ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто

Олена Побийголод
2026.02.15 14:17
Із Леоніда Сергєєва

Навколо багато накритого столу в очікуванні гостей походжають Теща з Тестем.

Теща:
Що оце?

Тесть:

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Аж здригнувся холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Шандорук (1986) / Інша поезія

 без назви




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 14:42:30
Переглядів сторінки твору 11683
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.300 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.11.26 13:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:10:26 ]
Так їх, Марино, тих постмодерністів, екзистенціалістів і як їх там?... - деменціалістів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:11:19 ]
О, нова фотка! Симпатична у мене землячка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:38:26 ]
)))) Все кепкуєте з мене, Валерію? Нічого хвалити, то Ви - фотку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:28:41 ]
Та ні, Марино, вірш мені якраз сподобався, інакше я б мовчки пройшов мимо))) А нова фотка додала шарму - мені навіть здався знайомим краєвид, на фоні якого Ви фотографувались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:30:36 ]
Можливо, у вірші варто трохи підправити ритм, Марино, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 16:56:45 ]
Не пригадую в котрому з фільмів Олександра Довженка кінь обертається до селянина і каже: "Не туди б'єш, Іване".
Те ж саме мені хочеться сказати й про Ваший вірш, пані Марино, від першого й до останнього його рядка.
Невже, коли намагаємось передати іншим свої думки й почуття або й просто настрій, ми змагаємося з кимось з попередників чи сучасників?
Щодо постмодерну чи інших там "ізмів", то це справа автора. Аби було що сказати читачеві!..
Даруйте за "старечу балакучість води" (Тадеуш Ружевич).
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:59:51 ]
Все Ви вірно кажете, Іване! Проте "поезія - це завжди неповторність", тому митець повинен віднайти щось нове, сказати "своє" слово, а не те, що було сказано десятки разів ВЕЛИКИМИ від літератури. Ви знаєте, Панас Мирний спочатку спробував себе як поет. Його перший опублікований вірш називався "Україна" ,проте згодом він розуміє, що не зможе у такий спосіб сказати більше, ніж Шевченко. Панас Мирний шукає себе і стає НОВАТОРОМ, творцем психологічної прози. Важливо знайти себе, але інколи (і декого) ці пошуку ведуть у прірву. Щодо постмодерну, то деякі "поезії" мені нагадують белькотіння маразматика : "у вусі стрельнуло, стікає мед по бороді, пахне волоссям і немитими ногами ночі"... Нісенітниця! Однак є, навіть тут, на цьому сайті є класні поети-постмодерністи, як-от Леона Вишневська. Її поезії зворушують, це якийсь обдуманий "хаос", НЕ-МАРАЗМ! Шедевр - це довершеність змісту і форми - злитих воєдино, а не кострубата форма за відсутності змісту. Нікого я "не б`ю", просто висловила думку... Можна?)

Марина Тюх з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:10 ]
о, така разюча потреба дистанціювати себе від людства - це чисто підліткові пориви, Марино )))
я б і не відгукнулася, якби ви не згадали Вишенську, – я знаю повно таких двадцятирічних дівчаток, що пишуть в трагічно-надірваному стилі, але такі твори викликають переважно посмішку - цікаво, куди подінеться ця театралізована відчуженість, коли люди попідростають і зрозуміють, що в житті крім того, щоб страждати, треба ще й щось будувати ))) - принаймні, ростити дітей і будувати сім'ї. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:13:43 ]
Знаєте, Олю, мені видається, що часто ця "відчуженість" - і зовсім не театралізована, на жаль... Інколи - а це ще гірше - з'являється байдужість.
Я в калюжах бачу - небо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:20:45 ]
Зоре, я не про всіх... я недавно почитала вірші двадцятирічного юнака - і здивувалася, наскільки в нього яскраво виявлена ця потреба - бачити зорі в калюжі, хоч і пише він традиційно-надірвано... я про тих, хто дивиться в калюжу і упивається стражданням - дуже важко на душі після таких опусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:25:27 ]
Олю, але погодьтесь, що стиль Леони Вишневської все-таки неповторний - я такого більше ні в кого не зустрічав. Я з величезним задоволенням читаю її вірші. Рими незвичайні (в чомусь схожа у цьому з Юлею Шешуряк, хоча стилі у них разюче відмінні). І у Юлі Шешуряк, до речі, теж свій неповторний стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 09:34:29 ]
ні, Валерію, не згоджуся з вами)) У Юлі Шешуряк - зовсім інше, в неї дуже сильний внутрішній стержень... як би це сказати... відчувається, що вона з будь-яких колізій вийде переможцем)))
я мала на увазі інше - на "рожевому" сайті повно дівчат, що косять під "амерікен-стайл" - це десь стиль Емінема - тобто нарочитий показний нігілізм - і нічого більше))) я б не звертала уваги на такі віршики, але по собі знаю - якщо медитувати на біду і кликати її в своє життя, то вона так затягне, що не виживеш))) а жаль - діти досить талановиті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:42:14 ]
Олю, а покажіть мені на тому рожевому сайті, хто ще пише так, як Леона. Там взагалі більшість віршів настільки недосконала, що кидаєш читати після перших рядків (рядка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 10:43:24 ]
я ввечері вишлю вам на рожеву пошту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:44:54 ]
Домовились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:33:26 ]
ні-ні, Марино, я не про ваш вірш, як про відгук пану Потьомкіну - там була думка, яка мене зачепила, і лиш тому я вам написала. Я погоджуюся з вами - багато молодих людей підростають і перестають писати))) але ті, що не кидають - звичайно цікаві. І поспілкуватися з ними особливо цікаво )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:33:09 ]
Ага, я теж свої вірші, написані у 17 років, зараз навіть сам читати довго не можу, не те що публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:34:08 ]
Маринко, Вишенської... А мій студентський надрив завершився десятирічною перервою. Ось тепер - прорвало) Щоправда, надрив і справді зник. Принаймні у цій безкомпромісній формі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:38 ]
о, бачили б ви, який трагізм мені писався в 17-18... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:21:59 ]
Ні, якщо я правильно зрозумів, мова якраз іде про Леону Вишневську (вона віднедавна публікується і на цьому сайті)