ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
У інспіровану весну…
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
У чому провина
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
* * *
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
1920. Червона Армія всіх сильніш
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Два королі на однім троні
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
Ти
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
* * *
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Полум'я і лід
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
* 105 *
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
Три Коти --- колискова
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 8)
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Я і дощ
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Червневе
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
За згодою з символом руху
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
* * *
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Зозуля (1947) / Вірші

 Причетність творення
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-11-04 14:59:59
Переглядів сторінки твору 6635
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.786 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.786 / 5.13)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.611
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2011.05.16 16:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-04 15:21:30 ]
Удивительно четкая рифмовка.
Особенно - літнім/світлий;
Світлопад/зорепад;
Падіння/творіння/стремління

Удачно подобраны и другие слова. По сути, пазлы.
Прорезь к прорези, выступ к выступу.
СтоВП - СВiтлий
ВТВеРД - СВітлопад.
Короче говоря, просто дивное диво.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:12:09 ]
Дуже мені сподобалося, особливо це: "втверд світлопад" – несподівана риса світла - воно може бути не тільки легким, крихким, мінливим. воно - стійке і всепоглинаюче. чудовий образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 10:16:44 ]
Оля, существует такое понятие как благозвучие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 19:20:01 ]
Шановний пане Юрію, помітно, що ви вже почали працювати над наголосами, але ще потрібно попрацювати над милозвучністю. Тобто, публікувати текст із коефіцієнтом прозорості меншим за 0,7 є сенс лише тоді, коли це переклад із більш сухої, аніж українська, мови, а ціль поставлена максимально точно передати оригінал.
Але ви свої переклади ще не виставляли на Майстернях? Цікаво було би їх почитати - бо не відкрию таємницю, коли зауважу, що нині жодний автор, що не перекладає інших, напевно аж ніяк не заслуговує зватися поетом...

Отже, занадто непрозорим текстом ми ображаємо читача, який хотів би на Майстернях бачити красиву мову.

Потім, що таке "сам гори здіймайся"? - я не можу зрозуміти цього виразу, якщо ваша ласка, то зробіть його зрозумілішим...

Я усвідомлюю, що пишучи вам такі коментарі, здебільшого просто втрачаю свій час, бо ви їх, переважно, видаляєте. Проте, я зобов'язаний таке робити, як і ви - намагатися писати ще краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:22:52 ]
Дозволю собі зухвалість не погодитися з Редакцією Майстерень. Принцип, який закладено у формулу розрахунку "прозорості" штучно обмежує лексику української мови. Так можна теоретично дійти і до "лексичного апартеїду", коли слова, які мають непаритетний склад голосних і приголосних будуть віднесені до антипоетичних.
І стосовно перекладу. Якщо "поет" Петренко перекладає поета Цвєтаєву - інакше, як профанацією назвати це не можу, які б благі наміри у гр. Петренка не були б. Перекладач - це дар. Поет і перекладач - різні іпостостасі дару чути слово.
Імхо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 20:46:19 ]
А як же тоді, шановний Шико, малярські школи, - всі, я повторю, шановний Шико, абсолютно всі видатні художники, перемальовували, вчилися малювати, з творінь, і шедеврів попередніх Майстрів.
Тож і рівень Петренка відразу проявиться на тлі Цвєтаєвої, чи Кавафіса.
І для наших Майстерень вельми необхідно бачити свій дійсний рівень.
Думаю, якщо наших авторитетних авторів змусити взятися за переклади Майстрів поезії, то багато хто виявиться просто смішним.
Тобто, як на мене, без перекладацького мистецтва - все просто є грою на публіку, і автор не є поетом...

