ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Книжница (пространство вариантов)

Литература — это управляемое сновидение.
Хорхе Луис Борхес

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 10:42:02
Переглядів сторінки твору 4472
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.861 / 5.5  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-07-22 16:53:59 ]
Варіантів багато – всі ці звичні зачини та карколомні сюжети...
«Жили-були»_«на білому коні»_«махнула хвостиком»_«баба плаче»,
Однозначно, стереометрію придумали теж поети –
Накладання трикутників, чотири-, п»яти-, шести- хто більше?... – отак, неначе
Та вся хата-читальня, мила книжнице, і копійки варта:
Мильна бульбашка - ЛУСЬ! –
і Потьомкінське село – всі ці фйорди-хеки-
бо захекана, бігла містом сама, і кварта
(краще б крапка)
до нічної публічної біблі-отеки:
намалюйте, Борхесе, розкажіть, Луїсе, про того Лиса,
і про листя в лісі – отак упасти – і вже довіку...
і сторінки білі – бла-бла бляшане, і бі-сек-триса,
що поділить долю на «до» і «після» німого крику:
ані звуку, книжнице миле,
слова – полова.
запальничкою клацни...
але файно ж горить!
і – ні слова.
І – на перших шпальтах, на всіх стовпах, на язиках базарних:
«Пані й панове, класичне аутодафе, не пропустіть, підлийте олії!»
...так тихо стояла на вугликах...
Дивилась поперед себе: «Який він гарний»...
І море цілувало їй шию –
Як море, власне, лише й уміє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-23 12:07:18 ]
моя)

образ до твору змінила, подивись. Це Шумцов. Я ним захоплена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 13:24:11 ]
Я почитала Ваши стихи, Юля. У меня сложилось впечатление, что у большинства из них один адресат, а все они - большой роман в стихах, который Вы всё пишете и пишете (весьма талантливо). И кем бы он ни был (адресат), его можно поблагодарить хотя бы за то, что он стал причиной Ваших текстов )

Очень глубокая и изящная лирика. Спасибо, получила наслаждение.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-24 15:07:28 ]
следуя Вашему ассоциативному ряду, вспомнила, как посмотрела доктора Хауса - все сезоны разом, месяца за полтора. Не было интриги ожидания от серии до серии, но цельная картинка понравилась.

Вероятно, прочтённое Вами - это уже практически законченный первый том романа. "И кем бы ни был адресат", я безусловно благодарна за то что он был источником творчества:)

Спасибо, что читали)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Індрик Звірик (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-24 21:19:42 ]
"Словом, постой тут, найдёт тебя нужная книга сама." - разве это сказано про книги, Юля?)
А комментарий Мрии Поэта считаю очень удачным, готов подписаться под каждым словом в этом комментарии)

Андрей

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-07-29 16:13:17 ]
Если бы жить на каком-нибудь фьорде(с)

Воно так буває: виникає ціла купа образів, слів, снів, мрій, вдчуттів, передчуттів, вражень.
Воно все у купі виром занурює тебе у свій вимір. І тільки починаєш відчувати мало не на доторк цілісність і гармонію того уявного, як все зникає.
І маєш лише сліди (правільніше сказати залишки), але сліди, це як той напис на пачці від печива "може містити сліди фундуку і арахісу"
А потім і слідів тих неме, ні від фундука ні від неймовіного Чогось.

Але ти наче зловила той світ у цей вірш і він тепер живе у словах як метелик у банці.

Хай тобі й надалі так щастить у ловах

Думаю ще не раз перечитуватиму цю твою та ба, свою книжку

Це моє.
Тобі дяки
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-07-29 17:17:20 ]
світ ловив мене та не спіймав, я ловила світ і спіймала слід) але я більше не вірю у фундук у печеві..та й хто вірить словам? вірять справам, інколи - поглядам, інколи не треба нічого крім доторку жеби повірити.

В кожній дівчинці живе Аліса, в тобі - особливо, тому, цілком ймовірно, ми падаємо в одну нору і в нас підвищується рівень емпатії.

так чи інакше, тішуся від того, що вірші сподобались саме тобі. так і знай)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-30 07:47:48 ]
Змістовна і дивовижна подорож у світ, змальований Вами. Я не любитель-фанат-прибічник російської, але Ваш художній витвір зачаровує.

З відчуттям суперу,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-08-06 15:34:41 ]
Я вдячна Вам, люб’язний пане ГС, за те, що Ви, по-перше, здолали такий довготривалий текст, а по-друге, за глибину проникнення у хитросплетіння цього тексту:))