ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Шпилька» (2010) / Рецензії

 ''Шато Бордо'' з Галантним Маньєристом

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 17:48:55
Переглядів сторінки твору 54987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.419 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.415 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 16:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:08:14 ]
А от ми зараз проведемо такий собы творчий експеримент )

Майже випадково натрапила на вірш Назара Федорака, написаного в рамках маньєризму. Останні два рядки цілком залишають його в рамках куртуазності. Пропоную тобі закінчити вірш на засадах галантного маньєризму )
* * *
Накритий небом я, і ти накрита,
Лише... фасоля вигналась і там
Дірявить небо - хоче вище жити.
До речі, а чи жити вище нам?

Ходімо догори по фасолинах,
Як їжаки мандрують по грибах,
Тримаймося за пісню солов'їну,
Аби не впасти вниз - комусь на дах.

Направду, не до вишуканих віршів,
Коли склепіння ближчає щокрок,
Вже видно й дірку в небі, та найгірше,
Що в неї не пролізе й огірок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:07:21 ]
Ну Назар Федорак не такий простий, як могло би здаватися в останніх своїх рядках :)

Накритий небом я, і ти накрита,
Лише... фасоля вигналась і там
Дірявить небо - хоче вище жити.
До речі, а чи жити вище нам?

Ходімо догори по фасолинах,
Як їжаки мандрують по грибах,
Тримаймося за пісню солов'їну,
Аби не впасти вниз - комусь на дах.

Направду, не до вишуканих віршів,
Коли склепіння ближчає щокрок,
Та глянь, здається, й дірку в небі збільшив
присвячений твоїй жазі рядок.


Щоправда, це все наспіх (за пару хвилин, в умовах інших відповідей - поки сюди дійшов) і тому дещо, здається, неоднозначно вийшло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 21:36:44 ]
А ніхто і не казав, що Назар Ф. простий, пропонувалось просто змінити кут і напрямок спостерігання за діркою в небі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 14:59:28 ]
Розташуй за зростанням значущості для тебе: любов, реальність, обов’язок, кохання, повага, дружба, самореалізація, досконалість, насолода, гордість, ніжність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:15:12 ]
Мріє, я радий би, але всі ці поняття збігаються в одне моє «я», і я не можу виділити їх значущість у собі.
Теоретично мистецтво «любові» відкриває тому всьому дорогу розвитку, а дорога розвитку розширює розуміння «любові», а практично, якщо думати суто про «любов», то жінка у певний момент не відчує найголовнішого, рвучкої пристрасті загарбника, крізь чиї руки вона так солодко протікає….


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 18:54:26 ]
Ні, дорогий, з жінкою треба думати про "кохання" і намагатися втримати те, що протікає, поки воно не утікло ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:04:23 ]
Природа чоловіка така, що коли він починає "думати", то йому вже не до кохання...
У цьому сенсі - маньєризм найширша дорога пристрасті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:14:19 ]
Так, безумовно, тут або думи, або кохання ) не варто стрибати в гречку, розраховуючи урожайність гречихи )

але підозрюю, що маньєризм - принаймні, галантний, скоріше - описування пристрасті, а не вона сама )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:41:06 ]
Як сказати, як сказати...
Спочатку було слово? А потім все інше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 21:58:24 ]
Наш друг Дон Ж.- ось цей якраз скоріше діє, може, не завжди так галантно і не так маньєристично. за що, власне, і отримує іноді "на горіхи" ) ГМ, натомість, завжди має "запасний вихід" завдяки мотузковим сходинкам на вищі щаблі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 22:16:47 ]
Саме так, у Дон Жуані зійшлися інші властивості, він сублімує "в", а я "над"... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 22:22:52 ]
а наш третій друг що сублімує? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 14:59:52 ]
Чи у кожного є свій «ангел»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:16:21 ]
Напевно у декого навіть більше ніж один :)
Тут якась таємниця єднання «тонких» (невидимих) і видимих нам сфер буття,так? - знову ж таки, кажуть, що свого ангела нам втратити значно важче, аніж йому нас…
Жінкам не даремно дуже подобається звертання «мій ангеле»… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:16:50 ]
а що може стати причиною втрати свого ангела? і що - причиною втрати нас з боку ангела?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:09:39 ]
Кажуть саме відсутність творчості у нас, та й ангели у цьому світі живуть, лише у верхній його третині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:00:12 ]
Якби можна було «домовитися» зі Смертю, кого би ти оживив (5 осіб)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:17:24 ]
Особисто мені здається, що всі, хто мене цікавлять – живі, - мене познайомили з технікою сприймання такого зв’язку, - не важко вийти на потрібну хвилю, але, з огляду на не співмірності обсягів і вимірів, виходиш завжди на щойно залишений слід…
Чого, в принципі, цілком достатньо…
Що робитиме правдива Богиня з такою комахою як я, якщо раптом відчує мою присутність? :)

Цим особам дуже не сподобалось би сюди повернутися - "там", кажуть, значно краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:07:44 ]
тоді можливо є ті серед живих і ще не знайомих особисто із ким хотілося б посидіти за приємною бесідою та келишком смачного? Конкретизуємо - з ким із сучасних літераторів Галантний бажав би поспілкуватись про вічне і земне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:15:19 ]
Майже зі всіма, хто мене цікавив, я зустрічався - знову ж таки Промисел. Вони приходили до мене - у прямому сенсі, через двері моєї квартири...
Не важливі прізвища, приходять потрібні, - напевно рівень завдань, які вирішуєш, повинен бути відповідний тому, що від тебе вимагається "згори", або ж "знизу"...
Всіляке ж було... :)


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все