ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шпилька» (2010) / Рецензії

 ''Шато Бордо'' з Галантним Маньєристом

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 17:48:55
Переглядів сторінки твору 55559
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.419 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.415 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 16:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:08:14 ]
А от ми зараз проведемо такий собы творчий експеримент )

Майже випадково натрапила на вірш Назара Федорака, написаного в рамках маньєризму. Останні два рядки цілком залишають його в рамках куртуазності. Пропоную тобі закінчити вірш на засадах галантного маньєризму )
* * *
Накритий небом я, і ти накрита,
Лише... фасоля вигналась і там
Дірявить небо - хоче вище жити.
До речі, а чи жити вище нам?

Ходімо догори по фасолинах,
Як їжаки мандрують по грибах,
Тримаймося за пісню солов'їну,
Аби не впасти вниз - комусь на дах.

Направду, не до вишуканих віршів,
Коли склепіння ближчає щокрок,
Вже видно й дірку в небі, та найгірше,
Що в неї не пролізе й огірок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:07:21 ]
Ну Назар Федорак не такий простий, як могло би здаватися в останніх своїх рядках :)

Накритий небом я, і ти накрита,
Лише... фасоля вигналась і там
Дірявить небо - хоче вище жити.
До речі, а чи жити вище нам?

Ходімо догори по фасолинах,
Як їжаки мандрують по грибах,
Тримаймося за пісню солов'їну,
Аби не впасти вниз - комусь на дах.

Направду, не до вишуканих віршів,
Коли склепіння ближчає щокрок,
Та глянь, здається, й дірку в небі збільшив
присвячений твоїй жазі рядок.


Щоправда, це все наспіх (за пару хвилин, в умовах інших відповідей - поки сюди дійшов) і тому дещо, здається, неоднозначно вийшло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 21:36:44 ]
А ніхто і не казав, що Назар Ф. простий, пропонувалось просто змінити кут і напрямок спостерігання за діркою в небі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 14:59:28 ]
Розташуй за зростанням значущості для тебе: любов, реальність, обов’язок, кохання, повага, дружба, самореалізація, досконалість, насолода, гордість, ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:15:12 ]
Мріє, я радий би, але всі ці поняття збігаються в одне моє «я», і я не можу виділити їх значущість у собі.
Теоретично мистецтво «любові» відкриває тому всьому дорогу розвитку, а дорога розвитку розширює розуміння «любові», а практично, якщо думати суто про «любов», то жінка у певний момент не відчує найголовнішого, рвучкої пристрасті загарбника, крізь чиї руки вона так солодко протікає….


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 18:54:26 ]
Ні, дорогий, з жінкою треба думати про "кохання" і намагатися втримати те, що протікає, поки воно не утікло ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:04:23 ]
Природа чоловіка така, що коли він починає "думати", то йому вже не до кохання...
У цьому сенсі - маньєризм найширша дорога пристрасті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:14:19 ]
Так, безумовно, тут або думи, або кохання ) не варто стрибати в гречку, розраховуючи урожайність гречихи )

але підозрюю, що маньєризм - принаймні, галантний, скоріше - описування пристрасті, а не вона сама )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:41:06 ]
Як сказати, як сказати...
Спочатку було слово? А потім все інше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 21:58:24 ]
Наш друг Дон Ж.- ось цей якраз скоріше діє, може, не завжди так галантно і не так маньєристично. за що, власне, і отримує іноді "на горіхи" ) ГМ, натомість, завжди має "запасний вихід" завдяки мотузковим сходинкам на вищі щаблі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 22:16:47 ]
Саме так, у Дон Жуані зійшлися інші властивості, він сублімує "в", а я "над"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 22:22:52 ]
а наш третій друг що сублімує? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 14:59:52 ]
Чи у кожного є свій «ангел»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:16:21 ]
Напевно у декого навіть більше ніж один :)
Тут якась таємниця єднання «тонких» (невидимих) і видимих нам сфер буття,так? - знову ж таки, кажуть, що свого ангела нам втратити значно важче, аніж йому нас…
Жінкам не даремно дуже подобається звертання «мій ангеле»… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:16:50 ]
а що може стати причиною втрати свого ангела? і що - причиною втрати нас з боку ангела?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:09:39 ]
Кажуть саме відсутність творчості у нас, та й ангели у цьому світі живуть, лише у верхній його третині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:00:12 ]
Якби можна було «домовитися» зі Смертю, кого би ти оживив (5 осіб)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:17:24 ]
Особисто мені здається, що всі, хто мене цікавлять – живі, - мене познайомили з технікою сприймання такого зв’язку, - не важко вийти на потрібну хвилю, але, з огляду на не співмірності обсягів і вимірів, виходиш завжди на щойно залишений слід…
Чого, в принципі, цілком достатньо…
Що робитиме правдива Богиня з такою комахою як я, якщо раптом відчує мою присутність? :)

Цим особам дуже не сподобалось би сюди повернутися - "там", кажуть, значно краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:07:44 ]
тоді можливо є ті серед живих і ще не знайомих особисто із ким хотілося б посидіти за приємною бесідою та келишком смачного? Конкретизуємо - з ким із сучасних літераторів Галантний бажав би поспілкуватись про вічне і земне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:15:19 ]
Майже зі всіма, хто мене цікавив, я зустрічався - знову ж таки Промисел. Вони приходили до мене - у прямому сенсі, через двері моєї квартири...
Не важливі прізвища, приходять потрібні, - напевно рівень завдань, які вирішуєш, повинен бути відповідний тому, що від тебе вимагається "згори", або ж "знизу"...
Всіляке ж було... :)


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все