ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Шандорук (1986) / Інша поезія

 без назви




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 14:42:30
Переглядів сторінки твору 10765
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.300 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.11.26 13:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:10:26 ]
Так їх, Марино, тих постмодерністів, екзистенціалістів і як їх там?... - деменціалістів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:11:19 ]
О, нова фотка! Симпатична у мене землячка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:38:26 ]
)))) Все кепкуєте з мене, Валерію? Нічого хвалити, то Ви - фотку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:28:41 ]
Та ні, Марино, вірш мені якраз сподобався, інакше я б мовчки пройшов мимо))) А нова фотка додала шарму - мені навіть здався знайомим краєвид, на фоні якого Ви фотографувались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:30:36 ]
Можливо, у вірші варто трохи підправити ритм, Марино, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 16:56:45 ]
Не пригадую в котрому з фільмів Олександра Довженка кінь обертається до селянина і каже: "Не туди б'єш, Іване".
Те ж саме мені хочеться сказати й про Ваший вірш, пані Марино, від першого й до останнього його рядка.
Невже, коли намагаємось передати іншим свої думки й почуття або й просто настрій, ми змагаємося з кимось з попередників чи сучасників?
Щодо постмодерну чи інших там "ізмів", то це справа автора. Аби було що сказати читачеві!..
Даруйте за "старечу балакучість води" (Тадеуш Ружевич).
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:59:51 ]
Все Ви вірно кажете, Іване! Проте "поезія - це завжди неповторність", тому митець повинен віднайти щось нове, сказати "своє" слово, а не те, що було сказано десятки разів ВЕЛИКИМИ від літератури. Ви знаєте, Панас Мирний спочатку спробував себе як поет. Його перший опублікований вірш називався "Україна" ,проте згодом він розуміє, що не зможе у такий спосіб сказати більше, ніж Шевченко. Панас Мирний шукає себе і стає НОВАТОРОМ, творцем психологічної прози. Важливо знайти себе, але інколи (і декого) ці пошуку ведуть у прірву. Щодо постмодерну, то деякі "поезії" мені нагадують белькотіння маразматика : "у вусі стрельнуло, стікає мед по бороді, пахне волоссям і немитими ногами ночі"... Нісенітниця! Однак є, навіть тут, на цьому сайті є класні поети-постмодерністи, як-от Леона Вишневська. Її поезії зворушують, це якийсь обдуманий "хаос", НЕ-МАРАЗМ! Шедевр - це довершеність змісту і форми - злитих воєдино, а не кострубата форма за відсутності змісту. Нікого я "не б`ю", просто висловила думку... Можна?)

Марина Тюх з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:10 ]
о, така разюча потреба дистанціювати себе від людства - це чисто підліткові пориви, Марино )))
я б і не відгукнулася, якби ви не згадали Вишенську, – я знаю повно таких двадцятирічних дівчаток, що пишуть в трагічно-надірваному стилі, але такі твори викликають переважно посмішку - цікаво, куди подінеться ця театралізована відчуженість, коли люди попідростають і зрозуміють, що в житті крім того, щоб страждати, треба ще й щось будувати ))) - принаймні, ростити дітей і будувати сім'ї. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:13:43 ]
Знаєте, Олю, мені видається, що часто ця "відчуженість" - і зовсім не театралізована, на жаль... Інколи - а це ще гірше - з'являється байдужість.
Я в калюжах бачу - небо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:20:45 ]
Зоре, я не про всіх... я недавно почитала вірші двадцятирічного юнака - і здивувалася, наскільки в нього яскраво виявлена ця потреба - бачити зорі в калюжі, хоч і пише він традиційно-надірвано... я про тих, хто дивиться в калюжу і упивається стражданням - дуже важко на душі після таких опусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:25:27 ]
Олю, але погодьтесь, що стиль Леони Вишневської все-таки неповторний - я такого більше ні в кого не зустрічав. Я з величезним задоволенням читаю її вірші. Рими незвичайні (в чомусь схожа у цьому з Юлею Шешуряк, хоча стилі у них разюче відмінні). І у Юлі Шешуряк, до речі, теж свій неповторний стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 09:34:29 ]
ні, Валерію, не згоджуся з вами)) У Юлі Шешуряк - зовсім інше, в неї дуже сильний внутрішній стержень... як би це сказати... відчувається, що вона з будь-яких колізій вийде переможцем)))
я мала на увазі інше - на "рожевому" сайті повно дівчат, що косять під "амерікен-стайл" - це десь стиль Емінема - тобто нарочитий показний нігілізм - і нічого більше))) я б не звертала уваги на такі віршики, але по собі знаю - якщо медитувати на біду і кликати її в своє життя, то вона так затягне, що не виживеш))) а жаль - діти досить талановиті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:42:14 ]
Олю, а покажіть мені на тому рожевому сайті, хто ще пише так, як Леона. Там взагалі більшість віршів настільки недосконала, що кидаєш читати після перших рядків (рядка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 10:43:24 ]
я ввечері вишлю вам на рожеву пошту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:44:54 ]
Домовились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:33:26 ]
ні-ні, Марино, я не про ваш вірш, як про відгук пану Потьомкіну - там була думка, яка мене зачепила, і лиш тому я вам написала. Я погоджуюся з вами - багато молодих людей підростають і перестають писати))) але ті, що не кидають - звичайно цікаві. І поспілкуватися з ними особливо цікаво )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:33:09 ]
Ага, я теж свої вірші, написані у 17 років, зараз навіть сам читати довго не можу, не те що публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:34:08 ]
Маринко, Вишенської... А мій студентський надрив завершився десятирічною перервою. Ось тепер - прорвало) Щоправда, надрив і справді зник. Принаймні у цій безкомпромісній формі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:38 ]
о, бачили б ви, який трагізм мені писався в 17-18... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:21:59 ]
Ні, якщо я правильно зрозумів, мова якраз іде про Леону Вишневську (вона віднедавна публікується і на цьому сайті)