Юрію, видряпуйтеся вже з тих окопів, а шолом ще знадобиться (кажуть за них у львівському Арсеналі дають абонемент на пожиттєве безкоштовне відвідування:)) Я обіцяю Вас не слухати зовсім, але прислухатися буду - і не переконуйте!:))

Сиди Юрцю ціхо! (шишки - вони такі, як грім з неба... але кращі за роги)
То мій шоло - віддай! У музей хочу на дурнє!

та ніц не кращі ті шишки - тільки легші:) з рогами також треба внести певну ясність: шолом без рогів - це моветон, майже такий самий, як роги з-під шолому:)

:)) з ким будемо порівнювати?:)) бо інакше до істини до ранку не дістанемось:) ( і швиденько так заховала в кишеньки пальці, щоб не потрапити до зеньового рота):))

Юлія, щось формально "подібне" (тобто подібне на перший погляд) від, скажімо, Жадана, я не міг природно прийняти, не читалося і все, а у вас вийшло дуже непогано - життєво, цікаво, емоційно, щиро, і на відстані, доступній усім моїм тонким відчуттям. Звичайно, декілька суто формальних моментиків легко можна "омилозвучити", а так вельми неординарно - у першу чергу духовно.

Юльцо - я з Ним різавсі не насмерть, а в карти - то знаю який Він холєрник...
А я простий ахотнік на все шо літає... :))))

Щиро дякую, Редакціє. Маю зауважити, що Ваші тонкі відчуття працюють на досить великі відстані:) гадаю, з часом, корективи у написане дійсно потрібно буде внести, якщо написане взагалі залишиться актуальним.

Залишиться актуальним. В дитинстві ми боїмося, жахаємося можливої своєї інакшості від інших, а зараз її потрібно сприймати як Господній подарунок. Хіба від Нього можна відмовитись?

У Тибетській філософії є такі роздуми, якщо людина відмовляється від свого покликання, от напрклад не пише віршів коли насправді може писати, то вона потім буде покарана. Ну щось таке;-) так що відмовлятись не можна!

Відмовитись від такого дарунку - неможливо апріорі..проте можна отримати більший:)

Варю, я так само далека від тибетської філософії, як Карпати від Тибету:) Нехтувати талантами не можна - це істинно так, але я про це вичитала в іншому джерелі. Памятаєш притчу з Біблії?:)

Андрію... Я маю на це відповідати? Ти також вражаєш мене: з яких пір ти почав віршувати? Чи не з тих пір, як ми почали працювати на одному компі? Тебе справді так надихає мій робочий стіл чи то миша така спокуслива?

:)))Варю, ні в якому разі я на тебе гніватися не буду, бо ти апріорі не можеш втнути таких дурниць:)

Ну от і чудово, Юльцю!;-)