ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Інша поезія

 ПАНТОКРАТОР. Мозаїчна композиція у куполі Софійського собору в Києві. ХІІ ст.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-20 23:53:03
Переглядів сторінки твору 4869
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 00:23:31 ]
Вседержитель пані Маріє можливо і трохи розгублений,але він направить грішників і покарає сучасних ,,Пілатів,, від влади за скороминучі радості і втіхи. Дякую за гарну і вдалу віршовану мозаїку.Дуже давно не був у Софії.З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:40:45 ]
Доброго вечора, пане Михайле, дякую, що відгукнулися.
А може Він хоче, щоб ми були вільними у своїх діях і приймали свої рішення, а не Його. Він спостерігає, а не контролює. І Він уже до невідомої нам межі тримає десницю застережливо, не карає...
Тішуся, що спричинилася до спогадів про Софію.
З повагою, Марія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 07:54:57 ]
Може то тільки так здається, пані Маріє, що Всемогутній зображений розгубленим. Розгубленість - ознака ситуації, що вийшла з-під контролю. Господь не може впасти у розпач. Його дії завжди впевнені. Звідтінком співчуття до нас - грішників, але досить виважені і заздалегідь передбачені.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 21:47:08 ]
Так, пане Ігорю, теж думаю, що дії Його виважені, але ж чи "заздалегідь передбачені"? - гадаю, - ні.
Він - Творець, а не сухий передбачуваний Логік... І Йому, так хочу думать, властиві не тільки любов, співчуття, але і розпач, але не той безсилий, а той, як казав Франко, - "з великої любови"...

Дякую, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 08:49:22 ]
Ви великий оптиміст, Михайле... Історія Церкви Христової(віри) свідчить, що Він нагороджує і возвеличує "пілатів і грішників"... упосліджує й карає вірних і благочестивих... Винятків немає! Монастирські служки шепчуть , що Там (на Небесах) вже давно стався таємний путч і Доброго Великого і Світлого кинуто у цеавх в підземелля.. його ж місце , одягши маску благочестя посів Той (Ворог роду людського). Чи не тому вся планета залита людською кров"ю по рамена а ... Вседержитель "безмолствуєт"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 12:56:50 ]
Цікаве у вас, пане Сазанський, тлумачення історії церкви. Гріхи смертних, які "возвеличують і нагороджують грішників", ви чомусь приписуєте Йому - і рука не здригнеться. Ще цікавіше ваше розуміння Вседержителя як безпомічної істоти, яка нездатна захистити не лише своє творіння, але й себе... Творець Всесвіту, якого хтось там може звергнути і кудись кинути - абсурд. Але не для вас. Кого ви бачите у дзеркалі, пане Сазанський? Не страшно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 16:09:20 ]
Шановна Грануіль! Ви, здається , пересмикуєте...
У даному випадку це я дерзнув сказати слово проти сваволі Диявола на земних обширах... Ви ж так пристрасно Його намагаєтесь вигородити..! Це стверджує лише ту нехитру істину , що Той (котрий творить Зло) заховавшись під маскою ,викохав величезну армію своїх помічників, які теж одягли на себе лукаву машкару рабів божих. Адже саме служирелі церкви і Бога розп"яли Його сина... Зазирніть у дзеркальце...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 19:37:18 ]
З вашого дозволу - ГрЕнуіль.
Кого ви зібралися обдурити - себе чи мене? Ні логіки, ні адекватності у ваших коментарях.
(Звиняйте, але, на відміну од вас, з великої літери я пишу лише ім'я Боже).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 08:01:39 ]
Анатолію, не всі, хто вдає з себе служителів Бога, насправді такими є. Звернемось до Євангелії, де сказано: "Багато хто казатиме: "Чи не Твоїм ім'ям ми вздоровлювали, чи чуда творили?", але Христос відповідатиме на те: "Відійдіть від Мене, бо Я не знаю вас". Отже, ті, хто розіп'яв Христа, служили дияволові. Неможливо прислуговувати двом панам. Історія церкви - всього лиш історія церкви і шлях великих відступів від Слова Божого. Якщо і брати з неї якісь уроки, то це уроки про те, як намножується гріх і оце гріховне та штучне заступає живу віру в Спасителя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-23 21:25:24 ]
Згоджуюся з Вами, Ігоре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-25 22:09:09 ]
"Неможливо прислуговувати двом панам",- кажете, пане Ігорю, але я думаю, що "прислуговуватися" не треба нікому, хто б то не був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-21 19:56:35 ]
..Ох те лукаве Дзеркальце... Ваш ГОСПОДар своїм чарівним служницям не ріжки а хвостики причепив.. Тож... Славіте його мудрість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:54:53 ]
Ну для чого ж вважати всіх довкола розумово неповноцінними? Не все так погано, як вам би того хотілося :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-21 22:03:33 ]
Доброго вечора, пані Гренуіль і пане Анатолію! Читаю вашу переписку і радію, що цей вірш дав поштовх до цієї такої відвертої розмови.

Дуже дякую, що завітали.
З повагою. Марія.