ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.11.10 14:14
Він поборов корупцію, для себе,
її немає… в прутня голові.
І хай каміння падає із неба,
але працюють схеми тіньові!.

Євген Федчук
2024.11.10 13:33
Ой, не треба, люди, заздрити нікому,
Бо та заздрість до добра не доведе.
І добро нажите прахом всі піде.
Ось послухайте, щоб впевнитись у тому.
Жив в селі одному бідний чоловік.
І, здається, роботящий, але діло
Не іде на лад у нього, скільки б сили

Леся Горова
2024.11.10 13:32
Вітре, як ти вієш дуже!
Хочеш, мабуть, розігнати
Чорний сум, що містом тужить.
Не старайся, вітре-брате.

Молитов там шепотіння
Поніміло, непочуте,
Там кутками сірі тіні

Ігор Шоха
2024.11.10 13:13
Третю осінь дме гарячий вітер,
а душа очікує тепла...
та війна виснажує до тла
і здирає непомірне мито –
скільки крові випито й пролито,
на землі імперією зла...
........................................
ні до кого небо прихилити,

Юрій Гундарєв
2024.11.10 09:51
Гудуть сосни -
багатоголосі,
багатостраждальні,
вінчальні,
космічні,
одвічні…
Гудуть сосни -
міцноколосі,

Віктор Кучерук
2024.11.10 07:56
Повернися до мене обличчям,
Не спрямовуй більш погляд убік, –
Не потрібно мовчать таємниче
Й німотою страшити повік.
Безгоміння лякається хата
І мовчанням утомлений час, –
Хто правий, а хто є винуватий
Прояснить течія живих фраз.

Микола Соболь
2024.11.10 03:56
На тихій вулиці дощів
самотні листопаду кроки:
– Як справи, друже?
– Та нівроку.
Із Києва іду у Львів.
Саме тепер прекрасний час
провідати старого Лева,
стоять розхристані дерева,

Микола Дудар
2024.11.10 00:22
У листопаді ми трішечки інакші
Приплюснуті, пригорблені, сумні.
( Ліквідно - лютті у вигуках до раші )
Без пафосу. Без зайвості. Земні…
Чужого нам і крихточки не треба
А свого навіть «чверть» не віддамо,
Притому, що у Світі спільне небо —
У нас сво

Іван Потьомкін
2024.11.09 20:39
Хлібина перетворилась на тісто. 2.Птах не літає без крил і шана не приходить без праці. 3. Хто забуває своє минуле, робить помилки протягом усього життя. 4.Навіть тоді, коли намагаєшся досягти нових цілей, важливо пильно дбати про їх завершення. 5.Той

Володимир Каразуб
2024.11.09 13:35
Якби довелося описати тебе колись
Я згадав би високі трави на стінах мого будинку,
Твоє волосся, запахи, кольори, зрештою, я описав би так,
Немов списував на уроці мовознавства у школяра:
Була вона стрункою, високою і народилася жінкою.
Наче портрет

Віктор Кучерук
2024.11.09 06:45
Даремно спокою шукаю
Межи негаснучих вогнів,
Адже не видно зовсім краю
Неоголошеній війні.
Здається, сил не стане скоро
Стояти твердо на ногах,
Бо нагромадив стільки горя,
Що ним обтяжую свій шлях.

Микола Соболь
2024.11.09 05:11
Пройнявся світом. Боже, як болить.
Цей день. Ця ніч. Ці безперервні війни.
Такі дві різні суті кабали
та у людей розбіжності постійно.
Вставай, іди, васал ти чи кур’єр,
мандруй на захід, швидше сонце стрінеш.
Бреде землею вічний Агасфер,
чекаючи, я

Козак Дума
2024.11.08 20:40
Не можуть бути вище навіть хмари
кохання щирого у нашому житті.
Несе воно до неба, у Стожари,
а як любов взаємна – поготів!

Вона бентежить серце, гріє душу,
уміє часто зводити з ума.
У неї навіть камені із плюшу

Іван Потьомкін
2024.11.08 19:11
Не кваптесь викорчовувать пеньки:
Корінням у життя вони вп’ялися.
Невдовзі вирвуться на світ гілки,
Закучерявляться зеленим листям.
Зів’ють там гнізда радісні пташки,
Заграє далеч тьохканням і свистом...:
...А поки що на них з утоми можна сісти.

