ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шпилька» (2010) / Рецензії

 ''Шато Бордо'' з Галантним Маньєристом

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 17:48:55
Переглядів сторінки твору 52687
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.419 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.415 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 16:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:30:13 ]
залишений слід - це не доторк, не очі, не тепло руки... а мені хотілося б, наприклад, дізнатися у Екзюпері, що все ж таки сталося з його літаком тоді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:11:58 ]
Хіба це має істотне значення?
Утім, кажуть саме дівчача цікавість наповнює цей світ народонаселенням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 22:19:23 ]
може, і не істотне, але надає відтінки.
кажуть, що саме відтінки і напівтони надають глибину ) а народонаселення зростає через великі запаси гречихи. наразі це вже стає неакутальним. принаймні, в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:00:34 ]
У яких часах ти хотів би пожити, з ким у них поспілкуватися і на які теми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:18:01 ]
Я десь чув, що час, насправді, - лише відстань між подіями. Тому події, їх рівень визначають часи, живі сліди дають можливість спілкуватися, а ще є зв'язок через Провидіння – зі всім. У цьому сенсі і я маю можливість жити у будь-якому часі, створюючи в ньому відповідну подію, чим більша подія – тим вищий рівень енергій пов’язує відповідні події, - і ці енергії дано відчувати, і керувати ними…
Але…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:40:43 ]
Але...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:55:13 ]
Але так як енергії в іншому вимірі, то й вязання вищих енергій тут створюють твої події там. :(
Отже тут у будь-якому випадку доведеться мучитися, принаймні, з прекрасними дамами... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:59:39 ]
Тобто, своєрідний ефект "метелика Бредбері" - тільки на рівні енергій.
Ну, нічого, думаю, Галантний Маньєрист ще помучиться у своє задоволення з дамами, адже, спілкуючись з прекрасним, ми й самі стаємо прекраснішими )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:01:11 ]
Чого ти боїшся по-справжньому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:18:34 ]
Що мій ангел не подужає… :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:02:09 ]
Ти знаєш усіх своїх власних демонів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:19:18 ]
На щастя, ні, не знаю, - але кажуть, їх кількість зростає, чим більшою стає твоя сутність… Це лякає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 18:50:30 ]
Чому лякає? це ж закономірний процес - більший об"єм вимагає заповнення... Хоча, кажуть, іноді демони - це не завжди напрям униз. За Сократом, наприклад, навіть творчість є результатом діалогу з демоном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:01:58 ]
Духовний світ є вгорі і внизу. Є ті, хто вмирають, і ті, що приростають життям. Якщо описати певну симптоматику, то багато хто зауважить, що і з ним те ставалося...
Тут багато небезпек... Не даремно кажуть про великі сутності, що впали... Кажуть, багато з них і досі ще падають... :(
Але ця проблема не стосується переважної більшості побожних українців. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:14:59 ]
Якого роду літературна аскеза найбільше імпонує Галантному: менше писати чи менше читати? Чи бачиш ти сенс у теорії, згідно якій інформаційний вакуум інколи провокує більш гармонійні власні твори, аніж перебування у контексті сучасного літпроцесу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:20:19 ]
Мені здається, що інформаційний вакуум розвиває лише манію величі, або ж крайню протилежність - відчуття неспроможності. Між тим, ніби, реально існують межі – на яких зупинився (тимчасово) філогенез сучасного «єства». І тому з цим питанням краще вчасно визначитися. Бо сприйняття гасне з роками природним чином – «саме по собі», як і здатність адекватного поводження у цьому світі. І творча потуга, теж ніби, намагається перейти із зовнішніх проявів у внутрішні. Наразі мистецтво «писати» виглядає для мене, як створення фундаменту для внутрішніх рукописів, які не згорають. А гармонійна поінформованість допомагає не лише не поставити прекрасну даму у незручне положення (ах, як часто те траплялося, на жаль будучи неминучим) і точно визначитися із власним надзавданням, дослухаючись порад із тих уст, які давно замовкли у світі цьому…
Але зараз спостерігається, як на мене, все глибша проблема інформаційного обману – переважна більшість зовнішньої інформації вже перекручена. Схоже, що людство само себе гробить, змінюючи все, до чого досягає «цивілізація».
Це передбачено.
Тому є речі, яких цивілізація ніколи не знайде, але які хомо здатен відчути і використовувати для свого розвитку, але з нуля на ці висоти не піднятися самостійно, навіть якщо тебе навчатимуть різні жінки... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 17:56:30 ]
Що для вас залишається найтаємнішим у жінці?
(Сподіваюсь, ви не належите до тих чоловіків, які вважають, що остаточно осягнули жіноче єство).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:27:19 ]
Найтаємничіше? В цілому? Це як жінки здатні впускати у свій світ будь-яких чоловіків, для цього їм часто доводиться покидати небо, інколи назавжди.
Тут велика проблема в українських жінок, чоловіки-українці, схоже, відучилися зростати, а ті що вміють зростати мають вроджений потяг до зміни географії проживання...
І тому, ті чоловіки, що здатні зростати, тут часто не можуть знайти адекватної супутниці...
Звідси і проблеми адюльтеру, напевно...
Хоча, шлюб, і далеко не догма, але діти - це вкрай важливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 19:55:10 ]
Ви вище писали про "ласкаві руки". А тепер дивуєтесь, що жінки "впускають" чоловіків. Нелогічно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:14:55 ]
Вони впускають не ласкаві руки від Провидіння, а, схоже, зручні об'єкти для домінування у справах "не своїх"?


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все