ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
* * *
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 і кава як символ кохання до тебе
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 00:20:37
Переглядів сторінки твору 8806
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.596 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 07:17:37 ]
Так, Юрію, тупо римувати до неба дійсно не варто...
А чого серце трикляте? Його любити потрібно і берегти, і воно заслуговує в кожного найкращих слів.
І що попало йому говорити не гоже... Кожен із нас мусить щодня піднімати планку, а редактор тим паче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 08:40:39 ]
Як можна з точністю відчути, що в даний момент відбувається у автора в душі, щоб судити щодо підіймання планки... Я б не сказала, що цей вірш недостойний звання редактора. Є настрій, коли серце трикляте, а завтра воно буде ніжним і люблячим. Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 09:44:04 ]
Можливо "ти мусиш це знати", а? Бо серце ж стукає сьогодні, то нехай вона зараз про це і дізнається. Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:51:18 ]
ох ця кава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 16:48:25 ]
Гаряча кава і тремтіння штор
Під вітром...
Перетворилося у тихий шторм
Це літо.

:)

Якщо відверто, мене саме такі вірші надихають... не знаю, чому, але факт. Піду перечитаю ще раз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:03 ]
:)
Так, пане Іване, тупо було б римувати "небо - не треба" (як і "життя - майбуття" :) ), але ж там йдеться про "delete". Вам я теж цю команду раджу...

І про "що попало говорити" - теж повністю згоден: краще вже промовчати іноді, ніж нав'язувати в коментах свої поняття про кардіологію і про стрибки в висоту :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:55 ]
Так, пані Юліє, це така собі настроєва одномоментна замальовка - нічого оригінального і глобального, попса, але іноді й отаке лягає на... серце :) Каву саме пив, коли написалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 00:38:52 ]
дуже гарно і самовіддано(пити каву, щоб не заснути, пишучи вірші для коханої). жовта романтика.
ще тілько цигарок не вистачає...


віршик таки зачіпає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 20:12:49 ]
Декаданс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:52:18 ]
А мене Ваш вірш, Юрію, все ж таки трохи зачепив. навіть не дивлячись на банальінсть теми та гидке римування неба-треаб, ще мить-мить....
ех. буває ж таке зі мною. може це тому, що сама обожнюю каву????)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:53:41 ]
ой, вибачайте вже за помилик. дуж швидко клацаю букви на клавіатурі..((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 12:43:40 ]
Так отож, панннно Маріаннннно - банальна кава іноді надихає на такі банальні віршики, але і напій цей, і тематика близькі багатьом. Цікаво - твір такий собі, стьоб фактично, а коментарів назбирав... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:06:22 ]
віршик то може й стьоб, але зачіпає і, можливо, того, хто саме зараз оце каву п'є і лампа його таки горить вночі, зачіпає найбільше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:52:51 ]
Отже, нашкрябаний не марно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Кабаровський (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 20:12:21 ]
хто ображатиме Юру, буде мати справу зф мною!)))а якщо чесно то обожнюю поезію Сегеди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 12:26:52 ]
Та ніби ніхто й не ображав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Букатюк (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 22:59:31 ]
Маю честь познайомитися з Вашою поезією!) Мені її вперше почитала одна Прекрасна Леді, а тепер ще раз переконуюсь, що це "золота жила"))) йдеться не про конкретно цей вірш, а взагалі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:29:17 ]
Приємно, що Леді читають мої вірші Джентльменам :)