ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 пародія « Танго на двох або Дачне танго »

Ганна Осадко
поезія “Троянське танго”
http://maysterni.com/publication.php?id=21252

"Для танго потрібні двоє.
Ся ніч догорить, як Троя,
Згорнуся тугим сувоєм,
Розкручусь, немов спіраль.
Троянду в губах затисну –
Аж крапелька крові зблисне,
І скотиться вниз намисто,
І птахом злетить вуаль.

І сукня злетить до чорта,
Волосся - як птаха чорна -
Пригорне тебе, огорне
Круг шиї, немов аркан,
Полиновим сном задушить,
Цілунками вийме душу,
І знову стискати змусить
Судомно тендітний стан.

Мій трепетний ніжний мачо,
Міцніше тримай – не плачу!
Це танго, що смерть неначе –
Півкроку, і крок, і мить…
…Паркету слизька арена,
Палає зоря зелена,
Ти кличеш мене: Єлена…
А Троя горить, горить…

Для танго потрібні двоє.
Розділені, як горою,
З тобою, німий герою…
Шаленство вугільних кіс,
І зливи травневий безум,
І ранок, пропахлий безом,
І вигук, відтятий лезом,
Летить через сон: «Паріс»…"

...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Ганна Осадко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-03 12:51:30
Переглядів сторінки твору 11061
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.261 / 5.65  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.199 / 5.63  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-03 18:52:55 ]
Настрій припіднятий, бо характер танго в обох творах присутній. І якщо в оригінальному вірші це справжнє танго, з його характерними емоціями, то у пародії - це, власне, пародія на танго, на ті закладені у ньому емоції! Мабуть автор пародії цього й добивався і йому це вдалося :)
Принаймі така моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-03 20:34:31 ]
Вітаю, Оленко! Радий, що настрій припіднятий! То все танго... А танго - сила!
За "вдалося" - дяка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-04 02:10:52 ]
Бачив, Генерале! Бачив... що можу я таке сказать?
Сміятися виходила Полтава... і Києву хотілось реготать...

Маю дрібненьке зауг і важення: а хіба лід натирають?
Навіть для параду!
Дотепно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:16:36 ]
"Что я могу еще сказать"?
Хіба що "Я стою изумлённый,от нахлынувшего счастья..."
Звісно, від твого коменту, Полковнику!
До слова - не мені тобі пояснювати - для параду лід не тільки натирають, але і фарбують. Забув ти - тре позачерговий парад до Жіночого Свята провести. Тут (ти ж розумієш) йшлося про дзеркальний блиск, як у льоду. Дяка, Полковнику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 07:33:16 ]
А на мою думку, пародія не поступається оригіналу, бо жанр пародії такий. І не з ціллю висміяти. А тому не важливо, чи за основу взято довершений вірш, у якому нема чого додати і нема чого відняти, чи то примітивне графоманство. У даному випадку оригінал достойний високої оцінки. Але й робота Івана заслуговує іронічної посмішки, щонайменше. Ситуацію обіграно зовсім з іншого боку. Обидва вірші можуть зайняти свої місця у скарбничці справді мистецьких творів. Бачу, що й авторка задоволена. Браво, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 13:18:48 ]
Вітаю, Ігоре! Дяка за комент! І ще раз - за "браво"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 17:58:51 ]
Пародії пишуть і на шанованого в усі часи і народи Пушкіна - і це сприймається абсолютно доречно, бо пишеться ПАРОДІЯ З ГУМОРОМ!
А мені, чесно кажучи, почуття гумору дозволяє долати такі життєві труднощі, що з сейозним відом від них уже давно б померла. Нехай живе здоровий сміх і тепле його сприйняття! Жартуймо, бо ми того варті!
Дякую, Іване, за те, що ти такий особливий, сміливий і добрий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 18:25:13 ]
Дяка, Люб, за такий надзвичайно теплий і надихаючий комент! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-04 19:04:51 ]
Привіт, Генерале!
Мені сподобався твій вірш. :)
А ще коменти мені нагадали службу у війську. Неділя. На території величезного автопарку офіцерів не було.
Троє сержантів і я "осідлали" транспортні засоби всякі. Я сів за кермо автобуса ЛАЗ, бо це мені нагадувало Україну і ми влаштували перегони на території. Але ж знайшовся якийсь пес-ябеда і доповів на верх...
Понеділок. Комбат вишикував батальйон і вивів нас зі строю. Каже мені: "Який знак обмеження швидкості у автопарку?". "5км за годину" - відповідаю. А він: "Знаю, как ты гонял! А если б ты вез снаряды?!"
Іване!
Інколи твої пародії хтось сприймає як можливі вибухи снарядів...
А це не так. Бо Флюїди доброзичливості у них я відчуваю завжди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-04 21:26:51 ]
І в оригіналі, і в пародії чудові смислові відтінки! Кажу - класно!- і Ганні, і Іванові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:26:12 ]
Привіт, Капітане! Радий, що сподобалося.
А ти справжній патріот - все ж на нашому рідному ЛАЗі "гонял"! Жартую - про снаряди ти дуже Образно, доступно і зрозуміло. То що - за Флюїди (і щоб без вибухів)!
Дяка, Капітане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 10:28:38 ]
Вітаю, Богдане!
Радий твоєму коменту. За "класно" - дяка! Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-03-05 11:06:04 ]
Дуже вдало схоплено тобою, Іване, розмовну інтонацію вірша та чудово відчуто його настрій, і, як результат, - гарна робота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-05 11:17:40 ]
навколо мене однi штангiсти, а танго закрутити нiкому. це так: лiричний вiдступ. дуже сподобалася Ваша пародiя, пане Iванку. оригiнал теж чудовий. молодцi!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:21:05 ]
Радий, що сподобалося, Вікторе! Дякую, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-05 14:26:13 ]
Привіт, Маріанно! Якщо штангісти - то теж добре, на руках носитмуть. І вже неважливо слизький паркет чи ні. Тішуся, що сподобалося. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-06 13:39:56 ]
сподобався вірш Ганни і Ваша пародія, Іване.
щиро дякую Вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-06 21:38:49 ]
Дякую, Тетяно! Радий, що сподобалося! Натхнення!


1   2   3   Переглянути все