ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.24 19:17
Паганіні
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Євген Федчук
2026.05.24 12:54
Бій за Великий Преслав у квітні 971 року
Люди! Ратибор вернувся! – рознеслось по Родні. -
Буде свято і гостина у нього сьогодні.
Всіх, хто чує, батьки в гості на вечір скликають,
Вже готується гостина, столи накривають!
Син з походу повернувся, що вже й не чекали,
Думали, що дитя їхнє в чуж

Борис Костиря
2026.05.24 12:50
* * *
Я заснув майже тільки під ранок,
А всю ніч мене хтось катував.
І тривога тремтлива і рання
Так постала, як вічний Ваал.

Ти чекаєш сну, ніби оази
У пустелі нещадній, страшній.
Ти безсоння утомлений в'язень

Редакція Майстерень
2026.05.24 12:33
Трансформація вірша ШІ Джеміні - Джерело у слові
Поцікавився в інтернеті в гуглі в режимі ШІ Джеміні словом - "вірш",
і він раз у раз пише таке:

Джерело у слові

Коли весь світ затихне у тривозі,
І тінь лягає на розпутті доль,
Шукай розраду не в чужій дорозі,

Вячеслав Руденко
2026.05.24 09:52
Із Гайдеґґером вдвох…
Коли премудрість вщухне,
Дріматиме оплот,
З* льодяниками пачка
Зійде до нас на корт.
Під враженням постійним,
Що нам дають у борг,
Щоб стати самостійним
Із Гайдеґґером вдвох.

хома дідим
2026.05.23 20:32
* 88 *
якийсь бардак у голові
із перепадом тиску
я мав сказати щось тобі
тому що ти неблизько
люблю чекаю вірю це
ти знаєш і без мене
і мусиш пильнувати все
свої кордони ревно

Вячеслав Руденко
2026.05.23 19:42
Cygnus atratus*
Мабуть не пригадати
Сенсу віршів своїх -
Це як солодкий гріх,
Годі і починати

Думка як глупа ніч,
З вірою в нерозчуте,
Де надривають пути

Володимир Невесенко
2026.05.23 14:03
Урич
Тут, в Уричі*, спокій і тиша чіпка,
лиш річка в камінні дзюркоче в’юнка
та інколи дзвонів гучний передзвін
несеться дзюрчанню тому навздогін.

А там, де бескидів у брижах лоби,
тріпочуть лісів пелехатих чуби
і в просторі згуслім, немов у смолі,

С М
2026.05.23 13:04
Меґі Макґі (The Doors)
дім меґі макґі на пагорбові
всю спадщину батько узяв і пропив їй
то вона пішла у тенжі таун
людям отут до уподоби життя

коли сумуєш чи все надарма
сходи й купи собі мештів пару
і йди до нас у наш тенжі таун

Володимир Мацуцький
2026.05.23 11:53
Династія крадунів
римоване есе)

Династією злодії назвались,
оті знаглілі, що країну обкрадають,
оті нащадки проросійських звалищ,
які свій досвіт від Росії мають.
З часів совдепії цей бруд ми спадкували,
позбутись толерантність заважає.

Борис Костиря
2026.05.23 11:31
Спокій
Як добре, що не треба завтра бігти
У суєту і у нові пастки.
І загнаний, немов собака біглі,
Ти упадеш в обійми темноти.
Не треба гнатись навіжено, дико
За морквою, насправді - у обрив.
Так люди падають з надсадним риком
На землю, коли вигорів пори

Юрій Гундарів
2026.05.23 09:17
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Дмитро Буйвал
Талановитого актора-міма зі Сумщини знали як «живу скульптуру». Він популяризував цей вид мистецтва в Україні та за кордоном. Дарував те, що сьогодні всім нам так не вистачає, - посмішку.
Його життя обірвалося на 32-му році у бою під Куп‘янськом…
Він за

Охмуд Песецький
2026.05.23 08:15
Не найгірша загроза
Дитя, у якому вбачаю себе,
Моє відображення, внутрішнє его,
Подеколи тихе невтішне цабе.
Тому й закликаю – послухай, сердего,
На мене дивись, ти ж посутність моя,
І вириватись нікуди не треба,
Яка б не крутила тебе течія.
А знову не чуєш, а може, в

Артур Курдіновський
2026.05.23 01:00
Протест
Я більше не буду зручним.
Я більше не буду ручним.
Нікого давно не чекаю.
Пливу до останнього краю
Крізь дим.

