ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,

С М
2025.09.03 16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи

проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 16:40:48
Переглядів сторінки твору 19008
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.192 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.200 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2025.09.01 19:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-01 17:15:07 ]
щастя пізнавання у тому, що ніколи достеменно не знаєш, яка саме точка є потрібною.
консенсус такий можливий, але ж ми тут, наче, не про спільний сніданок у витверезнику? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:10:26 ]
Гм, мій скромний досвід з приводу відносин між жінками і чоловіками тут мовчить. Правда, стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав. Ідеалізація образу, однако. Та й жінка теж часто любить й ідеалізує лише до перших мук:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:22:35 ]
Деякі муки приносять і глибоке задоволення, Алю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-11-21 01:40:46 ]
Щодо "стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав", усе виглядає загалом логічно, адже:
Ота невідома палка незнайомка -
гаряча, солодко-гірка,
вона, як на диво, така одинока,
бракує міцного плеча.
Вона не турбує, коли ти між друзів,
не каже: "Додому пора!"
Оцінить всі вірші твої по заслузі,
а потім віддячить сповна.
Вона не гризе, що маленька зарплата,
її не долає мігрень.
Ти з нею мужчина, герой, термінатор,
тому ж і співаєш пісень
не справжній - із плоті і крові, не своїй,
що знає, де бити... і б'є,
а тій ефемерній, єдиній, з котрою
було б справжнє щастя твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 23:30:43 ]
О, так, Даймоне, ці-і-і муки солодші за все, що буде далі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 10:17:52 ]
Далі, ніби, не завжди такі вже й нікчемні? :)
Можу з абсолютною впевненістю сказати, що імена учасників драми, чи там комедії хоча і змінюються, та ідеї залишаються тими ж...

Абсолютно однозначно діє принцип - кожному своє.
Що жінка без таємниці(чим красивішої, тим більшої) не являє інтересу для тих, кому б вона хотіла бути цікавою.

Попри всю здавалося би примітивність чоловіків, вони підсвідомо відчувають - в якій, скажімо, чоловічій компанії вони, крізь даму свого серця, знаходяться. Цей "факт", ніби, грає на користь і жінки, що "збирає" у своєму серці неабияких героїв. :)

Тож чи можуть герої відмовляти красуні, а красуні - героям? Головне не робити з цього чорт-знає що, так? І довіряти Промислу? Який ще потрібно вміти відчувати?
Останнє найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 10:52:21 ]
Про нікчемність в усіх її проявах можна дуже довго сперечатися, але вона того не варта.
Краще про "красунь і героїв".
Є легенда, що один потворний зовні карлик закохався у листи від чарівної незнайомки. Його уява вимальовувала обриси надзвичайної зваби, серце шаленіло від почуттів. Він писав їй не менш красномовні послання. Та одного разу вони зустрілися і він розчаровано вигукнув: " ВОНА Ж НЕКРАСИВА!!!". Незнайомка виявилася такою ж зовні, як і він. Кохання розлетілося, як пелюстки троянди, що уже відцвіла.
Чи завжди зовнішня краса є і внутрішньою і навпаки? А справжні герої? Де вони? І у чому героїзм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 11:25:13 ]
А ми готові прийняти правду? :)

Перепрошую, але "карлик" і в листах своїх "карлик", тож тільки така, як і він, могла з ним влаштувати віртуальний роман?
Кохання... Це не найважливіше. Якщо казати про досвід - кохання в наших руках, ми його створюємо, майстри творять його за мить, і воно красиве, але набуває божественної краси лише у парі з любов'ю. А любов- це річ об'єктивна. :)

