ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,

Тетяна Левицька
2026.01.20 00:53
Тебе вибираю, коханий, щодня,
тому, що радієш зі мною і плачеш.
Коли мої мізки гризе маячня,
усі ревні сумніви зносиш терпляче.

І знов обираю, якщо у багні
загруз по коліна, та вибратись тяжко.
Так відчай вишукує у вихідні

М Менянин
2026.01.19 23:12
Менян вподобання

Поклон чеснотам вашим
від наших від чеснот,
хто звик вважатись старшим –
той дбає за народ.

Є благочестя сина,

Кока Черкаський
2026.01.19 23:03
Я такий талановитий,
Що самому дивно,
Це ще змалку відчував я
Інтуїтивно.

В мене сумнівів нема,
Впевнений щомиті,
Що усі мої вірші

Іван Потьомкін
2026.01.19 21:20
Прости мені, Боже, що Тебе забуваю,
Як музику чую чи полотно оглядаю,
Як клопоти дня, немов листя, спадають.
Тільки потому про Тебе згадаю,
Бо ж колір і звуки від Тебе зринають.
І чую у відповідь: «Благословляю й прощаю!»
І легше на серці одра

Олена Побийголод
2026.01.19 16:35
Із Леоніда Сергєєва

Мадам з товстим... пакунком! Та не ви,
а бабка, що вмостилася он скраю.
Глуха, матусю? Й ніс, як у сови...
Чвалай сюди, я місце уступаю.

А всім, дивлюсь, байдуже зазвичай,

Володимир Мацуцький
2026.01.19 14:43
Немає світла і холодні батареї

Немає світла і холодні батареї,
у небі зграя дронів. Вибух. Вибух.
Ми у війні, як у війні євреї:
вже п’ятий рік зі строю вибув.
Насправді ж вибув п’ятисотий
в війні з смердючою рашнею.

Микола Дудар
2026.01.19 13:38
Ти знаєш, млосно на душі…
Зникає придбане роками.
Спіткнешся, глянеш — торгаші
З своїми мо… монастирями…
Своїх молитв «колокола»,
Своє насіння «колокольне».
І час — заплакана вдова,
Що заблукала у недолі…

Борис Костиря
2026.01.19 11:24
Цей сон такий неповний, поверховий.
Він сил не додає, немов кошмар.
Він лиш виснажує, як цар верховний,
Оточений прислугою примар.

Вогненні води болі не зупинять,
А тільки рани роз'ятрять нові.
Беруть тебе на злі, ворожі кпини,

Артур Курдіновський
2026.01.19 02:19
Скажу, де добре, де погано,
Хто тут поет, а хто піїт.
Ким Ви працюєте, Тетяно?
Ану на стіл негайно звіт!

Бездарних ледарів багато,
Та попри це у темі я!
Ось я працюю лавреатом

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сегеда / Вірші

 і кава як символ кохання до тебе




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-25 00:20:37
Переглядів сторінки твору 9414
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.596 / 5.5  (5.066 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.960 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.877
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.01.29 14:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 07:17:37 ]
Так, Юрію, тупо римувати до неба дійсно не варто...
А чого серце трикляте? Його любити потрібно і берегти, і воно заслуговує в кожного найкращих слів.
І що попало йому говорити не гоже... Кожен із нас мусить щодня піднімати планку, а редактор тим паче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-25 08:40:39 ]
Як можна з точністю відчути, що в даний момент відбувається у автора в душі, щоб судити щодо підіймання планки... Я б не сказала, що цей вірш недостойний звання редактора. Є настрій, коли серце трикляте, а завтра воно буде ніжним і люблячим. Мені сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-06-25 09:44:04 ]
Можливо "ти мусиш це знати", а? Бо серце ж стукає сьогодні, то нехай вона зараз про це і дізнається. Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-25 10:51:18 ]
ох ця кава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-26 16:48:25 ]
Гаряча кава і тремтіння штор
Під вітром...
Перетворилося у тихий шторм
Це літо.

:)

Якщо відверто, мене саме такі вірші надихають... не знаю, чому, але факт. Піду перечитаю ще раз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:02:03 ]
:)
Так, пане Іване, тупо було б римувати "небо - не треба" (як і "життя - майбуття" :) ), але ж там йдеться про "delete". Вам я теж цю команду раджу...

І про "що попало говорити" - теж повністю згоден: краще вже промовчати іноді, ніж нав'язувати в коментах свої поняття про кардіологію і про стрибки в висоту :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-27 21:10:55 ]
Так, пані Юліє, це така собі настроєва одномоментна замальовка - нічого оригінального і глобального, попса, але іноді й отаке лягає на... серце :) Каву саме пив, коли написалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 00:38:52 ]
дуже гарно і самовіддано(пити каву, щоб не заснути, пишучи вірші для коханої). жовта романтика.
ще тілько цигарок не вистачає...


віршик таки зачіпає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-06-29 20:12:49 ]
Декаданс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:52:18 ]
А мене Ваш вірш, Юрію, все ж таки трохи зачепив. навіть не дивлячись на банальінсть теми та гидке римування неба-треаб, ще мить-мить....
ех. буває ж таке зі мною. може це тому, що сама обожнюю каву????)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-08 16:53:41 ]
ой, вибачайте вже за помилик. дуж швидко клацаю букви на клавіатурі..((((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 12:43:40 ]
Так отож, панннно Маріаннннно - банальна кава іноді надихає на такі банальні віршики, але і напій цей, і тематика близькі багатьом. Цікаво - твір такий собі, стьоб фактично, а коментарів назбирав... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-30 22:06:22 ]
віршик то може й стьоб, але зачіпає і, можливо, того, хто саме зараз оце каву п'є і лампа його таки горить вночі, зачіпає найбільше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2011-10-26 18:52:51 ]
Отже, нашкрябаний не марно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Кабаровський (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-29 20:12:21 ]
хто ображатиме Юру, буде мати справу зф мною!)))а якщо чесно то обожнюю поезію Сегеди

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2012-04-03 12:26:52 ]
Та ніби ніхто й не ображав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Букатюк (М.К./Л.П.) [ 2013-01-22 22:59:31 ]
Маю честь познайомитися з Вашою поезією!) Мені її вперше почитала одна Прекрасна Леді, а тепер ще раз переконуюсь, що це "золота жила"))) йдеться не про конкретно цей вірш, а взагалі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2013-01-27 15:29:17 ]
Приємно, що Леді читають мої вірші Джентльменам :)