ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.05 06:09
Тому що – Українці
Пручатися долі,
хоч горя по вінця.
Питання: доколи
нас будуть вбивати?
Зросте хліб у полі
і ми – Українці,
голінних до волі
родила нас мати.

Віктор Кучерук
2024.10.05 05:23
* * *
Нас снів позбавила весна,
А юність чарами кохання
Гуляти звала від темна
До блисків сяйного світання.
Цвітінням пахнули луги
І майоріли жовтим рястом, –
І панувало навкруги
Обох вдоволення та щастя.

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
***
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
****
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
* * *
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Сила крапки – у багатокрапці
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
***
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Першосніжжя
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
Осінні марення
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
З Богом віч-на-віч
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
упродовження
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Полум’яні пелюстки
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Звідки взялися чорноземи в Україні
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Шукаю зятя
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Земля і люди
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-17 07:12:57
Переглядів сторінки твору 8003
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.074 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.301 / 5.86)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.696
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.05 05:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 08:17:45 ]
Земля пішла в оборот. Вона робить комусь гроші. Якщо людину хоч як захищають закони від нещадної експлуатації, то землю - ні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 09:04:06 ]
І землю, Ігоре, захищають закони, але діяльності людей на землі вони зовсім не перешкоджають, на жаль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-17 09:51:50 ]
Які ЛЮДИ /влада/ такі і їх дії,/народ їх вибирає/ , то дуже влучне висловлювання - маємо те, що маємо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:19:08 ]
Збайдужіли ми з часом, ох, як збайдужіли, і через владу також, до всього, що нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 10:38:52 ]
Якщо в словах Ігора Рубцова до "людини" є шанобливе ставлення, і за нею ("людиною") в його словах може відчуватися Бог, то ви, Вікторе Кучерук, наче навмисно принижуєте і вище створіння, яке за Образом і в Подібності, і самого Бога, таким трактуванням людини і її дій. Невже можна таким понятійним інструментарієм діяти "на добро"?

Наполегливо рекомендую позбутися отого сатанинського штампа - принижувати повсякчас і всюди людину, бо не зможете і ви нею стати, і жодні проблеми не вирішаться.

Невже важко вам і ось Надії Мартиновій не згадувати Бога всує, мажучи брудом краще його сотворіння?
Невже важко називати речі і явища своїми іменами?
Невже не розумієте, що в поезії, як і в будь-якому іншому виді творчості важлива точність, а не брехня, тим більше на Бога? :(

Тож і назва вірша мала би бути, судячи з тексту, "земля і нелюди". "Людським старанням зморена" - це ж не так, не людським!
І в коментарях слова "людей", "люди" мали б бути замінені на громадян, народ, населення, тощо...
А про якість вірша говорить надмірно низький коефіцієнт прозорості - українська літературна мова починається, щонайменше, з 0,75.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:01:40 ]
Мені дуже прикро бачити, як Редакція Майстерень так жорстоко поглумилася ( не побоюсь того слова) над Віктором Кучеруком - поетом, шанованим не тільки мною, а й багатьма поціновувачами Слова по всій Україні, над Людиною з великим щирим серцем, яка світлом своєї душі і своїми життєлюбними віршами вчить нас бути саме Людьми, а не рабами чи бузувірами!
І якщо вже говорити про коефіцієнти - то у вірші Кучерука "коефіцієнту агресії" до Божого створіння Людини значно менше, аніж в коментарях Редакції на адресу цього чоловіка, який також, якщо слідувати логіці Ваших міркувань, є створеним по образу Божому.
Мені направду соромно за такий прояв агресії з боку Редакції на адресу пана Віктора, скажу відверто - не очікувала ( можете мене хоч прогнати з Майстерень за таку мою думку!), але вважаю, що такі коментарі не роблять честі нашій Редакції, яку я глибоко поважаю за її професійність та об'єктивність. Але, на превеликий жаль, не у цьому випадку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:53:19 ]
Ви, напевно, не зрозуміли про що я кажу і казав, Наталіє. Та, користаючись нагодою, хочу у вас запитати, чи ви вірите в те, що Бог сотворив людину, і сотворив її за Образом Своїм і в Подібності до Себе? Що це досконале творіння Боже? І це творіння пов'язане зі злом так само, як і Бог? Тобто ніяк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:11:06 ]
Я все чудово зрозуміла, хоч і "зроблена" начебто з ребра Адама - але від усвідомлена того мені стає дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:42:46 ]
Це не зовсім так. В нас не зовсім точний переклад Старого Завіту.
Я цікавився древніми арамейськими текстами щодо сотворіння людини ("Буття") - наразі не приводжу оригінал і точний переклад, але приблизно так: людина (не чоловік, а людина) була створена з того, що вже існувало (з творива тверді), і з того, чого не було раніше.
А "жінка від ребра" точно походить із давньошумерських міфів-оповідей. Там була одна богиня, яку покликали лікувати здається Енкі, Верховного Бога, коли в нього заболіло ребро...
Потім непомітно "жінка від ребра" перейшло у "жінку з ребра"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:04:30 ]
А ось ця розповідь про походження ребра мені більше припала до вподоби, аніж попередні коментарі. Тепер буду знати, що відповідати чоловікам, які намагатимуться мене прирівняти до ребра... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 11:58:27 ]
Про Бога ні у вірші, ні в коментарях до нього мова не йде ні в одному рядочку, ні в одному слові. Я щиро здивований - відкіля і навіщо ви притягуєте те, чого зовсім немає? Якщо можна, то поясніть мені, мабуть, такому незрозумілому, це детальніше.
А на землі творять "дива" такі ж люди, як я разом із усіма, зовсім не нелюди. А ось чому так відбувається, то вже інша справа...
Коефіціет прозорості у вірша низький, згодний, але це тільки один, нехай і дуже важливий, критерій оцінювання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 12:24:19 ]
Пане Вікторе, про Бога йдеться всюди, де згадуються його безсмертні Творіння. Людина - це останнє його ("тутешнє", знане нами) Творіння. Нагадаю вам, що людина створена за Божим Образом і в подібності до Бога. Тому не можемо ми шельмувати означення людини, нехай навіть довкола нас всі "сичатимуть" на Бога, і на людину.