Тому кохання бути вічним саме по собі не може. Але кохання однозначно пов'язане з красою. А красу, зрештою, моделює досвідчена в красі сутність. Коли відходить формальність юності, починається цей захопливий процес - моделювання власної краси, яка набуває тих контурів, які створює для неї внутрішня наша сутність.
Тут абсолютний простір для вмілого.
Зрештою, філогенез теж прослідковується поглибленням краси...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 13:43:04 ]
"Карлик" не в усьому "карлик", "інвалід" не в усьому "інвалід", а людина з "непривабливою" зовнішністю не в усьому "неприваблива". А от прийняти правду може не кожен. Таємниця..., кожна людина і є тією таємницею, треба тільки знайти свою і розгадувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 00:26:40 ]
О-о-о, вбережи нас, небо, від страждань,
Мініатюр пекельних мук лише для вічності, на жаль,
Закутих в статую Пігмаліона,
У вічний пошук віддзеркалення себе,
Де верх беруть то Афродіта, то Юнона.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 22:49:33 ]
Женю, навіщо так трагічно!
Давайте веселіше, беру вас під ручку, і як той ще вагант підігрую вам, а ви наспувуєте:
Я скромна дівчинка була,
вірго дум флоребам,
привітно-ніжною цвіла,
омнібус плацебам.

Пішла якось я на лужок
флорес адунаре,
i зажадав мене дружок
ібі дефлораре...

Під лікоть взяв мене обліг,
сед ном індецентер
й до хащі прямо поволік
вальде фраудулентер.

І з мене плаття там здіймав
вальде індецентр,
і білі рученьки ламав
мультум віолентер.

І примовляв: "Дивись як днесь
Немус ест ремотум!
всередині палаю весь!"
Планксі ет хок тотум.

"Йдемо під липу, бо між віть
нон прокул а віа.
сопілка там моя висить,
тімпанум кум ліра!"

Дійшли до дерева того,
діксіт: седеамус!
Вже нетерплячка б`є його.
Лудум фаціамус!

Схилився наді мною: "Все!
нон абскве тіморе.
Я зроблю жінкою тебе..."
Дульціс ест кум оре!

Сорочку на мені підняв,
корпоре детекта,
і мій замок псувати став,
куспіде еректа.

Встромилось в жертву жало це
бене венебатур!
Побачила його лице:
лудус комплеатур!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:22:01 ]
Даймоне, бачу ви сьогодні читали "Леля" Маріанни Шутко. І ще до сих пір під враженнями. А що лице і вправду таке страшне? Привиди ж бувають і добрі? Ви з котрих?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 23:24:45 ]
З добрих, але, справжнє обличчя показують лише коли посвячують у певні речі... )
Тож не все так просто з тими вагантами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 20:42:58 ]
А ваганти ревниві? Мандруюючі світом не повинні б?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 11:56:01 ]
Не ревнують
а) байдужі, що не бачать проблеми, і доброчинно бездіяльні,
б) мудрі, що бачать проблему повноцінно, і володіють всіма потрібними для цього інструментами для дії,
в)...
г)...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:30:00 ]
Підспівуючи:)
Ти пив боржомі, може й ром,
За тим наснився
дивним сном,
Ввірвався в ложе, о пардон,
Ти не як муж, а як Даймон,
І груди силою здавив,
І серця спогад не просив,
А виривав, як дикий звір,
Я не віддалася, повір,
А може це був віщий знак,
Комусь сказати маю "так",
Минуле кинути до ніг,
Нехай розвіє сто доріг,
Життя попереду нове
Мене і кличе, і зове,
I love my life, I love my life,
В нім зваба, пристрасть і, о кайф,
Хай вітер в груди, сніг в лице,
Нам в насолоду все оце.
Під силу нам обом знести,
Ми разом, там, де я і ти,
Веде упевненість руки
Нас у майбутнє, у роки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 22:16:31 ]
Хочете вердикт суто жіночий?
...справжній чоловік для справжньої жінки ще не народився... І навряд чи це станеться у найближче століття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-21 14:20:34 ]
Це, шановна Людмила, закид Богові?
Здається, від Бога - все трохи інакше...
Але є і "заперечення", так?