ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.21 00:44
Осінній ґлінтвейн
Немає більше й сліду від бравади,
З якою в душу стукала весна.
Я п'ю ґлінтвейн, що пахне листопадом,
Дивлюсь на осінь зі свого вікна.

Самотня осінь - спогадів створіння,
Надії цукор, а на рану - сіль.
Я п'ю гіркий ґлінтвейн, напій осінній,

Володимир Ляшкевич
2024.06.20 22:09
Ти не один. Ти не одна
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.

Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти

Іван Потьомкін
2024.06.20 21:20
Станіслав Єжи Лец
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін. *Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї. *Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом. *Великі лунатики не потребують Місяця. *Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті. *Не

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Як з’явилася на світі доморощена "еліта"
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
***
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Поговори зі мною...
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Пожежа
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлька Гриценко (1990) / Вірші / миТІ

 неЗАЛЕЖНІСТЬ

"Журналісти кохати не вміють. Усе життя - пошук сценарію"

авторське

Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олексій Тичко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валерій Гребенюк 5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-08-24 19:23:49
Переглядів сторінки твору 5051
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.900 / 5.38  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-24 20:00:35 ]
як казала моя подружка, "ненавиджу професіоналів..." ))))
дуже сподобався вірш,
в ньому вже є ключик до подолання всіх проблем -
"Я буду поруч завжди і всюди.
Я все здолаю і стану ліком..."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 20:03:01 ]
Дякую, Олю)
ЛГ у це щиро вірить. Так і терпить поруч і всюди... Тільки от чи на довго її вистачить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Синюк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-24 21:10:10 ]
Сильно життєва штука. Цікаво тільки звідки про таке знає автор, якщо здебільшого воно починається після тридцяти пяти? Але, зрештою, це ж і є поезія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:12:41 ]
після 35? Ех, то не залежить від віку. Зрештою, одному з нас майже 35...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Гребенюк (М.К./Л.П.) [ 2011-08-25 04:09:18 ]
Вірш мене вразив своєю змістовністю!
Відсутність лірики на перший погляд дещо псує твір , але при другому читанні все стає на свої місця....
Відлетело літо з ним його кохання
заросла стежина полином гірким
падають холодні роси на світанні
і щемить серденько спогадом сумним....
ЧОЛОВІК КРАЩЕ ПОМРЕ ЗАРАДИ КОХАНОЇ ЖІНКИ , НІЖ ЖИТИМЕ З НЕЮ..... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:14:39 ]
Знаєте, щось трохи нудить від лірики. Я не про чужу лірику - про свою. В житті немає й краплі, то навіщо когось обманювати і писати про "ой, я не можу без тебе жити". Хочеться просто бути потрібною.

А щодо вашого останнього речення, цілком правильно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 16:44:55 ]
То чому знизили оцінку Юлі? Власні, дещо нерівні, вірші ви оцінюєте вище....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 07:53:41 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:14:49 ]
вдячна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 13:05:25 ]
Хороший вірш, Юлю, майстерний. Бажаю ЛГ світлих почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 13:15:12 ]
Аделечко, дякую) Все неодмінно так і буде)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-25 13:47:18 ]
Юля, цікавий вірш.Відвертий, правдивий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 14:56:29 ]
вдячна за розуміння)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 14:00:04 ]
Десь трохи не згодна з епіграфом))
але гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 14:57:50 ]
Ну, епіграф стосується, певно, не всіх журналістів. Та й взагалі, важко сказати щось таке, яке стосувалось би всіх. Ну, але серед моїх знайомих усе саме так. То лише моє... суб'єктивне)
Дякую за візит)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 15:14:59 ]
Гарно, Юльцю!
Зростаєш і дорослішаєш. Це гарний знак на майбутнє:)
Кожна жінка хоче чути від коханого (і не тільки), що вона особлива, не така як інші. Так воно і є. Проте, не всі ту особливість помічають і цінують.
Але, думається, такі слова все ж мають більше пнагадувати поезію, а не "німу прозу".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-25 15:19:55 ]
Дякую! Ні, німу прозу! МЕНІ НЕ ТРЕБА КАЗАТИ ЩО Я ПОТРІБНА! мені треба це розуміти....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-08-25 15:37:22 ]
Гаразд, з "німою" згоден. Та невже такі відчуття нагадують тобі прозу?.. Хіба що - найвишуканішу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 00:41:50 ]
неприємно, але раз це неприємно - значить написано гарно...
поменше б таких сценаріїв
побільше б щасливих посмішок...