Вживайте конкретні означення, кажіть конкретно про щось, а говорячи про людину, бачте за нею Бога. Наразі ви підходите до використання терміну "людина" неусвідомлено, це легко виправляється, і це таки потрібно робити нам усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:07:30 ]
Коли я бачу уже зеленим, а не голубим Дніпро, коли дивлюся на шахтарські містечка, вже ледве не присипані пилом, що сіється із териконів, на Донбасі, коли згадую про вщент вирублені схили Карпат, коли... Продовжувати може будь-хто, то мимиволі думаю: - А чи відає про це Творець, і яким буде його покарання за наші діяння на землі?
А суть вірша тільки в засторозі від подібного, не більше...
Буває, що хтось не те, що здобуває перемогу, а просто із труднощами уникає поразки. Пробачте, проте, чомусь мені так подумалося саме зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 13:14:42 ]
А припустити, що Бог краще розуміється у всьому нам важко? А зрозуміти, що після рабів, що загадили свій край, край легко поновиться, струснувши з себе нелюдів? Що для Бога і Землі і мільйон років, як мить?
Нам дається можливість визріти особисто людиною, то давайте і ставатимемо людиною. А що раби плюндрують свій край і отруюють своїх дітей брудом свого життя, то так буде не завжди.
Земна наша мить швидко пролине...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 01:20:03 ]
Колись при зустрічі розповім, як усупереч тверезому глузду та на подив навколишніх намагалася достукатися до цього Божественного начала у таких моральних перевертнів, яких здавалося б вже й пекло прийняти не хотіло... та я шукала у них Людину... Тема дуже цікава, але коли це лише теорія - це одне, а коли маєш досвід такого шукання (вдалого і не дуже) - розмова набуває іншого забарвлення.
Надобраніч, іду спати, буду в снах Людей шукати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 14:32:14 ]
Нарешті, здається, порозумілися, бо саме про це і йде мова у вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 21:54:31 ]
Сподіваюся, але твердо стоятиму на своєму, що людина і зло - несумісні явища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-12-17 22:15:16 ]
Я би посперечалася щодо такої категоричності ( маю чималий власний досвід проявів "людяності" у "вищих створінь"- але вважаю, що тут не місце для подібних дискусій. Люди, будьте Людьми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-18 00:52:53 ]
Це далеко не моя думка. В древніх писаннях Біблії - до Павла - здається, лише в двох-трьох особливих випадках хтось брав на себе сміливість на людину зле казати. Та й то були вельми специфічні випадки. Як, зрештою, і зі Савлом.

І наш титан Тарас Шевченко, здається, зупинявся на "люде" і не торкався людини, як такої. Не пригадую в нього такого.

А ось це вам як:
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."

То невже всі люди? Може обійдемося таки громадянами, народом, Іваном, Наталкою, воякою, пияком, праведником і т.д., а, осмілюючись казати про людину, пам'ятатимемо про святість Божественного задуму?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-17 16:34:35 ]
Вітаю, Вікторе! ДУЖЕ (надзвичайно!) важливу тему ти підняв у своєму вірші.Відчувається в ньому твоя біль і тривога за те, що діється. Побільше би таких віршів - то й світ би без сумніву змінився на краще.
ПС. Коментарі попередні здивували мене неймовірно.