ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.23 19:32
Так легко обривається в тобі
Мотив весни.
Мотив без нот, без імені, без слова,
Що йде за ним.
Спадає цвіт, зникає світ, вгорі
Здається, — байдуже. Міжчасова безмовність.
Слова. Холодний бісер ночі… бісер… ночі,
І чорний бісер з дна твоїх зіниць

Ілахім Поет
2024.09.23 19:02
Я ліз у пекло поперед батьків.
Бентежив лихо, доки воно тихе.
Хотілось - не надкусював, а їв.
Кохалося – тим почуттям і дихав.
З пісень слова незграбні викидав,
А стогін перетворював на блюзи.
Ловилась риба, хоч не ліз у став.
Любила та, на кого

Юрко Бужанин
2024.09.23 17:09
Думки нуртують
і на скроні тиснуть дзвінко,
У фантазій
сплелися вони
візерунки...
Поряд мене Ти(!) йдеш,
найпрекрасніша

Тетяна Левицька
2024.09.23 14:56
Сутеніло! Вечір ковтав світло так швидко, що Жанна не встигала завидно добратися з роботи в дитячий садок. Погода засмучувала. Зранку зарядила нудна мжичка. Небо заволокло чорними хмарами. Пізня осінь палила густий туман, що стелився над річкою сивою куря

Олександр Сушко
2024.09.23 12:54
Був поетом. Літав понад хмарами,
А тепер на Донбасі, в рову.
Не залякуйте Божими карами,
Бо і так я у пеклі живу.

Ні вперед, ні назад. Нема виходу.
Смерть усюди. Хитається світ.
Перепаленим порохом дихати

Леся Горова
2024.09.23 11:39
Немічні промені сонця, що сонне ще,
Ріжуть туману навішену шаль.
Та не під силу дебеле полотнище
Ніччю затупленим іхнім ножам.

Човгають вперто, дирявлять настирливо,
Вже не такі і безсилі на взір,
Бо заблищала роса намистинами

Микола Дудар
2024.09.23 07:46
Скажу вам більше — є готівка…
Ну десь тако вагонів зотри
В одному з них своя горілка
(Тут ще дізнатися би котрий…)
Багато де чого залежить
З якого боку підібратись,
І не дай бог, якщо є нежить…
Бо доведеться теліпатись

Віктор Кучерук
2024.09.23 05:55
Несвідомі ми та грішні,
Раз у головах бедлам, –
Наряджаємось розкішно
І гуляємо без гальм.
Обираючи десь одяг,
Чи п’ючи хмільний напій, –
Пам’ятаймо, що на сході
Йде за щастя наше бій.

Юрій Лазірко
2024.09.23 02:08
не потрібні вже слова
лала-ла-лала-ла-лала-ла

1.
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Критика | Аналітика

 Загальновідомі поради




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-31 08:44:55
Переглядів сторінки твору 12921
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:16:23 ]
"...Искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?" - звиняйте, але це вже від лукавого. Бо і зло можна подати у витонченій та вишуканій формі, але злом воно бути не перестане. Так що головне все-таки - "о чем" (саме у смислі "плюсового" чи "мінусового" наповнення). Пан Зубрій це дуже чітко вловив, то я вже не буду повторювати сказаного ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 19:25:25 ]
Грені, уяви: перед тобою два вірші. Один - про душу, яка, облітівши кілька разів калинову неньку вздовж і впоперек, нарешті на крилах поринула у височінь, і там вже раділа далі. Але написаний він бездарно, нудно. А інший - ну, не знаю... про світосприйняття Лектора Ганнібала, скажімо. І написаний він буде мастерно - так, що не відпускатиме тебе не тільки, поки ти його читатимеш, але й потім. Що тобі запам"ятається - "у сухому підсуику"? Або перечитай "Квіти зла" Бодлера. Мистецтво - це суть і форма. Але саме форма наповнює суть, як Пігмаліон зробив із каменя (суті) Галатею (форму).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:16:58 ]
Чорі, якби все було так просто - давно б уже світ був іншим... або було б взагалі щось інше. Але ж є індивідууми, котрі уміють маніпулювати народом так, що він про це й не здогадується - настільки мізки "промиваються" в певному напрямку. Я ж не кажу про те зло, котре очевидне, а про те, котре гарно завуальоване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:36:03 ]
власне, це зовсім інше питання - моральний бік змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:41:44 ]
Не скажу, що я в захваті від цієї статті. Тут подача трохи збиває зпантелику. Тому не дивуюсь реакції Олександра. Але й Чорі розумію. Якщо взяти до уваги, що форма вірша це не просто тріолет, сонет, рондель, верлібр тощо, а щось у значно глибшому сенсі, то в принципі автор статті правий.
І я б сказала так:
"о чем" - це координати натхнення, інтересів
а "как" - це вже, справді, координати майстерності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:07 ]
Дивним чином, з подачі Олександра, вираз Бахтіна "СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ" був преобразований в "Зміст не важливий". Але Бахтін тут зовсім про інше! Він важливий, але він НЕ Є ТВОРЧІСТЮ ЯК ТАКОЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:47 ]
Творчістю є форма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:49:08 ]
ось і я про це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:03:01 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Я не пересмикував виразу.
Я висловив свою думку у якій вказав, що суть - це результат формування емоційної реакції людини на світ - є основою процесу творчості, а також складовою частиною твору.
І цей результат теж піддається зміні, і залежить від неї, у ході процесу морально-духовного розвитку людини, що теж є різновидом процесу творчості (творіння, створення).
Ми будуємо у собі уявні світи, образ яких висвітлюємо у творі.
Таким чином, процес творення - багатоступеневий. І применшення значення одного ступеня може призвести до невірного розуміння інших, а саме от тут і виникає можливість маніпуляцій через керування ЦІННІСТЮ чи ОЦІНКОЮ.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:11:37 ]
"Коли я читаю твердження - СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ, то у мене виникає питання - ми вже пізнали всі тонкощі суті світу, щоб вважати вміст (содержание) вірша не вартим уваги?

