ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза / Крик душі

 ЧасОПИС

"Так прикро, що спогадам, наче голубам, не підріжеш крил..."

Назар Скалюк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Бандрівська 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-20 20:22:36
Переглядів сторінки твору 4709
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.013 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Місс Абсурд (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-20 21:20:38 ]
хм... Знайома ситуація =(
і все ж хеппі-енд =) ех, люблю хепі-енди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:39 ]
де ж тут хеппі-енд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:15:42 ]
Хеппі-енд попереду.
Це був надзвичайно важкий іспит життя, який ти витримала.
Впевнений. що пережите не зламало деревце твоєї душі і паростки нового, мудрішого. обережнішого, але не менш відданого кохання ще виростуть.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Бандрівська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-21 09:26:44 ]
Prochutavshu tvir, nenache prozhula "чотириста вісімдесят три дні" razom z avtorom... Prosto i vodnochas gluboko. Djakyjy za te, wo dozvolulu pochutatu svoje serce... Meni dywe spodobalos.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:09:05 ]
дякую Вам за те, що розумієте мову мого серця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 10:43:21 ]
Чудово!..
З радістю повторюю:"Люблю твою прозу".
Люблю, насамперед, тому, що в ній - твоя душа.
Добре, що кинула палити.
Жаль, що спалила роман.
Не роби так більше. Краше: подаруй мені - буду вдячний:)
Особливо сподобалоось це:
"відправила відчайдушні три крапки",
"я закохалась і мій розум вистрибнув через вікно"
А ще, сподобалась твоя світлина, де сльози на очах суперничають з посмішкою на устах. Ще мить: і посмішка - переможе:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 14:08:14 ]
Минуло 483 дні, а я все ще відчуваю його запах .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-22 14:23:29 ]
Юність так схильна мріяти, фантазувати.
І я таким був. І моє серце було розбито.
Здавалось - ніколи не загоїться.
Нащастя - я помилявся.
Згодом, коли сп'яніння від кохання минуло, я зрозумів, що та людина, яка уособлювала моє кохання і той образ її, який я кохав - це дві дуже великі різниці. І в цьому головна причина краху кохання: ми кохаємо не живих людей, а власноруч вигадані образи. З роками і досвідом таких помилок стає менше і ми вчимось кохати людей такими, як вони є.
Не сумуй за минулим.
Щастя чекає на тебе попереду.
Повір!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 17:43:54 ]
Олександре, я знаю, що мине час і все стане звичайним юнацьким спогадом. але минув рік... і так хочеться усміхнутись комусь, а причин на усмішку нема. тобто, вони є, звісно, але не ті, яких би хотілось. І все, що пишу зараз... розумієте, це певно, найгірше покарання, коли тебе читають десятки і... одні хвалять, одні критикують...а той, кому воно присвячене - мовчить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 11:09:46 ]
Юленько, Юленько...
Твоя історія підтверджує просту істину:
той, кому присвячуєш свої твори, даруєш свої почуття, насправді - не твоя "половинка": він тільки схожий...
Нажаль, ти помилилась: покохала не ТОГО.
Ти маєш визнати цю помилку, зробити висновки і йти далі: шукати СВОГО ЄДИНОГО І НЕПОВТОРНОГО,
Ти обов'язково його знайдеш і будеш щаслива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-23 15:29:36 ]
Звісно, що буду ...
"Прощавай-прости і відпусти
Під зливою.
Бо під дощем я буду ще
Щасливою...".
Дожилась... Сама себе цитую.
Переживу, переболить колис)
Але зараз такий стан відчуженості від світу...
Олександре, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-23 15:51:53 ]
Цитувати себе не заборонено.
Сам інколи так роблю:)
Це означає, що раніше ти вже висловила влучно і вірно свою думку.
Твої слова я б трошки змінив:
"Прощавай-прости...ВЇДПУСКАЮ - ЙДИ".
Повторюсь: трагедія не в тому, що тебе не кохає ВІН, а в тому, що ти обізналась- то був не ВІН. ЙОГО ти ще не зустріла.
Прийми цю думку, визнай, що помилилась і йди шукати ЙОГО.
ВІН, певно, вже зачекався.
Щасти:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-24 20:18:39 ]
Вражена до глибини душі. Доводилось переживати подібне, жаль не веду щоденника...