ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер листя тополине,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Микола Дудар
2024.09.28 08:43
Висять на гіллі абрикоси…
Здалеку манить самота…
А тут ще вітер голо - босий
І не покинеш блокпоста
Щоби тако пірнути в серпень,
Забути геть, бронижилет...
У цю прийдешню літа зелень
Зустрітись з кумом Василем…

Віктор Кучерук
2024.09.28 06:39
Дні стають короткими, як миті
Нещодавніх зоряних дощів, –
Жалюгідні залишки блакиті
Одягнули з хмарності плащі.
Тьмяне мерехтіння листопаду
Кожен день нагадує про те,
Що уже лишилося позаду
Швидкоплинне літо золоте.

Микола Соболь
2024.09.28 05:24
На криниці збоку, на гвіздочку,
зачекалась кварта спраглих губ:
«Йди водиці зачерпни, синочку,
та присядь у затінок під дуб».
Кажуть: неживе не розмовляє
та душею зовсім не кривлю,
якщо йшов хоч раз до виднокраю,
стріти мав криниченьку свою.

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза / Крик душі

 ЧасОПИС

"Так прикро, що спогадам, наче голубам, не підріжеш крил..."

Назар Скалюк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 20:22:36
Переглядів сторінки твору 4800
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.013 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Місс Абсурд (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-20 21:20:38 ]
хм... Знайома ситуація =(
і все ж хеппі-енд =) ех, люблю хепі-енди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:39 ]
де ж тут хеппі-енд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:15:42 ]
Хеппі-енд попереду.
Це був надзвичайно важкий іспит життя, який ти витримала.
Впевнений. що пережите не зламало деревце твоєї душі і паростки нового, мудрішого. обережнішого, але не менш відданого кохання ще виростуть.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 09:26:44 ]
Prochutavshu tvir, nenache prozhula "чотириста вісімдесят три дні" razom z avtorom... Prosto i vodnochas gluboko. Djakyjy za te, wo dozvolulu pochutatu svoje serce... Meni dywe spodobalos.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:09:05 ]
дякую Вам за те, що розумієте мову мого серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 10:43:21 ]
Чудово!..
З радістю повторюю:"Люблю твою прозу".
Люблю, насамперед, тому, що в ній - твоя душа.
Добре, що кинула палити.
Жаль, що спалила роман.
Не роби так більше. Краше: подаруй мені - буду вдячний:)
Особливо сподобалоось це:
"відправила відчайдушні три крапки",
"я закохалась і мій розум вистрибнув через вікно"
А ще, сподобалась твоя світлина, де сльози на очах суперничають з посмішкою на устах. Ще мить: і посмішка - переможе:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:14 ]
Минуло 483 дні, а я все ще відчуваю його запах .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:23:29 ]
Юність так схильна мріяти, фантазувати.
І я таким був. І моє серце було розбито.
Здавалось - ніколи не загоїться.
Нащастя - я помилявся.
Згодом, коли сп'яніння від кохання минуло, я зрозумів, що та людина, яка уособлювала моє кохання і той образ її, який я кохав - це дві дуже великі різниці. І в цьому головна причина краху кохання: ми кохаємо не живих людей, а власноруч вигадані образи. З роками і досвідом таких помилок стає менше і ми вчимось кохати людей такими, як вони є.
Не сумуй за минулим.
Щастя чекає на тебе попереду.
Повір!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 17:43:54 ]
Олександре, я знаю, що мине час і все стане звичайним юнацьким спогадом. але минув рік... і так хочеться усміхнутись комусь, а причин на усмішку нема. тобто, вони є, звісно, але не ті, яких би хотілось. І все, що пишу зараз... розумієте, це певно, найгірше покарання, коли тебе читають десятки і... одні хвалять, одні критикують...а той, кому воно присвячене - мовчить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 11:09:46 ]
Юленько, Юленько...
Твоя історія підтверджує просту істину:
той, кому присвячуєш свої твори, даруєш свої почуття, насправді - не твоя "половинка": він тільки схожий...
Нажаль, ти помилилась: покохала не ТОГО.
Ти маєш визнати цю помилку, зробити висновки і йти далі: шукати СВОГО ЄДИНОГО І НЕПОВТОРНОГО,
Ти обов'язково його знайдеш і будеш щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 15:29:36 ]
Звісно, що буду ...
"Прощавай-прости і відпусти
Під зливою.
Бо під дощем я буду ще
Щасливою...".
Дожилась... Сама себе цитую.
Переживу, переболить колис)
Але зараз такий стан відчуженості від світу...
Олександре, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 15:51:53 ]
Цитувати себе не заборонено.
Сам інколи так роблю:)
Це означає, що раніше ти вже висловила влучно і вірно свою думку.
Твої слова я б трошки змінив:
"Прощавай-прости...ВЇДПУСКАЮ - ЙДИ".
Повторюсь: трагедія не в тому, що тебе не кохає ВІН, а в тому, що ти обізналась- то був не ВІН. ЙОГО ти ще не зустріла.
Прийми цю думку, визнай, що помилилась і йди шукати ЙОГО.
ВІН, певно, вже зачекався.
Щасти:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:18:39 ]
Вражена до глибини душі. Доводилось переживати подібне, жаль не веду щоденника...