ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Танго на двох або Дачне танго »

Ганна Осадко
поезія “Троянське танго”
http://maysterni.com/publication.php?id=21252

"Для танго потрібні двоє.
Ся ніч догорить, як Троя,
Згорнуся тугим сувоєм,
Розкручусь, немов спіраль.
Троянду в губах затисну –
Аж крапелька крові зблисне,
І скотиться вниз намисто,
І птахом злетить вуаль.

І сукня злетить до чорта,
Волосся - як птаха чорна -
Пригорне тебе, огорне
Круг шиї, немов аркан,
Полиновим сном задушить,
Цілунками вийме душу,
І знову стискати змусить
Судомно тендітний стан.

Мій трепетний ніжний мачо,
Міцніше тримай – не плачу!
Це танго, що смерть неначе –
Півкроку, і крок, і мить…
…Паркету слизька арена,
Палає зоря зелена,
Ти кличеш мене: Єлена…
А Троя горить, горить…

Для танго потрібні двоє.
Розділені, як горою,
З тобою, німий герою…
Шаленство вугільних кіс,
І зливи травневий безум,
І ранок, пропахлий безом,
І вигук, відтятий лезом,
Летить через сон: «Паріс»…"

...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ганна Осадко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-03 12:51:30
Переглядів сторінки твору 10020
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.261 / 5.65  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.199 / 5.63  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-03 18:52:55 ]
Настрій припіднятий, бо характер танго в обох творах присутній. І якщо в оригінальному вірші це справжнє танго, з його характерними емоціями, то у пародії - це, власне, пародія на танго, на ті закладені у ньому емоції! Мабуть автор пародії цього й добивався і йому це вдалося :)
Принаймі така моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-03 20:34:31 ]
Вітаю, Оленко! Радий, що настрій припіднятий! То все танго... А танго - сила!
За "вдалося" - дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 02:10:52 ]
Бачив, Генерале! Бачив... що можу я таке сказать?
Сміятися виходила Полтава... і Києву хотілось реготать...

Маю дрібненьке зауг і важення: а хіба лід натирають?
Навіть для параду!
Дотепно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:16:36 ]
"Что я могу еще сказать"?
Хіба що "Я стою изумлённый,от нахлынувшего счастья..."
Звісно, від твого коменту, Полковнику!
До слова - не мені тобі пояснювати - для параду лід не тільки натирають, але і фарбують. Забув ти - тре позачерговий парад до Жіночого Свята провести. Тут (ти ж розумієш) йшлося про дзеркальний блиск, як у льоду. Дяка, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 07:33:16 ]
А на мою думку, пародія не поступається оригіналу, бо жанр пародії такий. І не з ціллю висміяти. А тому не важливо, чи за основу взято довершений вірш, у якому нема чого додати і нема чого відняти, чи то примітивне графоманство. У даному випадку оригінал достойний високої оцінки. Але й робота Івана заслуговує іронічної посмішки, щонайменше. Ситуацію обіграно зовсім з іншого боку. Обидва вірші можуть зайняти свої місця у скарбничці справді мистецьких творів. Бачу, що й авторка задоволена. Браво, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:18:48 ]
Вітаю, Ігоре! Дяка за комент! І ще раз - за "браво"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 17:58:51 ]
Пародії пишуть і на шанованого в усі часи і народи Пушкіна - і це сприймається абсолютно доречно, бо пишеться ПАРОДІЯ З ГУМОРОМ!
А мені, чесно кажучи, почуття гумору дозволяє долати такі життєві труднощі, що з сейозним відом від них уже давно б померла. Нехай живе здоровий сміх і тепле його сприйняття! Жартуймо, бо ми того варті!
Дякую, Іване, за те, що ти такий особливий, сміливий і добрий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 18:25:13 ]
Дяка, Люб, за такий надзвичайно теплий і надихаючий комент! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 19:04:51 ]
Привіт, Генерале!
Мені сподобався твій вірш. :)
А ще коменти мені нагадали службу у війську. Неділя. На території величезного автопарку офіцерів не було.
Троє сержантів і я "осідлали" транспортні засоби всякі. Я сів за кермо автобуса ЛАЗ, бо це мені нагадувало Україну і ми влаштували перегони на території. Але ж знайшовся якийсь пес-ябеда і доповів на верх...
Понеділок. Комбат вишикував батальйон і вивів нас зі строю. Каже мені: "Який знак обмеження швидкості у автопарку?". "5км за годину" - відповідаю. А він: "Знаю, как ты гонял! А если б ты вез снаряды?!"
Іване!
Інколи твої пародії хтось сприймає як можливі вибухи снарядів...
А це не так. Бо Флюїди доброзичливості у них я відчуваю завжди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 21:26:51 ]
І в оригіналі, і в пародії чудові смислові відтінки! Кажу - класно!- і Ганні, і Іванові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:26:12 ]
Привіт, Капітане! Радий, що сподобалося.
А ти справжній патріот - все ж на нашому рідному ЛАЗі "гонял"! Жартую - про снаряди ти дуже Образно, доступно і зрозуміло. То що - за Флюїди (і щоб без вибухів)!
Дяка, Капітане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:28:38 ]
Вітаю, Богдане!
Радий твоєму коменту. За "класно" - дяка! Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-03-05 11:06:04 ]
Дуже вдало схоплено тобою, Іване, розмовну інтонацію вірша та чудово відчуто його настрій, і, як результат, - гарна робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-05 11:17:40 ]
навколо мене однi штангiсти, а танго закрутити нiкому. це так: лiричний вiдступ. дуже сподобалася Ваша пародiя, пане Iванку. оригiнал теж чудовий. молодцi!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:21:05 ]
Радий, що сподобалося, Вікторе! Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:26:13 ]
Привіт, Маріанно! Якщо штангісти - то теж добре, на руках носитмуть. І вже неважливо слизький паркет чи ні. Тішуся, що сподобалося. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-06 13:39:56 ]
сподобався вірш Ганни і Ваша пародія, Іване.
щиро дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-06 21:38:49 ]
Дякую, Тетяно! Радий, що сподобалося! Натхнення!


1   2   3   Переглянути все