ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то, щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Критика | Аналітика

 Загальновідомі поради
Оце знайшлося в нетрях Інтернету, а привернуло увагу тому, що абсолютно збігається з моєю позицією. Приємно мати однодумців, правда?
Інша справа, що не завжди вдається бути на рівні - талант не кожному дається, та й працьовитості не вистачає, однак якщо я усвідомлюю, куди слід прямувати, можливо, й не зіб’юся з дороги.
Можливо...
***
Отже, автор ОЛЬГА ЗАБИРОВА, "Размышления о поэзии"
***
"Отношения к поэзии как к богадельне не понимаю и не приемлю. Уровень «самодеятельности» в искусстве недопустим. Мы боимся, что критикой оскорбят нас, но не боимся оскорбить поэзию...
Кичиться дилетантизмом в искусстве - это в высшей степени идиотично. Тот, кто занимается творчеством, - поэтическим ли, музыкальным или живописным - просто ОБЯЗАН обладать хотя бы начатками профессиональных навыков. Профессионализм – это абсолютное владение материалом. В поэзии – это язык. Отсутствие природного чувства языка (как минимум) - это диагноз.
Слово "профессионализм" в сочетании со словом "поэт" я подразумеваю абстрагированно от финансовой парадигмы: т.е. не как способ заработка, а лишь как показатель уровня мастерства (но отнюдь не уровень отформатированности продукта творчества!) - подобно тому, как слово "бретёр"означало "профессиональный дуэлянт". Поэт-профессионал - это не профессиональный футболист. Не производитель "промышленных" шаблонов. Это - мастер. И всё.
При этом он может по профессии быть кем угодно - врачом, трубачом, кочегаром... А писать - НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ.
Примеров - масса.

Что же касается СОДЕРЖАНИЯ... Друзья мои! Всё давным-давно уже сказано до нас: что добро побеждает зло, что красота - это страшная сила, что помидор красный, что жизнь прекрасна и удивительна, что любовь - это тебе не хухры-мухры и т.д. Цитируя "Операцию Ы", "ВСЁ УЖЕ УКРАДЕНО ДО НАС".
Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица.
А странная самоцель писать стихи так, "чтобы было понятно и мальчику на самокате и дедушке на скамеечке" - это значит стремиться писать откровенно примитивно.
ПОЛУЧАТЬ БЕСКОНЕЧНЫЕ "ДЕВИДЕНДЫ" С ТАКОЙ НЕНАДЁЖНОЙ ВЕЩИ КАК ЭМОЦИИ, пресловутая "ДУША" - НЕВОЗМОЖНО.
Овладевайте, друзья мои, формой, и не стыдитесь этого. СЛОВО для поэта - это ЕДИНСТВЕННЫЙ его материал, и оно же - ЕДИНСТВЕННЫЙ его инструментарий.

Рекомендую ознакомиться с философемами БАХТИНА, сформулированными в его работе "Проблемы содержания, материала и формы в словесном творчестве".
Существует понятие "эстетический объект".
По Бахтину - материал противоположен эстетическому фактору.
СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ.
К творчеству имеет отношение лишь ФОРМА.
ИСКУССТВО - это ПРОЦЕСС ФОРМООБРАЗОВАНИЯ.
Проще говоря: искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?"

...........
Вважаю, ці поради відомі всім.
І можливо, це багатолітня звичка педагога повчати, але дуже хотілося б, щоб молоді автори прислухалися до них.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-31 08:44:55
Переглядів сторінки твору 13987
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПРО ПОЕЗІЮ
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:16:23 ]
"...Искусство - это НЕ "о чём?", а "КАК?" - звиняйте, але це вже від лукавого. Бо і зло можна подати у витонченій та вишуканій формі, але злом воно бути не перестане. Так що головне все-таки - "о чем" (саме у смислі "плюсового" чи "мінусового" наповнення). Пан Зубрій це дуже чітко вловив, то я вже не буду повторювати сказаного ним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 19:25:25 ]
Грені, уяви: перед тобою два вірші. Один - про душу, яка, облітівши кілька разів калинову неньку вздовж і впоперек, нарешті на крилах поринула у височінь, і там вже раділа далі. Але написаний він бездарно, нудно. А інший - ну, не знаю... про світосприйняття Лектора Ганнібала, скажімо. І написаний він буде мастерно - так, що не відпускатиме тебе не тільки, поки ти його читатимеш, але й потім. Що тобі запам"ятається - "у сухому підсуику"? Або перечитай "Квіти зла" Бодлера. Мистецтво - це суть і форма. Але саме форма наповнює суть, як Пігмаліон зробив із каменя (суті) Галатею (форму).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:16:58 ]
Чорі, якби все було так просто - давно б уже світ був іншим... або було б взагалі щось інше. Але ж є індивідууми, котрі уміють маніпулювати народом так, що він про це й не здогадується - настільки мізки "промиваються" в певному напрямку. Я ж не кажу про те зло, котре очевидне, а про те, котре гарно завуальоване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 19:36:03 ]
власне, це зовсім інше питання - моральний бік змісту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:41:44 ]
Не скажу, що я в захваті від цієї статті. Тут подача трохи збиває зпантелику. Тому не дивуюсь реакції Олександра. Але й Чорі розумію. Якщо взяти до уваги, що форма вірша це не просто тріолет, сонет, рондель, верлібр тощо, а щось у значно глибшому сенсі, то в принципі автор статті правий.
І я б сказала так:
"о чем" - це координати натхнення, інтересів
а "как" - це вже, справді, координати майстерності


