ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07

Вікторія Фединишин
2015.11.30

Василь Псевдо
2015.11.24

Мира Бандера
2015.10.31

Галина Бордуляк
2015.07.17

Сонцедар Печерник
2015.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Головні поетичні огляди

 Поетичні баталії - чоловіки vs жінки

Тільки вірші!

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-12 10:09:43
Переглядів сторінки твору 33659
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 21:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 10:11:49 ]

Чоловічий виклик )
Найвища Помічниця? Аякже ж…
В найважливі́шому ми не справлялися?
Але нівроку жилося - до шлюбощів!
Муки із жінкою більше ніж радостей!
Певно достатньо було б лиш кохатися…
З дійсно Величним – своїм – сам і маєшся!
Ну ж бо яка у цім Поміч від ближньої?!!
Дай, забезпеч, начаруй - аж до нижньої…
Марно такого ребра ми позбулися!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 12:27:11 ]


Найважливішого ви й не второпали
(певно, наркоз попустив не одразу вас):
Не «помічниця», як вчулося зопалу,
«Се є цариця твоя» - було сказано…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 20:03:40 ]


В найважливішому, певно б, справлялися.
(Мали б канапу, й канапку із шинкою.)
Та, якби Бог не вдостоїв вас жінкою,
З ким, перепрошую, ви би кохалися?

Прагнете Свого, і дійсно Великого.
(Велич - одна. А дрібниць - тільки тисяча).
Жінка - з ребра, тож і вправна, і мисляча.
Їй - поміч нащо? Кохати - покликана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 07:45:01 ]


о, не втечеш, коли ти вже ошлюблений,
весь у глазурі - шукав_бо за здобою
здобиччю став, біля жінки - оздобою
скільки таких, як і ти, вже загублено
будь ти хуаном, жуаном чи містером
жінка вправніше орудує міксером
вмить і окрутить, і спінить, і... вб'є
(морально, та все ж уважай, бо це боляче)
ти щось шепочеш про марність призначення???...
я - ЖІНКА І МАТИ - і все тут, і тільки оце в житті знáчиме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 13:05:53 ]


Кажеш "даремно", а згадуєш марево,
Як милувався духмяними косами,
Першим коханням чи лютою карою,
Радістю, примхою, липою, просом, - о!
Ким не була лиш! А ким ще попросиш-бо...
Ребра, мій милий, рахують по осені.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 16:56:11 ]


З «дійсно Величним» ухекався, хлопчику?
Важко, мабуть, зізнаватися в слабкості?
Це ж не у зраді чи скоєнні злочину,
Що ж ти на жінку киваєш ображено?
Чом не спитаєш, які в неї враження
Від носія і ребрового донора?
Ноша твоя – не підстава для гонору.
Буде для кого, знайдуться і ласощі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-12 17:21:17 ]
Чоловічий виклик )
Темка №2

Кожна із них – це вершина приємності,
інше усе - чоловічі скаредності!
І, взагалі, не вдавай з себе мудрого –
доки питання не знімеш посудного!
І без дурниць, наче в іншому знаєшся -
тільки одне – як у ній ти кохаєшся!
Ще й не узрів її царської сутності?
Все, ти навіки у сані підсудності… (



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 17:42:33 ]
міжреберна аритмія –
вкраплення насолоди
плоті нічні візерунки
тіні едемського саду
пряні зела чаклунки
смак яблук&зорепаду

втамовуй словами любові
жінку (спокуси праєву)
не шкодуй золотавих поезій
цілунків
жаги єлею

інкрустуй міжсезоння розлуки
галактиками_словами
єднай береги серпанків
перевеслом снів між нами


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2012-03-12 21:07:09 ]
Кожен із них – Фудзіяма надійності,
Міці, талантів, любові та вірності.
Що їм той посуд?! на крилах корозія!
Їжа посланців Олімпу – амброзія.
Леви у любощах, в побуті – ангели,
Годі й бажати і нікуди прагнути!
Нам залишається знати, як Отче наш:
В жінці – нещастя, бо жінка – це збочення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 14:45:32 ]


Кожна із нас - надвершина Таємності!
Щоб осягнути це - мало писемності.
Жінку читати - не блок із новинами
Переглядати очима невинними.
Жінка - природна - у гніві і в милості.
Легко - про сутність - в любові і ситості.
Вбийте в собі царювати_охочого,
Всі-бо ви родом із лона жіночого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 22:31:40 ]
Ну, раз прекрасні дами не викликають нас, то ми викликаємо (як завше) їх )

Третя темка
Печаль його сивин


Його веде змагання із богами,
Її - бажання упокорити його,
Він – цінить затишок і хіть_нестями,
Вона – круїзи і потрохи усього.
........................................
Вкладаючи бажання у бажання,
які повинен здійснювати він,
вона, насправді, - вічне запитання, -
без нього, без Володаря причин.
(Ах відповідь, печаль його сивин...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 21:58:09 ]

Ну просили - то майте:)

І сивіє, бо марить все новими,
В азарті не помітивши того,
Що поки він спокутує провини -
Вона, вже не шукаючи причини,
У колісницю запрягла його.
…………………………………

І поки він – з богами на двобій –
Шестериком таких та колісниця
(як мінімум) запряжена, і мчиться,
Вона лиш заправляє вміло в ній.
(А він - то лівий задній пристяжний:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-04-01 17:16:55 ]

Тема четверта, сенсова
ІV.Про всяк випадок ...

Жінка - хоча і вінець безпорадності
(зветься жіночою це таємницею) -
гонором і темпераменту глицею
звана із дріб’язку правити складнощі.
І хай типові всі риси характеру,
і у майбутнє не складно вдивлятися -
щастя тому, хто перестрахуватися
смугою зміг для спасенного чартеру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-01 19:26:25 ]
у таємницях завжди є родзинка
/фарба з брюнетки робить блондинку/

вірші і квіти прикрасять вітальню
скупість хай в’яне за межами спальні
чартерне щастя страхується в кузні
ділять майбутнє - як яблуко друзі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:05:30 ]
Ну якось не серйозно, люба Терцинко, не той розмір, не та експресія, немає диспуту (хіба, що він виникає вже в ліжку? Тоді ой...) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2012-04-13 22:57:12 ]
Так прикрашати чоло безпорадністю,
щоб володіти його таємницями,
щоб годувати борщем із яглицею,
щоб не звертати уваги на складнощі,
не проявляти упертість характеру,
і потихенько у небо вдивлятися
в прагненні м"яко на хмарці валятися
й тицяти дулі пілотові чартеру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:08:50 ]

О, а тут жодних зауважень. Переношу вашу відповідь, Олю, в контекст "диспуту"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-12 17:08:36 ]
Не бездоганна й пелюстка трояндова -
Donna_парфюм_де_гламур_вже_зів'янула.
І не спасеться у косах розплетених
Той, хто у список закоханих внесений.
Па пелюсткове, у танці розбуджене,
Скрипкою плаче, тілом розчулене.
З нотного дріб'язку музики вервиця,
Жінка з характером щастям обернеться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-06 23:13:56 ]
Жінка - це вінець природи!

Заховалась в таємницях.

Не сира зелена глиця -

Лиш краса душі і тіла.

Заболіло - не відчула.

Обманулась - не заплаче.

І на рейс "життя-кохання"

Поспішить. Така вже вдача!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2012-05-11 11:07:24 ]
Знову ж таки, дорога Тетянко,не той розмір, себто пропонується на цій сторінці вести розмову в одному форматі...