.Або в "Українській книзі".
Іменитих там вдосталь- можете насолоджуватись.
І, прошу, не сприйміть це як примітивну рекламу
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 13:45:14 ]
Знаю, що у світі на кожну розвинуту країну припадає по 5-6 діючих художників, а інших називають тими, що тільки вчаться. У Львові з цим взагалі повна катастрофа - забагато галасу на порожньому місці. Порядний художник мав би отримувати і серйозні замовлення від громади - знаю декількох лише, що малюють, наприклад, сьогодні церкви. Один із них, Микола Шимків, не надто відомий загалу, уже двадцять образами розписав, з них три чи чотири у самому Львові, - і то з великою обережністю ставиться до слова художник...

Хочу вас запитати, пане Іване, ось ви пишете "начна частина "пишучого люду" ЧОМУСЬ не сприймає пародію як самостійний і цілком самодостатній жанр". То про що саме ви говорите - 1) про спосіб що-небудь робити; сукупність прийомів; стиль, манера.
чи 2) про вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, який характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками...

Бо якщо ми говоримо про мистецтво, то мистецтво дуже вимоглива штука, і вимагає отих самих надзавдань, які, я вважаю, вам цілком по силі...
Власне, тільки надзавдання може витягнути пародію на рівень мистецтва, коли чиюсь інституційну чи особистісну спробу принести у світ добро і гармонію пародист виправляє, творчо обігруючи огріхи свого попередника.

Зрозуміло, що серйозними інституціями, та й особистостями аж ніяк не може сприйматися трактування від модернізму, що мистецтвом може бути будь що. Не будь що - це таки творча досконалість на передових позиціях продовженої культурної традиції. І головне, в рамках Божественних.

Тому я якраз і хочу, аби ваші, наші, і особисто мої зусилля покращували ситуацію.
Щодо відомих особистостей, то зрозуміло, пародія, як мистецтво, мала би щось там таке удосконалювати, а якщо вона нічого там не удосконалює, то вона, як на мене, не потрібна, бо, наприклад, просто когось висміювати за, можливо не досконалу спробу, не людяно. Вартувало б шукати ті місця, які "знаним" не далися.

І важко погодитися, що мистецтво, це щось для споживання, - правдиве мистецтво, як я розумію, це вищий спосіб життя у творчості, до чого потрібно ставитися вельми серйозно.
Я сподіваюся, пане Іване, що ви відчуваєте мою щиру зацікавленість у становленні мистецтва пародії на ПМ, але в рамках творчої доброчинності, доброзичливості, а не поглиблення руйнівних процесів, їх і так вистачає в кожному з нас, і в суспільстві в цілому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 15:33:36 ]
Шановна МР! Все залежить від рівня, за яким оцінювати той чи інший вид мистецтва. Шкода, що Ви явно недооцінюєте(чи ціните занадто низько) Львівську художню школу. Я на цей рахунок зовсім іншої думки. Так ми можемо договоритись, що у Львові і поезії не існує. Зайдіть на сайт "Видатних людей України", що спеціально випускається до "Євро 2012"для іноземних гостей, і Ви будете приємно здивовані числом львівських художників, представлених там.Це можливо, трохи змінить Вашу думку.
Далі. Про що я говорю в частині пародії, як жанр.
Не мені Вам пояснювати, в чому полягає самодостатність жару,впевнений -Ви це знаєте краще від мене. Ви берете в руки збірку ПАРОДІЙ -
ну що ще потрібно пояснювати і коментувати (включаючи прийоми, стилі, манери і ознаки). Саме про це я і говорив.
Далі: пародію, як жанр, НЕ ПОТРІБНО витягувати на
рівень мистецтва - вона і без надзавдання вже там давно Є. Але (тут з Вами погоджуюсь беззастережно) - тільки якісна і високопробна пародія.
Що ж до доцільності пародіювання творчості "особливо відомих сьогоднішніх авторів", то мені видалось, що Ви трохи суперечите собі в останньому і попередньому коменті.Так мені видалось.
Я, так як і Ви,також бажав би, щоб мої зусилля
покращували ситуацію на краще.
І останнє - щодо споживання в мистецтві. Ви ж прекрасно розумієте, що слово вжите в значенні "духовного споживання".
Особиста просьба - прокоментуйте детальніше, що Ви мали на увазі під "поглибленням руйнівних процесів"в останньому абзаці свого коменту.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 16:04:14 ]
Шановний пане Іване, маю на увазі сучасну Львівську малярську школу, яка, по суті, на своїй глянцевій, першій сторінці, перетворилася в регалії, що купляються за грубі гроші, на збанкрутілий своїм викладацьким складом Інститут прикладного та декор. мистецтва, а ще в усяке убожство молодих і не дуже сучасників, що виставляються і продаються у салонах типу "ДЗИГИ".
Маю достатню освіту, аби це із прикрістю зауважувати. :(
І це зовсім не мистецтво, просто "всіляке" для простих горожан і гостей міста...

Ще раз повторю, що окрім усіх потрібних мистецьких азів, знайомий і зі світовою системою комерційного руху творів малярського мистецтва, просування авторів.

Але ці всі мої слова мають зміст лише за межами модернізму, який, в основному, заперечує традиційні цінності, натомість пропагуючи інше.

Щодо творів кращих авторів, то не кожен їхній твір має ті недоліки, які можна охопити навіть майстерною пародією. А якщо пародист не досягає рівня твору, який намагається пародіювати, то вчиняє лише пародію на самого себе, чи не так? Це не найкращі результати.

А щодо поглиблення руйнівних процесів, це печальна констатація ситуації в так званому "цивілізованому світі", у якому тільки те й робиться, що поглиблюється руйнація. Моє бажання, аби на ПМ ми намагалися менше руйнувати ( в тому числі і навіть нездійснені, невтілені в творі добрі наміри), а більше творити, додавати позитиву. Тож я тільки про усвідомлене розставляння нами правильних акцентів у вирішенні тих чи інших творчих ситуацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 16:16:53 ]
Іване, не зміг знайти той самий сайт "Видатних людей України". Може ваша ласка підкажете адресу, дуже вже хочу поглянути хто і що там.
Можу навіть на той чи той представлений цикл робіт дати швидку, чи більш докладну рецензію (вимагає більше часу). :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 16:33:32 ]
Шановна МР! На превелике своє щастя львівських художників я знаю з іншої сторони, а оскільки з кількома в досить дружніх відносинах, то можу Вас запевнити, що про грубі гроші (і статки) в них (на превеликий жаль) не йдеться. Як і поети, вони до свого визнання (орденів і регалій) йшли десятиріччями. Добре, що ця частина айсбергу відома не всім. Так їм певно творити легше.
Щодо пародій на відомих, погоджуюся з Вами - робота має бути добротна. Це я підкреслював в попередньому коменті. Але існує "ньюанс" - упередженість думки. Не всі знані це люблять. Як, зрештою, і менш відомі.
І, не тільки для того, щоб закінчити на хорошій ноті - абсолютно з Вами згоден на рахунок позитиву і розставляння правильних акцентів.
Щиро


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 17:00:42 ]
То я і кажу про глянцеву, офіціозну сторону...
А такі, як Юрій Скандаков за життя ледь не завжди залишаються для міщизни (міщани + спільна вітчизна) непримітними...

http://www.skandakov.com.ua/photo.php?page=1


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-07-23 16:43:44 ]
Обов’язково сьогодні дам посилання, але десь коло 22 год. В даний момент просто не маю фізичної можливості