Все! Досить! Ні слова про текст!
Чи вибух, чи знову протест,

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Й.
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-09-18 22:42:36
Переглядів сторінки твору 14486
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.263 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.662
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:07:06 ]
Один з найяскравіших і найталановишіх Поетів... не лише Майстерень. Але даний твір - спаскуджений римами (ще гірше за убогу "кров-любов") - "вино-говно", "сси-сит" - нівелює попередні враження.
Щодо самого вірша, то не буду весь його розтлумачувати й перепитувати, як зрозумів його я,лише зауважу, що "он не развеял мрак" - слід "он" написати з великої, щоб зняти деякі питання й непорозуміння, про роги - цілковита дурниця, як і про река любви перллється через ванну - але саме ці дурниці надають колорит, живість, пульс твору... Іще, радив би на противагу О.Гуцуляку - перейти на українську мову, стати україномовним поетом. Писати російською в Україні - невдячнісьть і шлях до забуття в усіх вимірах і напрямках, в т.ч. по відношенню до самого себе.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 00:30:13 ]
Мені Пакіяо, може, Ви мені порадите ще й нірвану з великої написати, щоб вже зовсім ніхто нічого не подумав?)))
Дякую за "найталановишіх", хоч і якось трохи голослівно звучить, чи то мов грім серед ясного неба)
А від коментарів щодо рим, дурниць і мови, мабуть, краще утримаюся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 00:57:52 ]
дійсно, бо якщо баляндрасити - то вже баляндрасити кріпкко, а не римувати "говно-вино": тільки чесно - хіба це не халтура?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
Чесно - це шедевр.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:03:02 ]
А щодо он - то хто встав? щоб не видалося питання вульгарним, автор у тексті повинен дати чітку відповідь. Коли написати "Он" з великої -вийде асоціація з якоюсь живою істотоу чи Господом, чи таємним персонажем, а так "он" з маленької літери - встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани. Хіба самі не відчуваєте автопародійності. Але про роги - розтлумачте, якщо це змістовна і справді сильна фраза - бо після того, як он уперся в звізду, чіпляти роги - це на кшталт леся поддеревянського. Розтлумачте, про що мова?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:08:35 ]
Мені Пакіяо, мене тішить, що хоч хтось зрозумів сенс перших трьох рядків правильно))) І, здається, Ви самі дали напрочуд чітку відповідь, коли показали оцей логічний ланцюжок "встав і уперся в звізду (що за звізда) - ще й не досяг нірвани")))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 01:12:26 ]
Ну, тоді -добраніч -приємно було поспілкуватися зі справжнім поетом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 01:15:22 ]
І Вам добраніч. Красно дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 11:54:42 ]
Ужасно. Це не поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 12:39:00 ]
Нагадує пісні Розенбаума, в кожній з яких накидано всякої всячини. Або принцип борщу в кулінарії. Хоча і в першому, і в другому випадках виходить гармонійна цілість.
А тут незрозуміло, що автор хотів сказати. Як кажуть про сучасних співаків, "шо віжу, то пою!". І з "шедевром" тут поспішати не варто. Треба тверезо оцінювати речі. А самозахоплення - стежка до забуття, коли не рахуєшся з думками інших. А вони бувають слушними. Не маю на увазі свою. Взагалі.
Вже не акцентую на вульгаризмах, що Жахливий НЕСМАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-19 15:24:46 ]
высер усе псує. а було так ефектно. адже враження залежить не лише від сенсу вірша, але і від уживаних слів.
втім, головне, щоб не було цензури ані в державі, ані в душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 15:27:51 ]
А ось на Майстернях цензура була, є, і буде...
Як на моє особисте бачення - без цензури нічого путнього на світ ще не являлося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:02:06 ]
Юлія, перш за все тверезо треба оцінити свою здатність оцінювати) Мені вже трохи вище повідомили, що я під руцю з великим жахливим несмаком прямую до забуття, і, запевняю, Ваш дороговказ навряд чи мене штовхне на шлях істинний, тим більше, якщо на тім шляху у всіх таке саме почуття гумору, як у Вас)
Редакції: думаю, такі "діагнози" варто якось підкріплювати аргументами, хоча Ваше право залишити все як є.
Ґеорґус Аба, дякую за відгук.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:17:37 ]
А які потрібно аргументи, ви своїм останнім рядком самі його наводите... :(
Та й не тільки останнім рядком. Це і є жах "ужасный" і відсутність поезії... Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:22:03 ]
Ну, а крім повторювати слово "жах", щось можете сказати?)
Останнє речення геть не зрозумів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:27:14 ]
Поезія - це процес творчості, а значить добродійності, у вас, тут, на жаль, навпаки все завершується...

А що тут може бути не зрозуміло в цьому реченні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:34:22 ]
Ну якщо Ви це про вірш, то, мабуть, про "Ромео і Джульєтту" теж можна казати, що то "не поезія", з огляду на такий "недобродійний" фінал.
Взагалі сама формула поетичності вражає своєю логікою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 16:50:16 ]
Пане Євгене, логіку і раціональність ніхто із життя не може викреслити, бо це гармонійні складові, принаймні, людини, що за Образом і в Подібності...
А звідси і Творчість - за Богом, звісно, звідси і "Добро", себто "Доброчинність" авторська наша, а руйнація - це не добро. І у вас тут подеколи таке "не добро", що аж жах пробирає... Воно вам потрібне, такий епатаж?
А в чому проявляється в "Ромео і Джульєті" руйнівність від Шекспіра?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-19 17:00:07 ]
До речі, в "Ромео і Джульєті" високий фінал і цілком доброчинний - найвищий прояв кохання і любові, йдеться і про перемогу Любові, і навіть про подальше примирення ворогуючих сімей із отим відходом двох сердець - відходом угору...

А у вас про що закінчення?
Оце й печально...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-19 16:38:24 ]
Дякую за відповідь! На мою здатність оцінювати ще ніхто не жалівся. А Ваш "шлях істинний" мене мало хвилює. Написала відгук, бо, як і всі інші, маю право на це. А слухати правду, а не солодкі лестощі, треба мати мужність. Та, мабуть, це не кожному під силу.
Бувайте здорові!

P.S. Хоча в усьому є свої "плюси". Ви мали б радіти, що Ваш твір отримав такий резонанс. Адже друкують, буває, - "ні риба, ні м'ясо", ні позитивного, ні негативного відгуку не заслуговує.