ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Інша поезія

 ПАНТОКРАТОР. Мозаїчна композиція у куполі Софійського собору в Києві. ХІІ ст.
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 23:53:03
Переглядів сторінки твору 5300
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 00:23:31 ]
Вседержитель пані Маріє можливо і трохи розгублений,але він направить грішників і покарає сучасних ,,Пілатів,, від влади за скороминучі радості і втіхи. Дякую за гарну і вдалу віршовану мозаїку.Дуже давно не був у Софії.З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:40:45 ]
Доброго вечора, пане Михайле, дякую, що відгукнулися.
А може Він хоче, щоб ми були вільними у своїх діях і приймали свої рішення, а не Його. Він спостерігає, а не контролює. І Він уже до невідомої нам межі тримає десницю застережливо, не карає...
Тішуся, що спричинилася до спогадів про Софію.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 07:54:57 ]
Може то тільки так здається, пані Маріє, що Всемогутній зображений розгубленим. Розгубленість - ознака ситуації, що вийшла з-під контролю. Господь не може впасти у розпач. Його дії завжди впевнені. Звідтінком співчуття до нас - грішників, але досить виважені і заздалегідь передбачені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:47:08 ]
Так, пане Ігорю, теж думаю, що дії Його виважені, але ж чи "заздалегідь передбачені"? - гадаю, - ні.
Він - Творець, а не сухий передбачуваний Логік... І Йому, так хочу думать, властиві не тільки любов, співчуття, але і розпач, але не той безсилий, а той, як казав Франко, - "з великої любови"...

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 08:49:22 ]
Ви великий оптиміст, Михайле... Історія Церкви Христової(віри) свідчить, що Він нагороджує і возвеличує "пілатів і грішників"... упосліджує й карає вірних і благочестивих... Винятків немає! Монастирські служки шепчуть , що Там (на Небесах) вже давно стався таємний путч і Доброго Великого і Світлого кинуто у цеавх в підземелля.. його ж місце , одягши маску благочестя посів Той (Ворог роду людського). Чи не тому вся планета залита людською кров"ю по рамена а ... Вседержитель "безмолствуєт"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:56:50 ]
Цікаве у вас, пане Сазанський, тлумачення історії церкви. Гріхи смертних, які "возвеличують і нагороджують грішників", ви чомусь приписуєте Йому - і рука не здригнеться. Ще цікавіше ваше розуміння Вседержителя як безпомічної істоти, яка нездатна захистити не лише своє творіння, але й себе... Творець Всесвіту, якого хтось там може звергнути і кудись кинути - абсурд. Але не для вас. Кого ви бачите у дзеркалі, пане Сазанський? Не страшно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 16:09:20 ]
Шановна Грануіль! Ви, здається , пересмикуєте...
У даному випадку це я дерзнув сказати слово проти сваволі Диявола на земних обширах... Ви ж так пристрасно Його намагаєтесь вигородити..! Це стверджує лише ту нехитру істину , що Той (котрий творить Зло) заховавшись під маскою ,викохав величезну армію своїх помічників, які теж одягли на себе лукаву машкару рабів божих. Адже саме служирелі церкви і Бога розп"яли Його сина... Зазирніть у дзеркальце...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 19:37:18 ]
З вашого дозволу - ГрЕнуіль.
Кого ви зібралися обдурити - себе чи мене? Ні логіки, ні адекватності у ваших коментарях.
(Звиняйте, але, на відміну од вас, з великої літери я пишу лише ім'я Боже).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 08:01:39 ]
Анатолію, не всі, хто вдає з себе служителів Бога, насправді такими є. Звернемось до Євангелії, де сказано: "Багато хто казатиме: "Чи не Твоїм ім'ям ми вздоровлювали, чи чуда творили?", але Христос відповідатиме на те: "Відійдіть від Мене, бо Я не знаю вас". Отже, ті, хто розіп'яв Христа, служили дияволові. Неможливо прислуговувати двом панам. Історія церкви - всього лиш історія церкви і шлях великих відступів від Слова Божого. Якщо і брати з неї якісь уроки, то це уроки про те, як намножується гріх і оце гріховне та штучне заступає живу віру в Спасителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:25:24 ]
Згоджуюся з Вами, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:09:09 ]
"Неможливо прислуговувати двом панам",- кажете, пане Ігорю, але я думаю, що "прислуговуватися" не треба нікому, хто б то не був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 19:56:35 ]
..Ох те лукаве Дзеркальце... Ваш ГОСПОДар своїм чарівним служницям не ріжки а хвостики причепив.. Тож... Славіте його мудрість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:54:53 ]
Ну для чого ж вважати всіх довкола розумово неповноцінними? Не все так погано, як вам би того хотілося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 22:03:33 ]
Доброго вечора, пані Гренуіль і пане Анатолію! Читаю вашу переписку і радію, що цей вірш дав поштовх до цієї такої відвертої розмови.

Дуже дякую, що завітали.
З повагою. Марія.