ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Овчаренко (1984) / Проза / З розділу Поезії

 ***




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-05-18 15:46:59
Переглядів сторінки твору 1133
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.675 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.641 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.08.29 02:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-05-18 15:47:36 ]

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:49:51]
Але є й інша точка зору:
Писати віршами про почуття -
Це значить давати їм крила!
Із банок стерильних, заформалінених
Випускати емоції в вільний політ -
Щоб інші той спалах відчули,
Щоб мрії збувались не тільки у снах,
Щоб смуток розтанув на віях.
Щоб слідом за ними -
піднятись з колін
І - в небо! :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 16:59:39]
Мої вітання, Ярославе :)
Так і знала, що формалін Вас зачепить :)
Звісно є інші думки, альтернативні... Але в тому й річ, що коли відчуваєш емоцію - то живеш нею, а коли повертаєшся до почуттів у віршах, то ніби переживаєш штучну емоцію, клоновану з памяті. Отаке...

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:05:05]
А я й не заперечую, чудово Вас розумію і підтримую :-)) Хоча, нанюхавшись формаліну, важкувато ще й когось підтримувати! Це справді - лише ОДНА З точок зору, дуже добре, що Ваша - єнча! Бо шо би я ту робив? :))

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:11:35]
Отож і дивлюся, що всі тутка закохані та про одне кохання й пишуть... хто плаче, хто на радощах...:)))

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:15:03]
Ой, не всі, кажу Вам точно!

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:20:08]
Наприклад... Може хтось глибоко філософствує з тверезим розумом, а я не знаю?... :)

Ярослав Нечуйвітер (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:24:13]
А чого далеко ходити, почитайте Юрія Кондратюка, сьогодні він справді пофілософствував, написав гарну глибоку річ "Монолог Юлія Цезара". Чим не приклад?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 17:40:25]
Дякую! Обов"язково почитаю :)

Юрій Лазірко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:02:59]
'Спиняти в польоті мрії,
Затримувать сни на віях,' - класно, вірш, як світлина стану душі.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:12:23]
Дякую, Юріє :) Вірші і є світлинами пережитого, або моріяного... перечитуєш чиюсь збірку - наче фотоальбом передивляєшся.
Наука вже здатна засняти біополе, та наврядчи колись зможе вловити людську душу краще, ніж поезія :)

Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:30:38]
Гарна думка, чого не скажеш про форму її вираження.
Справді, добра поезія тим і різниться від поганої, що перша відтворює живі почуття, а друга - їх муміфіковані залишки. Відчуваєте різницю?

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-27 18:41:00]
Бачу, пан Дикий у доброму критичному гуморі :))))
з відчуттями у мене все укей ;)
мета цього вірша - не ідеальне звучання, якщо Ваш коментар був натяком на його "недосконалість" :)

Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 13:20:38]
Залишити тепло в написаних словах
Яке не може стерти навіть час,
А почуття, щоб зацвіли в серцях
Трояндами казковими для вас.

Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 19:48:04]
Дякую за відгук, Олександре! Не смію сперечатися :)