ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Радість
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
* 31 *
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігрант
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Свої ж
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
Після пробудження
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Епоха куряви
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Шпилька» (2010) / Рецензії

 ''Шато Бордо'' з Галантним Маньєристом
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 17:48:55
Переглядів сторінки твору 53438
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (0.419 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.415 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2011.03.26 16:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:30:13 ]
залишений слід - це не доторк, не очі, не тепло руки... а мені хотілося б, наприклад, дізнатися у Екзюпері, що все ж таки сталося з його літаком тоді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:11:58 ]
Хіба це має істотне значення?
Утім, кажуть саме дівчача цікавість наповнює цей світ народонаселенням?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 22:19:23 ]
може, і не істотне, але надає відтінки.
кажуть, що саме відтінки і напівтони надають глибину ) а народонаселення зростає через великі запаси гречихи. наразі це вже стає неакутальним. принаймні, в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:00:34 ]
У яких часах ти хотів би пожити, з ким у них поспілкуватися і на які теми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:18:01 ]
Я десь чув, що час, насправді, - лише відстань між подіями. Тому події, їх рівень визначають часи, живі сліди дають можливість спілкуватися, а ще є зв'язок через Провидіння – зі всім. У цьому сенсі і я маю можливість жити у будь-якому часі, створюючи в ньому відповідну подію, чим більша подія – тим вищий рівень енергій пов’язує відповідні події, - і ці енергії дано відчувати, і керувати ними…
Але…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:40:43 ]
Але...?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:55:13 ]
Але так як енергії в іншому вимірі, то й вязання вищих енергій тут створюють твої події там. :(
Отже тут у будь-якому випадку доведеться мучитися, принаймні, з прекрасними дамами... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 19:59:39 ]
Тобто, своєрідний ефект "метелика Бредбері" - тільки на рівні енергій.
Ну, нічого, думаю, Галантний Маньєрист ще помучиться у своє задоволення з дамами, адже, спілкуючись з прекрасним, ми й самі стаємо прекраснішими )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:01:11 ]
Чого ти боїшся по-справжньому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:18:34 ]
Що мій ангел не подужає… :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:02:09 ]
Ти знаєш усіх своїх власних демонів?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:19:18 ]
На щастя, ні, не знаю, - але кажуть, їх кількість зростає, чим більшою стає твоя сутність… Це лякає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-02-26 18:50:30 ]
Чому лякає? це ж закономірний процес - більший об"єм вимагає заповнення... Хоча, кажуть, іноді демони - це не завжди напрям униз. За Сократом, наприклад, навіть творчість є результатом діалогу з демоном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 19:01:58 ]
Духовний світ є вгорі і внизу. Є ті, хто вмирають, і ті, що приростають життям. Якщо описати певну симптоматику, то багато хто зауважить, що і з ним те ставалося...
Тут багато небезпек... Не даремно кажуть про великі сутності, що впали... Кажуть, багато з них і досі ще падають... :(
Але ця проблема не стосується переважної більшості побожних українців. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-25 15:14:59 ]
Якого роду літературна аскеза найбільше імпонує Галантному: менше писати чи менше читати? Чи бачиш ти сенс у теорії, згідно якій інформаційний вакуум інколи провокує більш гармонійні власні твори, аніж перебування у контексті сучасного літпроцесу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:20:19 ]
Мені здається, що інформаційний вакуум розвиває лише манію величі, або ж крайню протилежність - відчуття неспроможності. Між тим, ніби, реально існують межі – на яких зупинився (тимчасово) філогенез сучасного «єства». І тому з цим питанням краще вчасно визначитися. Бо сприйняття гасне з роками природним чином – «саме по собі», як і здатність адекватного поводження у цьому світі. І творча потуга, теж ніби, намагається перейти із зовнішніх проявів у внутрішні. Наразі мистецтво «писати» виглядає для мене, як створення фундаменту для внутрішніх рукописів, які не згорають. А гармонійна поінформованість допомагає не лише не поставити прекрасну даму у незручне положення (ах, як часто те траплялося, на жаль будучи неминучим) і точно визначитися із власним надзавданням, дослухаючись порад із тих уст, які давно замовкли у світі цьому…
Але зараз спостерігається, як на мене, все глибша проблема інформаційного обману – переважна більшість зовнішньої інформації вже перекручена. Схоже, що людство само себе гробить, змінюючи все, до чого досягає «цивілізація».
Це передбачено.
Тому є речі, яких цивілізація ніколи не знайде, але які хомо здатен відчути і використовувати для свого розвитку, але з нуля на ці висоти не піднятися самостійно, навіть якщо тебе навчатимуть різні жінки... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 17:56:30 ]
Що для вас залишається найтаємнішим у жінці?
(Сподіваюсь, ви не належите до тих чоловіків, які вважають, що остаточно осягнули жіноче єство).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 18:27:19 ]
Найтаємничіше? В цілому? Це як жінки здатні впускати у свій світ будь-яких чоловіків, для цього їм часто доводиться покидати небо, інколи назавжди.
Тут велика проблема в українських жінок, чоловіки-українці, схоже, відучилися зростати, а ті що вміють зростати мають вроджений потяг до зміни географії проживання...
І тому, ті чоловіки, що здатні зростати, тут часто не можуть знайти адекватної супутниці...
Звідси і проблеми адюльтеру, напевно...
Хоча, шлюб, і далеко не догма, але діти - це вкрай важливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 19:55:10 ]
Ви вище писали про "ласкаві руки". А тепер дивуєтесь, що жінки "впускають" чоловіків. Нелогічно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2011-02-26 20:14:55 ]
Вони впускають не ласкаві руки від Провидіння, а, схоже, зручні об'єкти для домінування у справах "не своїх"?


1   2   3   4   5   6   7   Переглянути все