ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча

Тетяна Левицька
2026.06.10 18:21
Напевно, що ти не така, як усі,
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не

Артур Курдіновський
2026.06.10 17:20
Вся голова - у творчому процесі!
Ким стати - щось ніяк я не збагну.
На світі так багато є професій,
Але з усіх я оберу одну.

Відважним буду, героїчним, сильним!
Я впевнений, що вірний шлях обрав.
Завжди спостерігатиму я пильно,

Борис Костиря
2026.06.10 13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.

Хтось уривається у сон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 16:40:48
Переглядів сторінки твору 19937
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.206 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.218 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2026.06.11 17:56
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-01 17:15:07 ]
щастя пізнавання у тому, що ніколи достеменно не знаєш, яка саме точка є потрібною.
консенсус такий можливий, але ж ми тут, наче, не про спільний сніданок у витверезнику? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:10:26 ]
Гм, мій скромний досвід з приводу відносин між жінками і чоловіками тут мовчить. Правда, стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав. Ідеалізація образу, однако. Та й жінка теж часто любить й ідеалізує лише до перших мук:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:22:35 ]
Деякі муки приносять і глибоке задоволення, Алю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-11-21 01:40:46 ]
Щодо "стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав", усе виглядає загалом логічно, адже:
Ота невідома палка незнайомка -
гаряча, солодко-гірка,
вона, як на диво, така одинока,
бракує міцного плеча.
Вона не турбує, коли ти між друзів,
не каже: "Додому пора!"
Оцінить всі вірші твої по заслузі,
а потім віддячить сповна.
Вона не гризе, що маленька зарплата,
її не долає мігрень.
Ти з нею мужчина, герой, термінатор,
тому ж і співаєш пісень
не справжній - із плоті і крові, не своїй,
що знає, де бити... і б'є,
а тій ефемерній, єдиній, з котрою
було б справжнє щастя твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 23:30:43 ]
О, так, Даймоне, ці-і-і муки солодші за все, що буде далі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 10:17:52 ]
Далі, ніби, не завжди такі вже й нікчемні? :)
Можу з абсолютною впевненістю сказати, що імена учасників драми, чи там комедії хоча і змінюються, та ідеї залишаються тими ж...

Абсолютно однозначно діє принцип - кожному своє.
Що жінка без таємниці(чим красивішої, тим більшої) не являє інтересу для тих, кому б вона хотіла бути цікавою.

Попри всю здавалося би примітивність чоловіків, вони підсвідомо відчувають - в якій, скажімо, чоловічій компанії вони, крізь даму свого серця, знаходяться. Цей "факт", ніби, грає на користь і жінки, що "збирає" у своєму серці неабияких героїв. :)

Тож чи можуть герої відмовляти красуні, а красуні - героям? Головне не робити з цього чорт-знає що, так? І довіряти Промислу? Який ще потрібно вміти відчувати?
Останнє найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 10:52:21 ]
Про нікчемність в усіх її проявах можна дуже довго сперечатися, але вона того не варта.
Краще про "красунь і героїв".
Є легенда, що один потворний зовні карлик закохався у листи від чарівної незнайомки. Його уява вимальовувала обриси надзвичайної зваби, серце шаленіло від почуттів. Він писав їй не менш красномовні послання. Та одного разу вони зустрілися і він розчаровано вигукнув: " ВОНА Ж НЕКРАСИВА!!!". Незнайомка виявилася такою ж зовні, як і він. Кохання розлетілося, як пелюстки троянди, що уже відцвіла.
Чи завжди зовнішня краса є і внутрішньою і навпаки? А справжні герої? Де вони? І у чому героїзм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 11:25:13 ]
А ми готові прийняти правду? :)

Перепрошую, але "карлик" і в листах своїх "карлик", тож тільки така, як і він, могла з ним влаштувати віртуальний роман?
Кохання... Це не найважливіше. Якщо казати про досвід - кохання в наших руках, ми його створюємо, майстри творять його за мить, і воно красиве, але набуває божественної краси лише у парі з любов'ю. А любов- це річ об'єктивна. :)