Це ж Ваші слова? Ваші. Ви розрізняєте поняття "не має відношення до..." і "не вартий уваги"?

"А те, що вмістом вірша може бути саме БАЧЕННЯ людиною світу під СВОЇМ кутом зору - вже не важливо? " - це теж Ваші слова. Але оте БАЧЕННЯ, про яке Ви кажете і вважаєте його змістом, насправді і є формою :)) Цеглина - це просто цеглина. А БАЧЕННЯ цієї цеглини з точки зору майбутнього будинку і спроможність про це сказати так, щоб і інші побачили і уявили - це уже форма, тобто творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:29:47 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Слова - мої. Я вже Вам написав, що у коротких коментарях може втрачатися причинно-наслідковий зв'язок.
Про що я тут казав? Зверніть увагу на запитання про пізнання СУТІ СВІТУ.
Сприймаючи статтю як цілісний матеріал, я мав на увазі наступне:
"...Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица..." Ми вже всі "старі істини" пізнали і прожили у собі, щоб вважати іх не вартими уваги і займатися тільки пошуками нових форм? Чи є ще непізнані суті?
Стосовно бачення. Бачення - це внутрішній процес у душі людини. І це бачення саме є формою праці душі над створенням СВОГО РОЗУМІННЯ світу.
Спочатку людина створює "духовну цеглину", а потім виймає її у фізичний світ у вигляді твору.
Процес творення - багатоступеневий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:36:04 ]
Ви або дійсно не розумієте, про що, або вдаєте :))
"Чи є ще непізнані суті?" - ні, немає. є тільки непізнані кути зору на них - бачення_форми. "одягнуте" в слово, ці "кути зору" і є елементом творчості.

На цьому дозвольте відкланятися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:51:15 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
НМСД, форма подачі така, що виникає враження применшення значення суттєво важливих понять.
У своїй роботі з людьми я десятки разів на день стикаюся з подібним. То, хоч зазвичай мовчу, тут вирішив висловитися.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 23:14:53 ]
Ну, матеріал, звичайно, сенсово грайливо дитячий, але експресія нічого так, запальна, майже сальса, що завжди цікава...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-22 14:19:00 ]
Оце так, я ж гадав, усе тут очевидно, а воно круть-верть в різні боки думки порозбігалися.
Люди добрі, якщо, випікаючи хліб, ви вкладаєте у цей процес душу, але не маєте відповідних знань та навиків до цього діла, не обов’язково той хліб комусь припаде до смаку тільки тому, що ви в нього вклали душу.
Оце пропоную ще одну точку зору.

Мысли вслух
Сергей Тарази
Допустим, человек глухой. Или не так. Допустим, человек не имеет слуха. И голоса. И таланта певческого. И представления об исполнительской культуре. Просто нравится ему петь. И вот он, не зная толком слов, поперек мелодии каждый день поет. Ну, любит.

Или другой пример. Человек с плохим зрением. Но видел картины или там гобелены и вышитые диванные подушки. И тоже захотел. И вот этот человек, не различающий оттенки, не видящий канву, вышивает крестиком или малюет акварелью. Как может. Ну, нравится ему!

Наконец, пример совсем близкий - человек захотел писать. Он не понимает разницы между жанрами и стилями, только - между стихом и прозой. Язык улицы, язык печати, язык эссеистики, язык художественного произведения для него неразличимы. Но он пишет. Как слышит, как думает, как привык.
Вопрос простой – как относиться к такому человеку, если он пришел со своими талантами в общественное место?