ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іванна Голуб'юк (1988) / Проза

 Кінець світу в Броварах

Вчені NASA стверджують, що 21 вересня 2012
настане кінець світу через аномальну погоду

24 телеканал новин

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-16 01:02:06
Переглядів сторінки твору 2111
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.777 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.601 / 5.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.03.18 21:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-16 09:06:42 ]
Цікава оповідка. Приємно читати, тим більше, що закінчення не трагічне, а, можна сказать, життєдайне. Усі живі, все нормально.
"Брехунці", до речі, як Ви кажете, працювали і працюють без використання струму.
У селах не було світла (наприклад, на Кагарличчині, Уманщині чи Обухівщині) і елементарної дротової телефонії, але "брехунці" справно працювали, позаяк ця інформаційна мережа не залежала від наявності чи відсутності струму в електричних розетках кінцевих споживачів. Існували спеціальні розетки - для "брехунців".
Струм у цій мережі йшов з самої столиці або з обласних чи районних центрів, а по дорозі працювали усілякі дроселі, які не потребували жодного вольта чи ампера ззовні. На мою думку, це важливе уточнення, бо й донині ці мережі справні, але мало хто з мешканців сучасних мегаполісів ними цікавиться, отримуючи інфрормацію (таку ж брехливу, яка йшла і дротами) з усіляких радіо-FM.
Роботу своєї розетки я відновив. Потихеньку скуповую сіль, сірники, свічки, супи для швидкого приготування їжі, м'ясні та рибні консерви, щоб їх вистачило, щонайменше, на півроку. Бо треба буде виживать. Вірші, яких в мене, дякуючи богу, мало, я переписую на кафельну плитку методом нанесення графічних подряпин, в яких впізнаються літери нашої абетки.
На момент вибухів на Сонці навіть без струму у столиці, скоріше за все, "брехунці" повинні були працювать, бо для форс-мажорів існує системи автономного живлення.
Літературній героїні твору пощастило, бо дивно, що її не пограбували біженці з міст. Де, як не на селі, є чим поживитись? У столицях магазини будуть пограбованими протягом кількох годин.

Надзвичайно актуальний твір. А от з епізодом про "брехунці" не все гаразд.
Трудове селянство, бережіть свої запаси. Можливо, їх навіть варто закопувати, але щоб потім відшукать.
Дякую за твір. Чудова мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-16 10:34:00 ]
Милозвучніше було б "у Броварах". Бровари, як я розумію, це місто-супутник Києва і його майбутній бізнес-центр, якщо нічого не трапиться з того, що обіцяє астрономічна наука.
"Осінь же" виглядає якось не по-нашому. Існують гарні слова, які підсилюють значення попередніх краще. Наприклад, "позаяяк". А що таке "же"?
"вантажівки з" було б краще.
У деяких місцях бракує ком. Практично кількох.
Наприклад, тут6 "точніше, на Бровари".
Я рекомендував би Ваш твір для радіовистав.
Він мені припав до серця. А я - маленький атом нашого народу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Голуб'юк (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-26 22:59:12 ]
Дякую! Це приємно :)
Повиправляю помилки