ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли

хома дідим
2026.10.01 23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Шандорук (1986) / Інша поезія

 без назви




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 14:42:30
Переглядів сторінки твору 12410
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.300 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.11.26 13:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:10:26 ]
Так їх, Марино, тих постмодерністів, екзистенціалістів і як їх там?... - деменціалістів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:11:19 ]
О, нова фотка! Симпатична у мене землячка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:38:26 ]
)))) Все кепкуєте з мене, Валерію? Нічого хвалити, то Ви - фотку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:28:41 ]
Та ні, Марино, вірш мені якраз сподобався, інакше я б мовчки пройшов мимо))) А нова фотка додала шарму - мені навіть здався знайомим краєвид, на фоні якого Ви фотографувались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:30:36 ]
Можливо, у вірші варто трохи підправити ритм, Марино, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 16:56:45 ]
Не пригадую в котрому з фільмів Олександра Довженка кінь обертається до селянина і каже: "Не туди б'єш, Іване".
Те ж саме мені хочеться сказати й про Ваший вірш, пані Марино, від першого й до останнього його рядка.
Невже, коли намагаємось передати іншим свої думки й почуття або й просто настрій, ми змагаємося з кимось з попередників чи сучасників?
Щодо постмодерну чи інших там "ізмів", то це справа автора. Аби було що сказати читачеві!..
Даруйте за "старечу балакучість води" (Тадеуш Ружевич).
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:59:51 ]
Все Ви вірно кажете, Іване! Проте "поезія - це завжди неповторність", тому митець повинен віднайти щось нове, сказати "своє" слово, а не те, що було сказано десятки разів ВЕЛИКИМИ від літератури. Ви знаєте, Панас Мирний спочатку спробував себе як поет. Його перший опублікований вірш називався "Україна" ,проте згодом він розуміє, що не зможе у такий спосіб сказати більше, ніж Шевченко. Панас Мирний шукає себе і стає НОВАТОРОМ, творцем психологічної прози. Важливо знайти себе, але інколи (і декого) ці пошуку ведуть у прірву. Щодо постмодерну, то деякі "поезії" мені нагадують белькотіння маразматика : "у вусі стрельнуло, стікає мед по бороді, пахне волоссям і немитими ногами ночі"... Нісенітниця! Однак є, навіть тут, на цьому сайті є класні поети-постмодерністи, як-от Леона Вишневська. Її поезії зворушують, це якийсь обдуманий "хаос", НЕ-МАРАЗМ! Шедевр - це довершеність змісту і форми - злитих воєдино, а не кострубата форма за відсутності змісту. Нікого я "не б`ю", просто висловила думку... Можна?)

Марина Тюх з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:10 ]
о, така разюча потреба дистанціювати себе від людства - це чисто підліткові пориви, Марино )))
я б і не відгукнулася, якби ви не згадали Вишенську, – я знаю повно таких двадцятирічних дівчаток, що пишуть в трагічно-надірваному стилі, але такі твори викликають переважно посмішку - цікаво, куди подінеться ця театралізована відчуженість, коли люди попідростають і зрозуміють, що в житті крім того, щоб страждати, треба ще й щось будувати ))) - принаймні, ростити дітей і будувати сім'ї. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:13:43 ]
Знаєте, Олю, мені видається, що часто ця "відчуженість" - і зовсім не театралізована, на жаль... Інколи - а це ще гірше - з'являється байдужість.
Я в калюжах бачу - небо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:20:45 ]
Зоре, я не про всіх... я недавно почитала вірші двадцятирічного юнака - і здивувалася, наскільки в нього яскраво виявлена ця потреба - бачити зорі в калюжі, хоч і пише він традиційно-надірвано... я про тих, хто дивиться в калюжу і упивається стражданням - дуже важко на душі після таких опусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:25:27 ]
Олю, але погодьтесь, що стиль Леони Вишневської все-таки неповторний - я такого більше ні в кого не зустрічав. Я з величезним задоволенням читаю її вірші. Рими незвичайні (в чомусь схожа у цьому з Юлею Шешуряк, хоча стилі у них разюче відмінні). І у Юлі Шешуряк, до речі, теж свій неповторний стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 09:34:29 ]
ні, Валерію, не згоджуся з вами)) У Юлі Шешуряк - зовсім інше, в неї дуже сильний внутрішній стержень... як би це сказати... відчувається, що вона з будь-яких колізій вийде переможцем)))
я мала на увазі інше - на "рожевому" сайті повно дівчат, що косять під "амерікен-стайл" - це десь стиль Емінема - тобто нарочитий показний нігілізм - і нічого більше))) я б не звертала уваги на такі віршики, але по собі знаю - якщо медитувати на біду і кликати її в своє життя, то вона так затягне, що не виживеш))) а жаль - діти досить талановиті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:42:14 ]
Олю, а покажіть мені на тому рожевому сайті, хто ще пише так, як Леона. Там взагалі більшість віршів настільки недосконала, що кидаєш читати після перших рядків (рядка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 10:43:24 ]
я ввечері вишлю вам на рожеву пошту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:44:54 ]
Домовились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:33:26 ]
ні-ні, Марино, я не про ваш вірш, як про відгук пану Потьомкіну - там була думка, яка мене зачепила, і лиш тому я вам написала. Я погоджуюся з вами - багато молодих людей підростають і перестають писати))) але ті, що не кидають - звичайно цікаві. І поспілкуватися з ними особливо цікаво )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:33:09 ]
Ага, я теж свої вірші, написані у 17 років, зараз навіть сам читати довго не можу, не те що публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:34:08 ]
Маринко, Вишенської... А мій студентський надрив завершився десятирічною перервою. Ось тепер - прорвало) Щоправда, надрив і справді зник. Принаймні у цій безкомпромісній формі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:38 ]
о, бачили б ви, який трагізм мені писався в 17-18... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:21:59 ]
Ні, якщо я правильно зрозумів, мова якраз іде про Леону Вишневську (вона віднедавна публікується і на цьому сайті)