ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Критика | Аналітика

 Загальновідомі поради




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-31 08:44:55
Переглядів сторінки твору 12711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:16:23 ]
"...Искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?" - звиняйте, але це вже від лукавого. Бо і зло можна подати у витонченій та вишуканій формі, але злом воно бути не перестане. Так що головне все-таки - "о чем" (саме у смислі "плюсового" чи "мінусового" наповнення). Пан Зубрій це дуже чітко вловив, то я вже не буду повторювати сказаного ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 19:25:25 ]
Грені, уяви: перед тобою два вірші. Один - про душу, яка, облітівши кілька разів калинову неньку вздовж і впоперек, нарешті на крилах поринула у височінь, і там вже раділа далі. Але написаний він бездарно, нудно. А інший - ну, не знаю... про світосприйняття Лектора Ганнібала, скажімо. І написаний він буде мастерно - так, що не відпускатиме тебе не тільки, поки ти його читатимеш, але й потім. Що тобі запам"ятається - "у сухому підсуику"? Або перечитай "Квіти зла" Бодлера. Мистецтво - це суть і форма. Але саме форма наповнює суть, як Пігмаліон зробив із каменя (суті) Галатею (форму).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:16:58 ]
Чорі, якби все було так просто - давно б уже світ був іншим... або було б взагалі щось інше. Але ж є індивідууми, котрі уміють маніпулювати народом так, що він про це й не здогадується - настільки мізки "промиваються" в певному напрямку. Я ж не кажу про те зло, котре очевидне, а про те, котре гарно завуальоване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:36:03 ]
власне, це зовсім інше питання - моральний бік змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:41:44 ]
Не скажу, що я в захваті від цієї статті. Тут подача трохи збиває зпантелику. Тому не дивуюсь реакції Олександра. Але й Чорі розумію. Якщо взяти до уваги, що форма вірша це не просто тріолет, сонет, рондель, верлібр тощо, а щось у значно глибшому сенсі, то в принципі автор статті правий.
І я б сказала так:
"о чем" - це координати натхнення, інтересів
а "как" - це вже, справді, координати майстерності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:07 ]
Дивним чином, з подачі Олександра, вираз Бахтіна "СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ" був преобразований в "Зміст не важливий". Але Бахтін тут зовсім про інше! Він важливий, але він НЕ Є ТВОРЧІСТЮ ЯК ТАКОЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:47 ]
Творчістю є форма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:49:08 ]
ось і я про це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:03:01 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Я не пересмикував виразу.
Я висловив свою думку у якій вказав, що суть - це результат формування емоційної реакції людини на світ - є основою процесу творчості, а також складовою частиною твору.
І цей результат теж піддається зміні, і залежить від неї, у ході процесу морально-духовного розвитку людини, що теж є різновидом процесу творчості (творіння, створення).
Ми будуємо у собі уявні світи, образ яких висвітлюємо у творі.
Таким чином, процес творення - багатоступеневий. І применшення значення одного ступеня може призвести до невірного розуміння інших, а саме от тут і виникає можливість маніпуляцій через керування ЦІННІСТЮ чи ОЦІНКОЮ.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:11:37 ]
"Коли я читаю твердження - СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ, то у мене виникає питання - ми вже пізнали всі тонкощі суті світу, щоб вважати вміст (содержание) вірша не вартим уваги?

Це ж Ваші слова? Ваші. Ви розрізняєте поняття "не має відношення до..." і "не вартий уваги"?

"А те, що вмістом вірша може бути саме БАЧЕННЯ людиною світу під СВОЇМ кутом зору - вже не важливо? " - це теж Ваші слова. Але оте БАЧЕННЯ, про яке Ви кажете і вважаєте його змістом, насправді і є формою :)) Цеглина - це просто цеглина. А БАЧЕННЯ цієї цеглини з точки зору майбутнього будинку і спроможність про це сказати так, щоб і інші побачили і уявили - це уже форма, тобто творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:29:47 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Слова - мої. Я вже Вам написав, що у коротких коментарях може втрачатися причинно-наслідковий зв'язок.
Про що я тут казав? Зверніть увагу на запитання про пізнання СУТІ СВІТУ.
Сприймаючи статтю як цілісний матеріал, я мав на увазі наступне:
"...Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица..." Ми вже всі "старі істини" пізнали і прожили у собі, щоб вважати іх не вартими уваги і займатися тільки пошуками нових форм? Чи є ще непізнані суті?
Стосовно бачення. Бачення - це внутрішній процес у душі людини. І це бачення саме є формою праці душі над створенням СВОГО РОЗУМІННЯ світу.
Спочатку людина створює "духовну цеглину", а потім виймає її у фізичний світ у вигляді твору.
Процес творення - багатоступеневий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:36:04 ]
Ви або дійсно не розумієте, про що, або вдаєте :))
"Чи є ще непізнані суті?" - ні, немає. є тільки непізнані кути зору на них - бачення_форми. "одягнуте" в слово, ці "кути зору" і є елементом творчості.

На цьому дозвольте відкланятися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:51:15 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
НМСД, форма подачі така, що виникає враження применшення значення суттєво важливих понять.
У своїй роботі з людьми я десятки разів на день стикаюся з подібним. То, хоч зазвичай мовчу, тут вирішив висловитися.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 23:14:53 ]
Ну, матеріал, звичайно, сенсово грайливо дитячий, але експресія нічого так, запальна, майже сальса, що завжди цікава...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-22 14:19:00 ]
Оце так, я ж гадав, усе тут очевидно, а воно круть-верть в різні боки думки порозбігалися.
Люди добрі, якщо, випікаючи хліб, ви вкладаєте у цей процес душу, але не маєте відповідних знань та навиків до цього діла, не обов’язково той хліб комусь припаде до смаку тільки тому, що ви в нього вклали душу.
Оце пропоную ще одну точку зору.

Мысли вслух
Сергей Тарази
Допустим, человек глухой. Или не так. Допустим, человек не имеет слуха. И голоса. И таланта певческого. И представления об исполнительской культуре. Просто нравится ему петь. И вот он, не зная толком слов, поперек мелодии каждый день поет. Ну, любит.

Или другой пример. Человек с плохим зрением. Но видел картины или там гобелены и вышитые диванные подушки. И тоже захотел. И вот этот человек, не различающий оттенки, не видящий канву, вышивает крестиком или малюет акварелью. Как может. Ну, нравится ему!

Наконец, пример совсем близкий - человек захотел писать. Он не понимает разницы между жанрами и стилями, только - между стихом и прозой. Язык улицы, язык печати, язык эссеистики, язык художественного произведения для него неразличимы. Но он пишет. Как слышит, как думает, как привык.
Вопрос простой – как относиться к такому человеку, если он пришел со своими талантами в общественное место?