ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
* * *
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий

Ірина Вовк
2026.07.03 05:02
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 12)
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Інша поезія

 ПАНТОКРАТОР. Мозаїчна композиція у куполі Софійського собору в Києві. ХІІ ст.
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 23:53:03
Переглядів сторінки твору 5440
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 00:23:31 ]
Вседержитель пані Маріє можливо і трохи розгублений,але він направить грішників і покарає сучасних ,,Пілатів,, від влади за скороминучі радості і втіхи. Дякую за гарну і вдалу віршовану мозаїку.Дуже давно не був у Софії.З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:40:45 ]
Доброго вечора, пане Михайле, дякую, що відгукнулися.
А може Він хоче, щоб ми були вільними у своїх діях і приймали свої рішення, а не Його. Він спостерігає, а не контролює. І Він уже до невідомої нам межі тримає десницю застережливо, не карає...
Тішуся, що спричинилася до спогадів про Софію.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 07:54:57 ]
Може то тільки так здається, пані Маріє, що Всемогутній зображений розгубленим. Розгубленість - ознака ситуації, що вийшла з-під контролю. Господь не може впасти у розпач. Його дії завжди впевнені. Звідтінком співчуття до нас - грішників, але досить виважені і заздалегідь передбачені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:47:08 ]
Так, пане Ігорю, теж думаю, що дії Його виважені, але ж чи "заздалегідь передбачені"? - гадаю, - ні.
Він - Творець, а не сухий передбачуваний Логік... І Йому, так хочу думать, властиві не тільки любов, співчуття, але і розпач, але не той безсилий, а той, як казав Франко, - "з великої любови"...

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 08:49:22 ]
Ви великий оптиміст, Михайле... Історія Церкви Христової(віри) свідчить, що Він нагороджує і возвеличує "пілатів і грішників"... упосліджує й карає вірних і благочестивих... Винятків немає! Монастирські служки шепчуть , що Там (на Небесах) вже давно стався таємний путч і Доброго Великого і Світлого кинуто у цеавх в підземелля.. його ж місце , одягши маску благочестя посів Той (Ворог роду людського). Чи не тому вся планета залита людською кров"ю по рамена а ... Вседержитель "безмолствуєт"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:56:50 ]
Цікаве у вас, пане Сазанський, тлумачення історії церкви. Гріхи смертних, які "возвеличують і нагороджують грішників", ви чомусь приписуєте Йому - і рука не здригнеться. Ще цікавіше ваше розуміння Вседержителя як безпомічної істоти, яка нездатна захистити не лише своє творіння, але й себе... Творець Всесвіту, якого хтось там може звергнути і кудись кинути - абсурд. Але не для вас. Кого ви бачите у дзеркалі, пане Сазанський? Не страшно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 16:09:20 ]
Шановна Грануіль! Ви, здається , пересмикуєте...
У даному випадку це я дерзнув сказати слово проти сваволі Диявола на земних обширах... Ви ж так пристрасно Його намагаєтесь вигородити..! Це стверджує лише ту нехитру істину , що Той (котрий творить Зло) заховавшись під маскою ,викохав величезну армію своїх помічників, які теж одягли на себе лукаву машкару рабів божих. Адже саме служирелі церкви і Бога розп"яли Його сина... Зазирніть у дзеркальце...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 19:37:18 ]
З вашого дозволу - ГрЕнуіль.
Кого ви зібралися обдурити - себе чи мене? Ні логіки, ні адекватності у ваших коментарях.
(Звиняйте, але, на відміну од вас, з великої літери я пишу лише ім'я Боже).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 08:01:39 ]
Анатолію, не всі, хто вдає з себе служителів Бога, насправді такими є. Звернемось до Євангелії, де сказано: "Багато хто казатиме: "Чи не Твоїм ім'ям ми вздоровлювали, чи чуда творили?", але Христос відповідатиме на те: "Відійдіть від Мене, бо Я не знаю вас". Отже, ті, хто розіп'яв Христа, служили дияволові. Неможливо прислуговувати двом панам. Історія церкви - всього лиш історія церкви і шлях великих відступів від Слова Божого. Якщо і брати з неї якісь уроки, то це уроки про те, як намножується гріх і оце гріховне та штучне заступає живу віру в Спасителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:25:24 ]
Згоджуюся з Вами, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:09:09 ]
"Неможливо прислуговувати двом панам",- кажете, пане Ігорю, але я думаю, що "прислуговуватися" не треба нікому, хто б то не був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 19:56:35 ]
..Ох те лукаве Дзеркальце... Ваш ГОСПОДар своїм чарівним служницям не ріжки а хвостики причепив.. Тож... Славіте його мудрість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:54:53 ]
Ну для чого ж вважати всіх довкола розумово неповноцінними? Не все так погано, як вам би того хотілося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 22:03:33 ]
Доброго вечора, пані Гренуіль і пане Анатолію! Читаю вашу переписку і радію, що цей вірш дав поштовх до цієї такої відвертої розмови.

Дуже дякую, що завітали.
З повагою. Марія.