ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

Редакція Майстерень
2026.07.27 17:24
Так чи інакше «Поетичні Майстерні» в зоні ризику
Ця стаття ще раз наголошує - зберігайте свої матеріали і десь окремо! Ось фрагменти із актуальної переписки із провайдерами. Мар`яна М. 27/07/2026 (16:22) Оператор Доброго дня! Ми додатково перевірили сервер і, на жаль, можемо підтвердити, що

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 і кава як символ кохання до тебе
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 00:20:37
Переглядів сторінки твору 9803
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.596 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 10:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 07:17:37 ]
Так, Юрію, тупо римувати до неба дійсно не варто...
А чого серце трикляте? Його любити потрібно і берегти, і воно заслуговує в кожного найкращих слів.
І що попало йому говорити не гоже... Кожен із нас мусить щодня піднімати планку, а редактор тим паче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 08:40:39 ]
Як можна з точністю відчути, що в даний момент відбувається у автора в душі, щоб судити щодо підіймання планки... Я б не сказала, що цей вірш недостойний звання редактора. Є настрій, коли серце трикляте, а завтра воно буде ніжним і люблячим. Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 09:44:04 ]
Можливо "ти мусиш це знати", а? Бо серце ж стукає сьогодні, то нехай вона зараз про це і дізнається. Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:51:18 ]
ох ця кава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 16:48:25 ]
Гаряча кава і тремтіння штор
Під вітром...
Перетворилося у тихий шторм
Це літо.

:)

Якщо відверто, мене саме такі вірші надихають... не знаю, чому, але факт. Піду перечитаю ще раз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:03 ]
:)
Так, пане Іване, тупо було б римувати "небо - не треба" (як і "життя - майбуття" :) ), але ж там йдеться про "delete". Вам я теж цю команду раджу...

І про "що попало говорити" - теж повністю згоден: краще вже промовчати іноді, ніж нав'язувати в коментах свої поняття про кардіологію і про стрибки в висоту :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:55 ]
Так, пані Юліє, це така собі настроєва одномоментна замальовка - нічого оригінального і глобального, попса, але іноді й отаке лягає на... серце :) Каву саме пив, коли написалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 00:38:52 ]
дуже гарно і самовіддано(пити каву, щоб не заснути, пишучи вірші для коханої). жовта романтика.
ще тілько цигарок не вистачає...


віршик таки зачіпає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 20:12:49 ]
Декаданс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:52:18 ]
А мене Ваш вірш, Юрію, все ж таки трохи зачепив. навіть не дивлячись на банальінсть теми та гидке римування неба-треаб, ще мить-мить....
ех. буває ж таке зі мною. може це тому, що сама обожнюю каву????)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:53:41 ]
ой, вибачайте вже за помилик. дуж швидко клацаю букви на клавіатурі..((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 12:43:40 ]
Так отож, панннно Маріаннннно - банальна кава іноді надихає на такі банальні віршики, але і напій цей, і тематика близькі багатьом. Цікаво - твір такий собі, стьоб фактично, а коментарів назбирав... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:06:22 ]
віршик то може й стьоб, але зачіпає і, можливо, того, хто саме зараз оце каву п'є і лампа його таки горить вночі, зачіпає найбільше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:52:51 ]
Отже, нашкрябаний не марно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Кабаровський (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 20:12:21 ]
хто ображатиме Юру, буде мати справу зф мною!)))а якщо чесно то обожнюю поезію Сегеди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 12:26:52 ]
Та ніби ніхто й не ображав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Букатюк (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 22:59:31 ]
Маю честь познайомитися з Вашою поезією!) Мені її вперше почитала одна Прекрасна Леді, а тепер ще раз переконуюсь, що це "золота жила"))) йдеться не про конкретно цей вірш, а взагалі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:29:17 ]
Приємно, що Леді читають мої вірші Джентльменам :)