ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Стрельцова (1981) / Вірші

 Раби




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-12 22:15:38
Переглядів сторінки твору 3334
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.831 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.532 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.01.01 16:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 23:38:28 ]
Ми не раби! Раби не ми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 09:43:11 ]
***Мойсеєм блукати пустелею?
Чекати на гибель рабів?*** - 40 років Мойсей водив пустелею свій народ, щоб змінити (викорінити) у людей думку про "рабство".

***А там полишили гроші ми
І спокій, і радість - бач! *** - ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 15:41:03 ]
Я звичайно хотів би дізнатися хто старший брат і в чому саме єстем це "раби в старшого брата"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-14 15:35:01 ]
"гибель" - українською "загибель".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-15 17:53:10 ]
Початок такий "Що треба, щоб стать героїнею?"... скажем, попсовенький... а далі думки, які вже не одне покоління письменників замучило) Тому місцями мені Шевченко ввижався, місцями Маланюк, місцями інші не менш поважні... Ідея як би не нова, а подача теж слабує, особливо кінець... Звинувачення мають бути аргументовані, а то починалося з Мойсея і його рабів, а закінчилося абстрактним "ми" і тавруванням "раби"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 22:25:33 ]
Дякую за щиру і конструктивну критику, особливо стосовно мови і стилістики.
Єдине зауваження для пані Марини: не знаю, чому Вам початок вважається "попсовеньким". Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"? Щодо думок подальших Ви маєте рацію: Вам можуть вважатися і Шевченко, і Маланюк, а ще мільйони українців, яким болить від того, що Україна ніяк не може стати справді незалежною, європейською і заможною державою. Не знаю, які Вам ще потрібні аргументи? Невже того, що велика частина українців гидує своєю мовою, культурою, країною і стоїть сколінено то перед Росією, то перед Євросоюзом, то для Вас - недостатні аргументи? До речі, всі вони висловлені в вірші. Хоча, так, це лише аматорська, але, повірте, щира поезія!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-18 13:33:23 ]
щирість я не зачіпала, а розглядала вірш з літературознавчого боку...
щодо початку, то при чому тут "Невже поняття "герой" чи "героїня" в нашому світі так знецінились, що вважаються Вам насітльки "дешевими"?"??? саме тому, що ці поняття ще не зовсім знецінились, я б не радила вам так легко, мов носки на базарі вибираєте, кидатися фразою "Що треба, щоб стать героїнею?"... Бо це, пробачте, не щирість, а бажання потрапити в якийсь список чи рейтинг... Як співає Положинський – "Я не хочу бути героєм України". Не тому не хоче, що не патріот, а тому, що це ярлик, за яким нічого не стоїть, бо справжній героїзм проявляється в ділі і за потреби, а не роздумовуванням, щоб його зробити, щоб і собі стати героєм...
болить за Україну? то пишіть, що болить!!!
навіщо оцей героїзм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-18 21:33:27 ]
Пані Марино, вдячна Вам за критику. Проте, вибачьте, я сама буду вирішувати, про що мені писати. В поняття "герой" я вкладаю свій зміст, і він не стосується всіляких ярликів. Це все одно, що сказати, що слово "міф" - це погано, бо наразі під "міфом" розуміють неправдиві твердження.
Про усілякі болі писати легше, бо канючити і стогнати - це взагалі притаманно людській натурі, а ось героїзму в наш час якраз і не вистачає, бо звикли лише жалітися. Врешті-решт, я готова прислухатися до Ваших порад щодо мови, стилістики, ритму, інших літературознавчих проблем, однак вислухати від Вас те, про що я маю писати, це вже занадто. На свої роздуми, як і на творчість маю такі самі права, як і Ви.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-19 00:22:04 ]
між іншим, це була не критика, а дружня порада
на ваші права щодо творчості ніяким чином зазіхати не планувала
ЩО писати я вам не радила. швидше, що НЕ писати, і то з літературознавчого боку
втім, право писати банальні речі і низькопробну літературу теж завжди залишається за автором.
удачки!