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:07 ]
Дивним чином, з подачі Олександра, вираз Бахтіна "СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ" був преобразований в "Зміст не важливий". Але Бахтін тут зовсім про інше! Він важливий, але він НЕ Є ТВОРЧІСТЮ ЯК ТАКОЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 20:47:47 ]
Творчістю є форма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:49:08 ]
ось і я про це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:03:01 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Я не пересмикував виразу.
Я висловив свою думку у якій вказав, що суть - це результат формування емоційної реакції людини на світ - є основою процесу творчості, а також складовою частиною твору.
І цей результат теж піддається зміні, і залежить від неї, у ході процесу морально-духовного розвитку людини, що теж є різновидом процесу творчості (творіння, створення).
Ми будуємо у собі уявні світи, образ яких висвітлюємо у творі.
Таким чином, процес творення - багатоступеневий. І применшення значення одного ступеня може призвести до невірного розуміння інших, а саме от тут і виникає можливість маніпуляцій через керування ЦІННІСТЮ чи ОЦІНКОЮ.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:11:37 ]
"Коли я читаю твердження - СОДЕРЖАНИЕ НЕ ИМЕЕТ ОТНОШЕНИЯ К ТВОРЧЕСТВУ, то у мене виникає питання - ми вже пізнали всі тонкощі суті світу, щоб вважати вміст (содержание) вірша не вартим уваги?

Це ж Ваші слова? Ваші. Ви розрізняєте поняття "не має відношення до..." і "не вартий уваги"?

"А те, що вмістом вірша може бути саме БАЧЕННЯ людиною світу під СВОЇМ кутом зору - вже не важливо? " - це теж Ваші слова. Але оте БАЧЕННЯ, про яке Ви кажете і вважаєте його змістом, насправді і є формою :)) Цеглина - це просто цеглина. А БАЧЕННЯ цієї цеглини з точки зору майбутнього будинку і спроможність про це сказати так, щоб і інші побачили і уявили - це уже форма, тобто творчість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 21:29:47 ]
Шановна Чорнява Жінко!
:-)
Слова - мої. Я вже Вам написав, що у коротких коментарях може втрачатися причинно-наслідковий зв'язок.
Про що я тут казав? Зверніть увагу на запитання про пізнання СУТІ СВІТУ.
Сприймаючи статтю як цілісний матеріал, я мав на увазі наступне:
"...Ничего нового мы не придумаем, и единственное, что мы можем - это найти для старых истин новую ФОРМУ.
Архетипы стары как мир. АРХЕТИП - ЭТО ГЕНОКОД. Это матрица..." Ми вже всі "старі істини" пізнали і прожили у собі, щоб вважати іх не вартими уваги і займатися тільки пошуками нових форм? Чи є ще непізнані суті?
Стосовно бачення. Бачення - це внутрішній процес у душі людини. І це бачення саме є формою праці душі над створенням СВОГО РОЗУМІННЯ світу.
Спочатку людина створює "духовну цеглину", а потім виймає її у фізичний світ у вигляді твору.
Процес творення - багатоступеневий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-31 21:36:04 ]
Ви або дійсно не розумієте, про що, або вдаєте :))
"Чи є ще непізнані суті?" - ні, немає. є тільки непізнані кути зору на них - бачення_форми. "одягнуте" в слово, ці "кути зору" і є елементом творчості.

На цьому дозвольте відкланятися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 20:51:15 ]
Доброго дня, шановна Любове!
:-)
НМСД, форма подачі така, що виникає враження применшення значення суттєво важливих понять.
У своїй роботі з людьми я десятки разів на день стикаюся з подібним. То, хоч зазвичай мовчу, тут вирішив висловитися.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-31 23:14:53 ]
Ну, матеріал, звичайно, сенсово грайливо дитячий, але експресія нічого так, запальна, майже сальса, що завжди цікава...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-22 14:19:00 ]
Оце так, я ж гадав, усе тут очевидно, а воно круть-верть в різні боки думки порозбігалися.
Люди добрі, якщо, випікаючи хліб, ви вкладаєте у цей процес душу, але не маєте відповідних знань та навиків до цього діла, не обов’язково той хліб комусь припаде до смаку тільки тому, що ви в нього вклали душу.
Оце пропоную ще одну точку зору.

Мысли вслух
Сергей Тарази
Допустим, человек глухой. Или не так. Допустим, человек не имеет слуха. И голоса. И таланта певческого. И представления об исполнительской культуре. Просто нравится ему петь. И вот он, не зная толком слов, поперек мелодии каждый день поет. Ну, любит.

Или другой пример. Человек с плохим зрением. Но видел картины или там гобелены и вышитые диванные подушки. И тоже захотел. И вот этот человек, не различающий оттенки, не видящий канву, вышивает крестиком или малюет акварелью. Как может. Ну, нравится ему!

Наконец, пример совсем близкий - человек захотел писать. Он не понимает разницы между жанрами и стилями, только - между стихом и прозой. Язык улицы, язык печати, язык эссеистики, язык художественного произведения для него неразличимы. Но он пишет. Как слышит, как думает, как привык.
Вопрос простой – как относиться к такому человеку, если он пришел со своими талантами в общественное место?