ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Григорій Лютий (1949) / Вірші

 Соняхи
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-12 21:48:15
Переглядів сторінки твору 11426
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.271 / 6  (5.035 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 5.237 / 6  (4.961 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.09 20:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Забава (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-12 21:56:01 ]
Немає слів, щоб передати те що відчуваю.
Кожен рік вибиваю соняхи у дворі... як точно, як влучно передано все тут: і відчуття свята, і жаль, і смерть:
Од соняхів одсахуються тіні,
Збираються тремтячі на межі…
І почалось. І різали – як півнів…
Горлали в небо шиї без голів.

Тут щоб процитувати... Легше заново переписати вірш...
За що не зачепишся - і все відгукується у пам"яті, душа підспівує.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-12 22:06:08 ]
Хоч все ще перебуваю під враженням від Вашого вірша, пане Григорію, та вже маю нахабство зауважити, що у стовпчику:
"Жеровник-стіл кривавився під вечір.
Коржів просили з маком хлопчаки,
І Настя розстаралась для малечі.
Богдан приніс медові стільники."
ви певно мали наувазі "ЖерТовник-стіл"? Та то, звісно ж, помилка стенографа)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-12 22:26:20 ]
Зроблено майстерно, вміло передано сімейну ідилію і сімейну роботу. Але цікавить мене, що ті роботящі люди мали з тієї роботи? Чи вони скористалися плодами своєї азартної, заповзятої, навіть веселої праці? Чи їм залишився лише пянкий спогад від утоми та пейзажів? Сподіваюся про це прочитати у наступній главі вашої поеми. Втомлює трохи одноманітність. Лише в одному катрені відчув передих від зміни ритму. Щиро, В.Бендюг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-12 22:59:06 ]
Читала з насолодою. Навіть не коментується якось... Більше б таких дивовижних, майстерних, теплих і світлих творів... Щира вам дяка і поклін доземний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Лютий (М.К./М.К.) [ 2008-01-12 23:15:27 ]
Ніна Новікова:
Дякую за поправку, роман займає більше 200 сторінок, вичитували, та як бачте, помилки ще водяться. Ви уважний читач, дякую за це.
Валентин Бендюг:
Вибили їх, як оте насіння з соняха. З одного боку красні, з іншого - білі.За те, що хотіли на своїй землі свої порядки заводити.
А спогади нам з вами залишли.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-13 16:25:01 ]
МАйстерно. Переписав собі на комп. Треба ще почитати. Але не зрозумів, яка потреба збивати ритм. Наче спотикаєшся в ритмомелодиці твору. Але слова які Вами знайдемі - просто на заздрість усім писарчукам і піїтам. З Новим роком Вас за старим стилем!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-13 16:36:48 ]
А скажіть мені, будь-ласка, пане Велесу, при чому тут заздрість і натяки на піїтство?
Поетичні майстерні - це своєрідний навчальний клас, аудиторія. Не ярмарковий стовп з чоботами на самому кінці.
Мені теж сподобався вірш. Не весь. Довгий занадто, утомлює. Але я можу чогось не розуміти, бо я не майстер поетичного слова, тому я тільки ділюсь своїми сумнівами щодо довжини, масштабності.
Мені здається, що повинні бути дві коми у четвертому рядку другої строфи. З обох строін прикметника "тремтячі". Якщо його не зробили іменником.
Дуже не люблю заздрощів. Люблю радіти. А якщо і сумую, то це від теплих почуттів. Їм так важко у нашому скаженому житті проявляти себе щосекундно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-13 19:07:43 ]
I apologize, but my translit doesn’t work and I hate to write Ukrainian words with Latin characters. I think that the era of Shevchenko style passed, so any verse written in the same manner, in my modest opinion, can’t match the level of our genius. I’m not a fan of long-size poetry as well. My ear is to sanative to shorten form of verbs, such as:
“вигукувать”, ”Покуштувать”, ”вмирать” ect…
Other then that – it’s a wonderful verse…
Again, may apology, for the language usage.
With all my respect,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-01-25 22:20:51 ]
Олександре Де, а чому мій закид щодо писарчуків Вас розгнівав? Це ж бо Вас не стосується. До речі, клична форма мого псевдо - Велесе

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-13 23:19:27 ]
То була друкарська помилка моєї клавіатури, пане Велесе. Я завжди до Вас так і звертався. Пане Велесе.
Слова "на заздрість усім писарчукам" мені не подобаються і зараз - бо вони ділять людей на автора та інших. Ось і вся правда коментаря.