ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Святослав Синявський 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олесь Холодний 5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 12:06:41
Переглядів сторінки твору 5655
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.943 / 5.5  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.941 / 5.5  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:35:18 ]
Юлію, а Вам коменти писати можна?
Зауважу, що я не торкаюся почуттів, тому лише деякі ремарки щодо вірша, як архітектурної будови, не зачіпаючи основи. :)
Спочатку не зовсім правильно йде звертання. "Чуєш" вимагає звуків, а вони не всюди у вірші.
Назву краще змінити, оскільки у другій строфі йде "бачиш".
Дуже розпливчате місцезнаходження героїні у першій строфі. Я розумію, що Ви хотіли передати одночасну її присутність всюди, але виходить якось заплутано, тому і послідовно уявити місцезнаходження тяжко, перехід дуже різкий.
"І я тобі гірчу" - можливо, краще "Це я тобі гірчу"? Надто багато "і".
"Закута у тобі, як у бурштинний камінь." - як на мене, то знову побудова не зовсім правильна. Я не зовсім зрозуміла приведені паралелі. Якщо Ви мали на увазі комашку у бурштині, то краще змінити "закута" на щось більш природніше. А якщо Ви мали на увазі коштовний камінь, закутий у оправу (героя), тоді варто забрати одне "у" - "Закута у тобі, немов бурштинний камінь" - тут все зрозуміло, оскільки "закута" - діло рук людини, а не природи. :)


З повагою.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:36:36 ]
А та Юлічка пише і пише і ніяк дописатися не може :)
Загалом файно, Юліє, і коментарі:

терпкий тривалий посмак - чи є смак кави терпким, саме тієї кави яку пили Ви. А Ви любите
каву іншу - п'янку, без гірчинки - Панамську Бук'єте.

"І я тобі гірчу" - не сподобалось.
На відстані думок - надумано і не надто зрозуміло.
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем - вже було :)
Принишкла у кутку під брамою за рогом - гарно, про Львів :)
"у тобі, як у бурштинний камінь" - мовна конструкція дивує. семантично шось не те :)

Загалом, спочатку досить сподобалося. Але якщо вчитатися, а ще - прочитати вголос декілька разів - враження, що це вже було. Багато таких віршів, схожих багатьома елементами. Тому таки 5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 12:38:15 ]
Мирослава мене випередила, щоправда, зі схожими кометарями. Що мені особливо приємно :). Спасибі, Мирославо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-05-18 12:39:13 ]
Тю! А я думаю - чого це після шаленства нічної травневої зливи зашепотів дрібний (хоч і не сліпий) дощ! А то, виявляється, Ви то все з-під брами насилаєте і сиплете мокрими пелюстками за комір!
Закута, як у бурштиновому камені? Хоча я не впевнений. У рядочку:
Шепочу за вікном дрібним сліпим дощем, трішки приголосних багатенько, проте це також дрібниці.
У другому куплеті Ви запитуєте, чи стверджуєте? Хотілося б тут почути власне ствердження, без знаку запитання.
Чому "тінню" пелюсток? Можна і самими мокрими пелюстками в дощ - так це було б природніше якось. - можна трохи підшаманити?
Гарне порівняння: Як лайка навздогін!
Загалом вірш вдався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 12:42:43 ]
Та прошу, пане Олесю! :) Сподіваюсь, це не про нас кажуть, що (самі знаєте у кого) думки сходяться. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 12:59:01 ]
Ой, мама мія! Скільки одразу зауваг! Спасибі всім!

Пане Олесь, писати ніхто, здається, не забороняв, тим більше для тренування, коли на банальностях можна попрацювати зі словом, спробувати сказати старе, але трошки інакше. Мені то було цікаво. Нехай не блищу оригінальністю, не цього разу, значить.
До речі, каву я не п"ю, мене від неї нудить ;)

Славцю, шаманити можна! Може, і нам дощику нашаманите, бо якось спекотно, що геть не працюється, всякі банальності в голову лізуть :)))
Гарної Вам погоди!

Ще раз дякую! Сподіваюсь, після певної роботи над віршем, він перетвориться у дещо симпатичніше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Барет (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 13:16:40 ]
не знаю навіть, як сказати ніжно, красиво, сентиментально

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:20:34 ]
Микольцю, здається, у Вашому коментарі загубився розділовий знак :) "Казнить нельзя помиловать" ;)

Якщо Вам не нудно, можете ще покритикувати, буду вдячна :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:42:12 ]
Пані Юленько, скажу Вам відверто як читач, дякувати Богу, критикових навичок не маю, твір - вартісний. Мені він видається гармонійним як з огляду на форму так і на зміст. Його приємно читати, він викликає почуття, передчуття. Він генерує візуалізацію.
Що ще треба щоб гідно зустріти Старість? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-05-18 13:48:46 ]
Святославе, Ви неодноразово згадуєте про Старість. Даруйте, за некоректність запитання, але наважуся: скільки Вам років? Чому Вас так турбує вік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 13:55:38 ]
Святославе, приємно чути схвальні відгуки, але, як на мене, з оцінкою Ви погарячкували. :) Я не женуся за балами, важливіше - точність і влучність вислову. Мені особисто подобається певна кострубатість вірша, деяка неузгодженість. Інакше я б не винесла його на люди у такому сирому вигляді. :)
Повністю згодна з Мирославою: про старість мені трошки ранувато думати, а тим більше - про те, щоб тішитись такими віршами.
Не перехвалюйте!!! Бо я не розумію - навіщо ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:07:48 ]
Про старість це такий у мене жарт улюблено-невдалий. Це цитата з фільму "Белое солнце пустыни" до вас, дівчата, і до мене це не стосується :-)
Юля, я висловлююся цілком щиро, тут питання не соїть перехвалити, чи недохвалити. І підтексту в моєму минулому пості немає жодного, якщо не подобається,я можу мовчати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-05-18 18:30:35 ]
"Старість" то певно про мене, Юліє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 18:40:18 ]
О, і Ви туди ж!
Та чого всіх на ту старість тягне??? Вона солідності не додає, аби лишень не маразму. :)