Щодо лексики української мови і коефіцієнту прозорості, то і справді, якщо підходити з нашою, закладеною в обчислення цього коефіцієнта, арифметикою до ідеального, то можна знайти досить багато нюансів, але нижче 0.75 ідеальне ніколи не опуститься. :)
А якщо ми вже говоримо про Петренків, то їм до ідеального довго ще зростати, і червоні прапорці, чи там вогні маяків, які подають корисні сигнали, виглядають вельми помічними. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:59:09 ]
слово і фарба - дещо різні виміри) і художники перемальовували не з голандської на українську?)
не може Петренко написати (чи переписати) Моцарта.
тепер знатиму, як називається перклад українською класиків - переписування Моцарта)))
Павло Вольвач десь у коментах слушно помітив, що перекладач у поезії заручник мов..
Проблема перкладу - дуже об'ємна тема, як для коментів) чи не так?)
Та й стосовно критеріїв ідеальності є питання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 22:23:18 ]
Бачите, шановний Шико, на Майстернях ( в сенсі - на сторінках Майстерень) - адміністрація пропонує нашим авторам - будь-якої школи - розширювати область свідомого, тому індикатори, якими ми поступово оточуємо твір автора, хоча і динамічно намагаються вийти на кордони досягнутого автором у тій чи тій композиції, але вони (ці індикатори) завжди залишаються у сфері свідомого, зрозумілого (прийнятного чи неприйнятного для конкретного автора - це інша справа). До речі, збільшуючи обсяг усвідомленого, ми збільшуємо і дотичний до нас обсяг ще не усвідомленого, чи не так? :)
А розставляти індикатори у сфері підсвідомості, як то полюбляє офіційна мистецтвознавча критика - не зовсім раціонально, принаймні для Майстерень.

А щодо перемальовування художниками один одного, то, здебільшого, національний колорит відчувається навіть у малярському перемальовуванні (як на мене, звичайно).

До речі, і як на мою скромну думку, достойним перекладачем високої поезії може бути лише автор наближений за рівнем до того, кого він перекладає. Тому можна завжди себе побачити більш реально саме на тлі Великих...
Але це потрібно і мові, якою перекладають Великих.

В цьому сенсі переклади з російської, як на мене, дуже важливі якраз для гармонізації, наприклад, сфер урбаністичного поетичного мислення. Не відкрию таємниці, якщо скажу, що українці, в основній своїй масі, до рівня розуміння життя мегаполісів, тим більше, до державотворчого мислення, ще не зовсім доросли - "моя хата скраю", особливо в інтелектуальній, творчій діяльності, аж надто очевидна. Вже не кажу, що рівень творчого патріотизму у дуже багатьох на рівні козака Гонти. І де ж, і як навчатися, як не перекладаючи, як не адаптуючи постгонтівське мислення і мовотворення до нових реалій?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 10:38:16 ]
Дякую, пане Шіко, що заглянули (хоч тому був зовсім інший привід). Принагідно, кілька міркувань до тих висловлених Ваших (ніяк не пристосовуючи до вмісту своєї сторінки).
«Звичайне» читання багатовидове: байдуже, зацікавлене, упереджене, нетерпляче очікуюче (аж дошукуюче у собі: у тексті, наче, замало!)...
Тож, прочитати, і зреалізувати дар чи таку потребу (вчитати, відчути) теж є різні речі; і кожен читач візьме підхоже йому. Цікавий різновид читача, який сам амбітно пише; про це можна, та не варто найдовше.
А подякував, що маємо практичну повагу до слів мови, без винятку (обіперся на літературні, щоб не встряли в уточнення); а ще до всіх їх прав на пасуючі ролі у різних, також і поезійних, місцях.
Зустрічав відгук Опонента щодо прозорості (у котрогось автора), який дає мені можливість посподіватися: прикра ситуація випадкова ( така вже вона вийшла). – Мої повага, всі добрі побажання!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-13 11:18:30 ]
Зичу доброго здоров’я, пане Ляшкевич! Звичайно, зразу написав був лист на приязні та відвертості про Ваш наїзд; вичікував, може хто ще долучиться. Дякую за створення учбової ситуації, першу користь з неї вже маю: лист не поміщаю. Вам не було таємницею моє рішення піти з Вашого ж товариства, намірявся йти тихо,– подякую за гучну увагу. Щодо питань основних якостей Поезії, людського позитиву, якогось там обличчя: їх же і не стояло (то які відповіді?)
З добрим ставленням та повагою до творчих мешканців майстерні