Володимир Каразуб
2024.11.08 15:50
Витай. Безчинствуй. Ніч позбулася філософії
Як стара книга вижовклих сторінок,
Вицвілої палітурки,
Що стала картонним плотом,
Відправившись у туманне плавання
На пошуки неіснуючих земель, достоту,
Як моє перемите серце намарно шукає пристані до тв

Сергій Губерначук
2024.11.08 15:03
Нові часи народжують нових героїв, але це одночасно змушує нас згадувати і попередніх своєрідних поетичних літописців часу. До них цілком можна додати ім’я Сергія Ґуберначука, чимало посмертних збірок якого (як мені відомо, понад сімнадцять!!!) отримали п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Самослав Желіба
2024.05.20

Наталія Близнюк
2021.12.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Рецензії / Дискурси АВТОРИ |

 Юлія Овчаренко. Осягнення зрілості.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-25 21:02:31
Переглядів сторінки твору 4924
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.01 10:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-25 21:04:54 ]
Ca va? - Merci, va bien!
І посмішка лукава.
Буденних мізансцен
Беспристрасна забава.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 21:59:00 ]
Володимире, вітаю!
Я аж просльозилась від неспподіванки і розчулення :)
Поки що просто подякую за увагу до моєї скромної персони. Для більш розлогого коментаря ще треба усвідомити, що відбулося. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:04:31 ]
оце згадалося нещодавнє... складали ми рекомендацію одному відомому сучасному поету і прозаїку на отримання премії ім. Конрада Коженьовського, а він, перечитавши, відповів "читав і плакав! і підспівував "і на моїй могилі посадять явори-и-и--ну!!!""
дай нам всім, Боже, здоров"я :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:11:52 ]
Подати Вам фусточку Юльцьо, чи шмайсерка :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-25 22:22:04 ]
Дєкую, Зеню, можна, я Вашим рукавом скористаюсь? ;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-26 08:06:00 ]
Зеньо щодо шмайсерка правий. Кожен критик повинен пам'ятати про шмайсер! :(
Колеги, жарти-жартами, але і справді вельми цікаво й повчально спостерігати за багатьма об'єктивними і суб'єктивними процесами у нашому-вашому творчому житті. У цьому випадку - Юлії Овчаренко. Нас усіх, звичайно, ще зарано хвалити-розхвалювати, але намагатися зрозуміти, відчути один-одного потрібно. Тим більше, що сайт у нас суто поетичний, і всі процеси відбуваються на дуже близьких відстанях між нашими "я". І кожен із нас різний, а ще географія, а ще оточення!
Ось Юлія із Дніпропетровська, і якщо ми можемо говорити про наші Київське, Львівське, Харківське, Нью-Йоркське (!), і т.д. угрупування авторів, то, здається, у Дніпропетровську такого не має? Юліє ви в цьому (географічному?) питанні не відчуваєте себе самотньою?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-26 11:18:27 ]
Відчуваю! І не приховую цього.
Навіть влаштувавшись на роботу туди, де спілкування українською є робочою вимогою. Для мови тут штучне середовище. Герметично запаковане свідомістю кожного. Для когось суржик є "українською", для інших - ламана російська.
Я не беру участі в якихось позавіртуальних гуртках, що займаються україномовною поезією. Можливо, такі існують. Навіть впевнено можу сказати, що їх регулярно влаштовують при філфаках. Але мене то ніколи не цікавило, бо поезією займаюсь з особистих, а не громадських причин. Це щодо географічних причин. Через них так само можна говорити про самотність в плані німецької та англійської мов.
Але завдяки спілкуванню віртуальному проблема самотності не стоїть мені так гостро. Хтозна що було б, якби мені вдалося переїхати до Львова... Чи було б те мовне середовище стимулом, чи не стало б мені нудно... Певно що все тоді виглядало б природнішим. Про інше - не знаю.
Мені важливо відчувати мову в собі. От не звучить, бува, українська, не складається рядками її музика! Тоді починаю шукати в інших. Як бачите, у французьку занесло. Тут я добре розумію Юрія Лазірка і його поетичну багатомовність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-09-27 16:23:30 ]
Пане Юрію, значить і до вас черга дійде! Коло замкнеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-27 17:49:12 ]
Якось я обіцяла одному талановитому лірику рецензію до збірки, що мала вийти цієї осені. На жаль, нині це питання вже не актуальне.
Розумію, що за ідеєю ланцюжка я мала б бути наступною, хто написав би критичне привітання автору Самвидаву. Поки що не відчуваю себе готовою прослідкувати чиюсь творчість у поступі, і тим більше не маю відважності робити висновки. Хоч теж маю багато улюблених авторів :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-09-27 20:37:15 ]
Значить наступним буде Ярослав Нечуйвітер :)