ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Юферова (1959) / Вірші

 Все буде добре




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-17 20:29:16
Переглядів сторінки твору 9084
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.592 / 5.5  (4.615 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.03.26 18:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 20:50:17 ]
Добре робити самому виклик проблемам, тоді більше шансів здобути перемогу. Оптимістично, дає надію на перемогу для інших, хто вже, можливо, зневірився.
Дякую, піднімає дух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:04:10 ]
Дякую, Василю! Виклик зробила. Тепер залишилася без роботи. Вистою, знайду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2012-09-17 21:26:00 ]
Все змінюється на краще. Можливо, це звучить банально й наївно, але це справді так. Просто ми не завжди це помічаємо. Все, що відбувається має свій сенс.
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:33:42 ]
...сили Вам, п. Людмило!Снаги і здоров’я то всьо перебороти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:01 ]
Згодна, Василю. Тільки саме ця робота була сенсом мого життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:35:37 ]
Каково! Тільки хотів сказати, що кожен килим в шефа може бути останнім, якщо шеф в людина випадкова. Це для чоловіків. Для жінок, коли він меле щось на зразок .... в нумера і бридкий, мокрий, словом гадкий слова шеф не існує. Начальник слово їм. Та деколи і начальники одумуються.
Смілива жінка це рідкість і не тільки в наші часи.
Все буде добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:45:37 ]
Дякую, п.Людмило! Життя навчило головного правила: непереборних труднощів не існує, усі вони - тимчасові. Вистою, а куди ж дінуся. З теплом, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-17 21:51:55 ]
щиро бажаю витримки і мудрості, хай щастить... Бо ... знайомо, ох, як то всьо знайомо і ятрить ще... А! щодо віршу - вдало дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юферова (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 21:50:05 ]
Олександре, як гарно і влучно ви сказали про випадкових шефів! Одумуються справжні начальники, а випадкові не складуть собі ціни. Народна мудрість каже, що краще з розумним загубити, аніж з дурним знайти. Істинна правда. З повагою, Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-17 22:36:07 ]
Борітеся - поборете (Т.Г.Ш.)
А, з другого боку, це якось не по-християнськи.
Треба вміть повинуватись і чекать.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 00:27:39 ]
кому і чого..., п. Семене???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-18 12:40:36 ]
"Во всём повинуйся судьбе"

Дзэнская притча (публікується російською)

Стояли дни последней декады летней жары. Газоны у монастыря совсем пожухли и пожелтели.

— Надо бы поскорее разбросать немного семян травы! А то очень неприглядно! — сказал молодой монах.

— Подожди пока спадёт жара, — отмахнулся наставник. — Следуй времени!

В осенний праздник Луны наставник купил мешок семян и велел молодому монаху посеять их. Но поднялся осенний ветер, половина семян была посеяна, а половина оказалась развеяна ветром.

— Так не годится! Слишком много семян развеяно ветром! — воскликнул молодой монах.

— Ничего страшного. Из развеянных семян больше половины — бесплодны и всё равно не дали бы всходов, — сказал наставник. — Следуй природным свойствам!

Просеянные семена тут же начали склеивать налетевшие птицы.

— Что за наказание! Птицы склюют все семена — молодой монах в сердцах затопал ногами.

— Ничего страшного! Семян много, до конца их не склюют! — сказал наставник. — Принимай мир, какой он есть!

Поздней ночью внезапно полил дождь. Утром молодой монах влетел в зал для медитаций с криком:

— Учитель! На этот раз всё кончено! Дождём смыто так много семян!

— Куда смыло, там и взойдёт! — сказал наставник. — Следуй судьбе!

Прошла неделя, и на прежде голой земле, вопреки всем ожиданиям, взошло много изумрудно-зелёных ростков травы. И даже на нескольких незасеянных прежде участках проступила зелень.

Молодой монах от радости без конца хлопал в ладоши. Наставник, кивнул головой, сказал:

— Следуй радости!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-09-18 13:31:52 ]
гарно!