ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.

Віктор Кучерук
2024.06.28 08:07
Сутінки ранні зникають поволі.
Плине мелодія ніжна без слів.
Серце полишили смутки і болі,
Щойно тебе, моє щастя, зустрів.
Сонце над обрієм полум’яніє.
Вітер підбурює гай до розмов.
Серце наповнили віра й надія,
І заспокоїла душу любов.

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Вакаційний синдром. Москва_98

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-11-15 14:09:25
Переглядів сторінки твору 6336
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (5.176 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 4.963 / 5.5  (5.180 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.06.28 16:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 15:09:11 ]
гарно дуже гарно гарно прекрасно чудовочудово гарногароно гарно гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 15:19:18 ]
Наталю! Ви що, я ж головний проповідник скромності! Я вас прошу обмежитись п'ятыркою з плюсом. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Дігай (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 16:30:51 ]
Виникає стійка аналогія з "Московіадою" Андруховича, яку я дуже люблю, а Ви?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 16:32:42 ]
У мене теж така асоціація виникла, Тетяно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 16:48:21 ]
"Московіаду"? Ні якось байдуже до тих віршів-листів, Тетяно, Варю, ставлюся, сприймаю, як очевидне явище для того часу, - у Юрія там, як на мене, забагато награного, на межі з обманом. Схоже на те, - що хотілося читачам, те він і писав. Є, звісно, і хороші моменти (все таки у Юрія і талант, і освіта), але нещирість мене вразила. Все таки жив я в Москві досить довго, аби спримати все спрощено.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2007-11-15 20:10:51 ]
Володимире, нагадаєш, ми якось про цей вірш роговоримио наживо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 20:15:58 ]
Аякже , поговоримо, якщо згадаю, роки однако :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 22:04:59 ]
"послали поназбиране на ху-
ноликих перевізників причалу" - хуноликих - чайноликих - моголів? Цікаво, ще такого ніде не зустрічав.
"лунає проповідь, - між тим спасенна,
її не гублять смертні ворота...
Несе мій човник далі річка-вена,
гойдають хвилю дзвони і вода,
така ж, як сотню літ тому, смиренна." - не лізе ні у ворОта, ні у воротА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 22:22:12 ]
Згідно вашої поради, Валентине, поставив наголос. Думаю, що "смертні воротá" - це не зовсім звична для нас річ, тому наголос тут може бути (у цьому випадку) на "á".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 22:41:38 ]
Пане Володимире, не узагальнюйте! Для кого звичні ті воротА? Воно ні втин ні в ворота! Якщо вже врахувати московсько-православну атмосферу, то мало б бути ВРАТА. Скажімо, смертнії врата...
Ну а про гру "ху-ноликих" ви мали на увазі саме гунів чи чінів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 22:58:24 ]
Дякую, Валентине, за запропоновані варіанти, але поки залишу воротá, так мені чомусь красивше здається - саме в цьому місці. Взагалі, в українській мові наголос частенько "плаває", головне, аби в цьому була достатня необхідність.
Щодо звичності, то як ви розумієте, малися на увазі просто "ворОта".
Щодо хуноликих, то у ті часи на московських вокзалах перевізниками працювали, в основному, вихідці із Середньої Азії, обличчях яких і нагадали ліричному герою риси хунів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:02:14 ]
Воля ваша. То не обовязково вихідці з Азії. Російські європейці виглядають приблизно так:
"Нос плюский, глаз узкий - человек русский". Гра з ху на грані фолу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-15 23:17:38 ]
Всілякі вони бувають, у нас теж татарської крові достатньо. Але Іванко з Ванькою таки брати, хоча і кремль між нами сірководить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-15 23:25:38 ]
І з Яном, і з Гансом, і з Янкелем... Хай живе всесвітнє братство!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-11-16 16:58:38 ]
Гм - цікава штукенція Володимире,
Подекуди розлізаєтся, як притиснута мармуляда поміж хлібцями, але загалом образи розумні та цікаві - наче сам там побував. Загальна картина, опис, враження автора переплітаюсься з сарказмом і гостро-окою спостережливістю, а окремі слова заставили мене поритися у словничку. Хоча вірш давній - не думаю, що багато змінилося там з того часу...
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-11-16 23:01:13 ]
Точно ви, Юрію, про мармуляду підмітили між хлібцями, а то могли і між підошвою і асфальтом :)(:
І таке буває. А з ким не буває, особливо у подорожах туди, де "однако, нет дорог, только направленья".

Нехай живе, Валентине! всесвітнє братство і сестерство, і плотське кохання між ними. Хоча й не проста ця річ - кОхання, коханЯ...