ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жорж Дикий (1961) / Вірші

 ВТОМА




Найвища оцінка Володимир Замшанський 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-22 19:46:11
Переглядів сторінки твору 5727
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.856 / 5.29  (4.627 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 4.791 / 5.25  (4.652 / 5.21)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.01.16 14:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-22 20:15:54 ]
Я стомився.
Мій спокій знечув.
Свiт скiнчився.
Безгучно кричу:
- Я стомився...
Світ може наснився?..

Розтинаючи тишу нiчну,
серенада кохання лунає
там цiлунки, там сміх і плачі,
там мене зустріча "Небуває"...
А хто знає?...
у небі ключі
задзвеніли нежданно від раю...
:D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Золота Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-02-22 23:05:12 ]
Ти втомився? Ти хочеш спокою?
То приходь - я тебе заспокою...
А якщо без жартів - цікавий вірш... Хоча це і не жарти...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 06:18:47 ]
Здоров Жор...
Кажуть:
якщо вранці пробудився і тобі нічого не болить, і нічого більше не тривожить - ти мертвий!
А допоки гарні вірші пишеш - то ще живий.
Ще на когось і на щось впливаєш.
Такщо: геть паскудну меланхолію!
Весна скоро. Люди у віршах на дерева лізуть.
Як сам вилізти не можеш, то хоч на те подивишся.
Прикольно-ж...
Так що - тримайся.
Напиши щось оптимістичніше.
Успіхів.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-03-05 06:52:01 ]
Вітаю.
Вибач за попередній оптимізм.
Життя, дійсно - лайно!
Та є в ньому і дещо гарне:
це усвідомлення того, що воно (врешті-решт) колись закінчиться...
Бувай.
В.З.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-05 08:40:56 ]
Таваріщу Жоржу (не готелю).
Вітаю!
Гарний вірш.
Трохи песимістичний, але читаючи взагалі Жоржа Дикого (не готель) впенений, що він не оптиміст- не песиміст, а просто - реаліст.
Дякую! Доречі вірш здорово перегукується з деякими моїми (я теж реаліст).
Згоден з думкою Замшанського - "Весь світ - лайно..." і люди в нім актори.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-06 17:36:49 ]
Привіт всім. Дякую Владимиру за відвертість і правильне розуміння поезій Жоржа. І Юрію дякую - теж правильно: я реаліст! І свідомий того, що комусь жити лайно, а комусь - файно. Мені дістався перший варіант. Це не дуже радісно, але в другому варіанті я б не став Жоржем Диким. А він мені подобається за свою деструкцію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-22 21:56:39 ]
Мені сподобалось, вірш легко читаеться , невимушено, і втомлений стан дійно є переданий у вірші.
Цей вірш чомусь мені нагадав вірш Лермонтова - Выхожу один я на дорогу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-26 09:12:58 ]
Бувають хвилини сіро-чорні, як смуток і безнадія. Тоді ти вбачаєш себе зломленим. В такі миті втома налягає на душу, ніби ти прожив століття. Все... Доста... Але, щойно маленький промінчик сонця засяє в небі, це одразу минає. І ти знову сповненений сили, щоб спробувати, як Дон Кіхот змінити цей химерний світ. Так уже ми налаштовані. Отож, Жорже, слава Богу, сон Ваш нетривкий. І світ ще далеко до свого фіналу. Творіть! Саме це, на мою думку, стверджує нескінченність Життя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Шацька (Л.П./М.К.) [ 2007-05-15 19:33:35 ]
А більщість гарних віршів народжуються з поганих емоцій. Бо коли тобі добре, ти кайфуєш від життя чи від когось і, відповідно, не рефлексуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євген Ковальчук-Ожго (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-12 17:19:38 ]
Я теж втомлений. Але не здаюся :))