Тому кохання бути вічним саме по собі не може. Але кохання однозначно пов'язане з красою. А красу, зрештою, моделює досвідчена в красі сутність. Коли відходить формальність юності, починається цей захопливий процес - моделювання власної краси, яка набуває тих контурів, які створює для неї внутрішня наша сутність.
Тут абсолютний простір для вмілого.
Зрештою, філогенез теж прослідковується поглибленням краси...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 13:43:04 ]
"Карлик" не в усьому "карлик", "інвалід" не в усьому "інвалід", а людина з "непривабливою" зовнішністю не в усьому "неприваблива". А от прийняти правду може не кожен. Таємниця..., кожна людина і є тією таємницею, треба тільки знайти свою і розгадувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 00:26:40 ]
О-о-о, вбережи нас, небо, від страждань,
Мініатюр пекельних мук лише для вічності, на жаль,
Закутих в статую Пігмаліона,
У вічний пошук віддзеркалення себе,
Де верх беруть то Афродіта, то Юнона.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 22:49:33 ]
Женю, навіщо так трагічно!
Давайте веселіше, беру вас під ручку, і як той ще вагант підігрую вам, а ви наспувуєте:
Я скромна дівчинка була,
вірго дум флоребам,
привітно-ніжною цвіла,
омнібус плацебам.

Пішла якось я на лужок
флорес адунаре,
i зажадав мене дружок
ібі дефлораре...

Під лікоть взяв мене обліг,
сед ном індецентер
й до хащі прямо поволік
вальде фраудулентер.

І з мене плаття там здіймав
вальде індецентр,
і білі рученьки ламав
мультум віолентер.

І примовляв: "Дивись як днесь
Немус ест ремотум!
всередині палаю весь!"
Планксі ет хок тотум.

"Йдемо під липу, бо між віть
нон прокул а віа.
сопілка там моя висить,
тімпанум кум ліра!"

Дійшли до дерева того,
діксіт: седеамус!
Вже нетерплячка б`є його.
Лудум фаціамус!

Схилився наді мною: "Все!
нон абскве тіморе.
Я зроблю жінкою тебе..."
Дульціс ест кум оре!

Сорочку на мені підняв,
корпоре детекта,
і мій замок псувати став,
куспіде еректа.

Встромилось в жертву жало це
бене венебатур!
Побачила його лице:
лудус комплеатур!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:22:01 ]
Даймоне, бачу ви сьогодні читали "Леля" Маріанни Шутко. І ще до сих пір під враженнями. А що лице і вправду таке страшне? Привиди ж бувають і добрі? Ви з котрих?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 23:24:45 ]
З добрих, але, справжнє обличчя показують лише коли посвячують у певні речі... )
Тож не все так просто з тими вагантами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 20:42:58 ]
А ваганти ревниві? Мандруюючі світом не повинні б?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 11:56:01 ]
Не ревнують
а) байдужі, що не бачать проблеми, і доброчинно бездіяльні,
б) мудрі, що бачать проблему повноцінно, і володіють всіма потрібними для цього інструментами для дії,
в)...
г)...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:30:00 ]
Підспівуючи:)
Ти пив боржомі, може й ром,
За тим наснився
дивним сном,
Ввірвався в ложе, о пардон,
Ти не як муж, а як Даймон,
І груди силою здавив,
І серця спогад не просив,
А виривав, як дикий звір,
Я не віддалася, повір,
А може це був віщий знак,
Комусь сказати маю "так",
Минуле кинути до ніг,
Нехай розвіє сто доріг,
Життя попереду нове
Мене і кличе, і зове,
I love my life, I love my life,
В нім зваба, пристрасть і, о кайф,
Хай вітер в груди, сніг в лице,
Нам в насолоду все оце.
Під силу нам обом знести,
Ми разом, там, де я і ти,
Веде упевненість руки
Нас у майбутнє, у роки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 22:16:31 ]
Хочете вердикт суто жіночий?
...справжній чоловік для справжньої жінки ще не народився... І навряд чи це станеться у найближче століття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-21 14:20:34 ]
Це, шановна Людмила, закид Богові?
Здається, від Бога - все трохи інакше...
Але є і "заперечення", так?