ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.29 16:49
Блюзнірство
Сліпець присвяту пише Сліпаку*,
здається, наче ловкенька ідея.
Перечитав цю проповідь «палку» –
так, ніби Гіммлер спаленим євреям.
Тобі Сташинський* ближче до душі
чи двадцять шість Бакинських комісарів.
Російський дух, зросійщені вірші,
хоч вистри

Леся Горова
2024.06.29 12:57
Поміж ромашок-штор (пісня)
Поміж ромашок- штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.

Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,

Іван Низовий
2024.06.29 12:51
* * *
Обминаю тебе,
Моя перша юнацька любове,
На розгрузлих шляхах,
Де зневіра, і зрада, і біль,
Де ніколи й ніщо
Не сприймається як випадкове
Й тимчасове –
У всьому

Олександр Сушко
2024.06.29 10:52
Літо
Лебедіє сонячна юга,
Зрошена ранковим щебетанням.
Пообіді - спека, пилюга,
Ніц нема охоти до кохання.

А воно потрібне, хоч убий,
Нащо літо як нема любові?
Жінко! Я до вечора не твій!

Володимир Каразуб
2024.06.29 10:38
Твоя кімната
Більше ніхто не відтворить її очей,
А тисячі скажуть про погляд блакитного моря
І житимуть між тисячами подібних речей,
Що були у кімнаті, якої ніхто не повторить.
Навіть думка про те, що усе обернеться в прах
До ненависті світу – нестерпна, в серцях

Володимир Ляшкевич
2024.06.29 10:23
Різдвяна пісня
Плин мирри у сни диво-теплої ночі.
І покій мирської, принишклої хвилі.
Відчуй, Кесаріє, як входить тремтіння
у намертво стягнуті латами груди,

як сходить уроджена в далечі дальній
забута в нестямах солодка належність,
як відігнавши покари порядки,

Юрій Гундарєв
2024.06.29 08:42
Василь Сліпак, воїн Світла
червня, вже вісім років тому, в бою на Донбасі від кулі снайпера загинув Василь Сліпак.
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв

Олександр Сушко
2024.06.29 06:48
Ги-ги!
Дядя Юра - ловкий віршомаз,
Ратичкою шкряботить щоденно.
Та його хвалю! Волаю: - Клас!
Ти в літературі навіжений!

Кожен твір - перлина золота!
Кожне слово - мудрості оаза!
Творчості свята твоя вода

Віктор Кучерук
2024.06.29 05:29
* * *
Нині, як ніколи,
Видно хто є хто, –
Хто став напівголий,
Хто придбав пальто.
Видно, що для фронту
І коли собі,
Як і кожен контур
Радощів і бід.

Артур Курдіновський
2024.06.29 03:21
Сокільники. Лісопарк
Сокільники... Зґвалтована дорога!
Немає свіжих квітів навесні.
Життя - страшна війна. Гуде тривога.
Себе питаю: виживу чи ні?

Мій Лісопарк - розстріляне минуле!
У двері, що зачинені тепер,
Благав та стукав. Марно. Не почули.

Козак Дума
2024.06.28 15:28
Усе в тобі
Весна має очі твої:
прозорі смарагди зелені,
зело неосяжних гаїв
і листя-мереживо кленів!

У літа постава твоя
і дині – як перса звабливі.
Твій голос – то спів солов’я,

Леся Горова
2024.06.28 14:03
Не сумуй
В повечірній тиші не сумуй, мій друже.
Пів зими пробігло, ближче до весни.
Голос твій печальний розтривожив душу.
Завіконня хмуре зашуміло тужно
Барабанним танцем крапель крижаних.

