ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Інша поезія

 Дорота Яворська Подерте кохання




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-03 14:43:03
Переглядів сторінки твору 12179
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Переклади
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:12:19 ]
Значить і Дорота Яворська, мені невідома як і Василина Іванина, з якою я маю щастя спілкуватися на ПМ знають, знають про подерте кохання не з уяв.
-штопати, Василино, точно не з російської?
В нас кажуть зашивати, є -церувати, але то не з наших країв слово. Переклад добрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:11:48 ]
Дорогий Олександре, щиро дякую :)
Дорота Яворська - киянка.
Слово "штопати" мені не подобається, але не хотілося двічі повторювати "латати".

ШТОПАТИ, аю, аєш, недок., перех. Зашивати діру в якій-небудь тканині, виробі і т. ін., переплітаючи нитки тим чи іншим способом; лагодити що-небудь. От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка. Сидить, обшиває всіх, латає, пере, штопає — словом, вертає затрачений капітал (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); Цілий тиждень Терезка прала, прасувала білизну, штопала, перешивала одяг (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165).
Том 11, стор. 541.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:26:20 ]
СУМ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:37:53 ]
Латка, наскільки я розумію, це - шматочок тканини, який вставляється у діру після того, як обидві деталі матимуть однакові обриси, а потім акуратно приклеюється будь-яким з сучасних клеїв. Під нього можна підкласти шматочок скотчу. Потім ці штани можна віддать бомжам.
Існує краще дієслово - "залагодить". Воно так само відповідає на питання "що зробити".
Кількість складів однакова, а у рядку оригінала їх все одно на один менше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:14:37 ]
Можливо, якщо певний ритм не спостерігається, то кількість складів не настільки суттєва, хоча хотілося б якнайоптимальніше, звісно...
Спасибі, пане Семене, за хорошу пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:41:20 ]
Радий служить Поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:03:29 ]
це - верлібр, тут немає рими, то чому ж не перекласти дослівно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 21:07:32 ]
найдотепніше питання щодо перекладацької практики, яке доводилось чути. Гугл транслейт рулить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-04 13:48:43 ]
Пане Андрію, гадаю, пані Ілона мала на увазі,
що перекладач не має права вносити власні "відгалуження",
тільки якнайоптимальніше передати оригінал, намагаючись не відступити від нього ні формою, ні змістом, наскільки це можливо...
так що ми всі тут однодумці :)
дякую Вам за небайдужість


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:51:28 ]
саме це, пані Василино, я і мала на увазі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:53:50 ]
Андрію Мироховичу: це питання стосується конкретного перекладу, а не всієї перекладацької практики. саме цей верлібр не є важко перекласти найближче до тексту оригіналу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:13:51 ]
якщо вже не вдається залатати старе кохання нитками добрих спогадів, прикрити аплікацією з давніх днів, зішити обидва береги самотності, міцно зчепити (сколоти) шпилькою з тамтих ночей, треба буде (буде потрібно) з рішучістю кравчині вирізати (витяти) те подерте кохання з мого серця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:15:27 ]
Щиро дякую, пані Ілоно,
правду кажете


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:23:11 ]
тобто, звісно, маєте рацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:55:24 ]
пані Василино, там з аґрафкою не зовсім зрозуміло з тексту. А немає часом у Вас оригіналу польськими літерами? бо від цього залежить і зміст - або аґрафка або спить, або спинає)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:10:12 ]
знайшла оригінал:
***


Jeśli już się nie da

Załatać starą miłość

Resztką dobrych wspomnień

Przykryć aplikacją

Z dobrych dni

Zeszyć oba brzegi

Naszych samotności

Mocno spiąć agrafką

Z tych upojnych nocy

Trzeba będzie

Ze zdecydowaniem krawcowej

Wyciąć tę miłość

Z mego podartego serca


тут слово spiąć означає спинати, скріплювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:11:44 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:16:18 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 19:44:59 ]
заштопати... Є таке колоритне українське слово - зацерувати.

залатати, скріпити, витяти - як на мене, на своєму місці.

Тільки... якщо витяти - залишиться ще більша діра, і що тоді робити? словом... це не вихід )

Замість (подерте)"розірване" - пропоную "покремсане"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:53:08 ]
На мою думку, переклад має бути максимально наближений до оригіналу( але ні в якому разі не механічним), тим більше у верлібрі, де кожне слово несе більше смислове навантаження, ніж у римованому вірші. церувати є і в нас і в них, але авторка оригіналу чомусь його тут не вжила. Тому недоцільно його вживати і в перекладі.

Для чого покремсане, коли є прямий відповідник украхнською. Це ж не переспів.