Не сумуй, минеться, і за ніччю сплине
Все, що розболілось за корот

Самослав Желіба
2024.06.28 13:01
Прекрасна епоха в повісті Івана Франка «Перехресні стежки»
   На теренах українства, певно, явище Прекрасної епохи ніде так не виразилося, як в урбаністичній чи напівурбаністичній прозі І. Франка, зокрема в «Перехресних стежках». І йдеться тут не про шаблони щодо видатного письменника, а його реальні та практично

Іван Потьомкін
2024.06.28 12:28
***
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомлів би,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерехтит

Сергій Губерначук
2024.06.28 11:08
Соняшникове віконце до спогаду…
Я запам’ятав Сергія Ґуберначука як обдаровану, добру людину і дуже скромну, що в театрі є не часта і досить цінна якість. Пам’ятаю його як актора і в сучасних ролях, і в українській класиці, зокрема в легендарних «За двома зайцями» (режисер Віктор Шулаков

Світлана Пирогова
2024.06.28 10:49
Розкажи мені сокровенне
Ти мені розкажи про себе,
Ти довір свою таємницю.
Недаремно світилось небо,
Заіскрились наші зіниці.

Недаремно ж погляд у погляд,
Мов зійшлися небесні зорі.
І в душі ніжний, теплий порух.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 Стенографія життя
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-03 10:13:07
Переглядів сторінки твору 3820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.805 / 5.5  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 10:49:38 ]
А закінчення каліграфічно тонке.
Хоч і кулінарне... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 12:46:50 ]
Дякую, Василю, на добрім слові. Кулінарне - бо майстрів маю в хаті, тож як не налисники, то вареники, то пиріг з вишнями до компоту. Ніхто й не згадує про каву в таку погоду. А пиріг мало не підгорів, мала би клопіт шкрябати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-07-03 13:29:21 ]
як легко бути одній колишній…
такий обпікаючий вірш, пані Галино, дуже сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-03 16:33:20 ]
Дякую Вам, Олю, за загостини, і за добрі слова. Доводжу до пуття старі записи, поки майстри на даху гепають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2012-07-03 21:01:28 ]
Та не кулінарне закінчення, а жіноче! Це треба бути справжньою жінкою і поеткою, щоб порівняти любов з підгорілим пирогом! Ось тому і маємо обпікаючий, як висловилася Оля, вірш. І ще римування дуже цікаве, зокрема в останній строфі. Вітаю щиро, пані Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 20:31:47 ]
Дякую Вам, пані Оксано, за чудові слова. За стільки років хочеш-не-хочеш, а станеш справжньою жінкою. То просто той пиріг реальний мало не підгорів, от і подумалося, а що б воно мало значити таке. Дивилася-дивилася, пильнувала-пильнувала, на хвильку відвернулася, а він вже подає тривожні сигнали. Мабуть, так і любов, загавишся на хвильку - і вже смак не той.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-07-03 23:20:41 ]
Ой... графічна експертизонька... і вишневе серденько.
Галю, Галю! Галю молодая..
Підгорів пиріг - от Росія зі своїм газом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 20:34:31 ]
Дякую, Михайле, за вишневе серденько. Хтось вийняв з нього серцевинку, як кісточку з вишні, і виплюнув. І тепер сік витікає віршами потрошку. А Росія не винна, то українка замислилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 20:37:42 ]
А графічна експертиза, чи то пак графологічна мені би зараз не зашкодила. От на "молодість" вчуся стенографувати, все життя вважала то дурною справою, а зараз бачу - не встигає рука за головою. Та з моєю посидючістю і послідовністю що сьогодні вивчу, за тиждень забуду. ОТ і виходить, що пробую щось записати, а воно поки прочитаю, втричі довше. І кинула би вже, так вперта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-07-04 20:42:15 ]
...друзі німі карлючки?! ну знаєте..
:-))
насправді чудовий вірш, мені дуже сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-04 21:12:59 ]
Яночко, дякую щиро! А все воно буває "німі карлючки", коли любов - підгорілий пиріг. Все тоді мовчить і ніщо не тішить. А найгірший покруч - ти сама, бо не живеш, а стенографуєш життя. Ви бачили коли-небудь сторінку стенографованого тексту? То такий капець. А мене смикнуло навчитися розкарлючувати ті карлючки. ТО треба бачити, як я на другий день розшифровую свої крючкотворства.