ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.09.30 09:58
Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.

Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна,

Світлана Пирогова
2024.09.30 08:57
Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,
І досвід поколінь, потужність мови
У книгах, що до себе ваблять, кличуть.
Бібліотекарі зустрінуть радо,
(Бо тут працюють чуйні і уважні),
Знайдуть потрібну книгу і порадять.
Пові

Микола Соболь
2024.09.30 07:02
У лугах покошена трава,
прохолода ходить по долині,
до вербиці вітер заграва,
час до липня, мов до брата лине.
Не почуєш пісню солов’я,
змовкли в лісі гомінкі зозулі,
а ріки повільна течія,
мов поснула на нічнім Інгулі.

Віктор Кучерук
2024.09.30 05:48
Моква руйнує огорожу
З кількатижневих ясних днів, –
Зникає вересень погожий
У сірій сирості полів.
Хоч затягнулося прощання
І теплим видалось воно, –
Волого, холодно й туманно
Стає поволі за вікном.

Микола Дудар
2024.09.30 03:00
Смердить смердить... ох і смердить
Шановні смердоносці
У самоті про все болить
Цікаво, що в обгортці?..

Чіп потребує полотно
Замовлю свіжих красок…
Із ними поруч заодно

Євген Федчук
2024.09.29 16:00
В сорок першому, як німці швидко наступали,
А червоні міста й села з боями лишали,
Взяли німці і румуни у кільце Одесу.
Дійшли уже до Татарки, зайняли Пересип.
Довелося із Одеси червоним втікати
Та загони диверсантів в тилу залишати.
Не до того готу

Юрій Гундарєв
2024.09.29 09:16
… На вулиці Артема вже було суцільне стовпотворіння. Люди з вузлами, з колясками, різні двоколки, підводи… Серед вузлів і валіз лежали хворі, гронами сиділи діточки. Немовлят іноді везли по двоє, по троє в одній колясці. Дуже багато було тих, що проводжаю

Микола Дудар
2024.09.29 08:37
Без літа нам не обійтись
А Осінь треба ще зустріти
Але щоб разом їм зійтись
Потрібно буде море квітів…

Без літа вже ні те ні се
А Осінь так собі, як Осінь
Не будем згадувать про все…

Віктор Кучерук
2024.09.29 06:20
Прикривають небо кучеряві хмари,
Хоч кошлатить вправно вітер білизну, –
Та вони від ранку, як овець отара,
Купчаться щільніше вшир і глибину.
Поїдають просинь групи волохаті
І втрачають швидко світлі кольори, –
Тужать за блакиттю й плачуть винуват

Микола Соболь
2024.09.29 04:46
Ти така, як легіт на світанку
там де море стишує зорю.
Пам’ятаєш нашу обіцянку?
Я її і досі бережу.
Збудеться усе, що не збулося
кожна мрія суща на землі.
Заплітаю ружу у волосся,
що так полюбилося мені.

Пиріжкарня Асорті
2024.09.28 22:14
ночам на зміну дні приходять
між ними ранки й вечори
пантрують зорі сонце й місяць
згори

грицько був парубок моторний
і доглядав козу й свиней
сміявся кум казали люди

Юлія Щербатюк
2024.09.28 21:41
Заплітає вітер віти тополині,
Золотава осінь в вікна загляда.
Десь, за теплим літом, клин птахів полинув,
І зимова в ранках чується хода.

Ще осіннє сонце небо ніжно пестить.
У його промінні тішиться блакить.
Павуки мережив вже не будуть плести, -

Іван Потьомкін
2024.09.28 14:04
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с

Світлана Пирогова
2024.09.28 10:42
Не писали би ні віршів, ні романів,
Не буяло б навесні зело.
Без любові пересохли б океани,
Без любові сонце не зійшло б.

Не зустрілись би закохані ніколи,
І дитини не почули б сміх.
Без любові вся планета охолола б,

Козак Дума
2024.09.28 09:52
Коли панує моветон
у цілоденній каламуті –
уже чіпляються за тон,
не апелюючи до суті!.

Ірина Вовк
2024.09.28 09:13
СУБОТА, 28-е вересня! Вітаю...

ДОРОГА ПИСЬМЕННИЦЬКА БРАТІЄ! У мене ВЕЛИКЕ СВЯТО... Сезон ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ, вересневих ОСІННІХ ДОЩІВ та раннього БАБИНОГО ЛІТА відкриває з'ява моєї довгожданої післяювілейної збірки ВИБРАНОЇ ЛІРИКИ, яка вийшла в двох обклад
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-29 01:32:29
Переглядів сторінки твору 2555
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.349 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.910
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 12:59:30 ]
Так ніжно і тепло може колисати тільки рідний тато... Для дитини - все,що треба... Навіть колискову вивчить... Чудо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:12:40 ]
Ох, як щемно...
Як на мене, тут щось набагато глибше...
Ой, не проста це колискова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:20:06 ]
Стільки ніжності і батьківської любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 15:27:07 ]
іноді направду так важко знайти втішні слова для рідної людини - ніби і є вони, ось, тутечки, і наче немає - усі здаються не такими...
глибокі думки у вірші висловлено - недарма кажуть "малі діти - малий клопіт, а великі..."
великих те ж треба приколихувати часом)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 18:41:55 ]
Мені здається, що цей вірш для дорослих набагато важливіший, з підтекстом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 19:49:21 ]
...своєрідне самовиховання дорослого чоловіка, батька - бути справжнім батьком. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:23:38 ]
дуже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:29:12 ]
Дорогі мої ГАЛИНО, пані ЛЮБО, БОГДАНЕ, КСЕНЮ, пане ВАСИЛЮ! Цілую й обіймаю за відгуки!

Із цим віршем узагалі вийшло якесь диво... Учора переглядала електронну версію набраних додатково віршів тата для майбутнього збірника. Вірші допомагали набирати друзі. Я давала збірки не підряд за роками, а, наприклад, 1964 року і 1978 року тощо і просила розташовувати так: рік виходу збірки, а під ним ідуть вірші із цієї збірки...
Знайшла цей вірш - він був останнім у переліку віршів за 1986 рік, а після нього йшов перелік віршів за 1969 рік... Завжди звіряю набране з оригіналом. А тут нібито все логічно: колискова для мене маленької, значить, вірш поставили вище (у 1986 рік) помилково, що це вірш 1969 року. Тоді мені було два роки - логічно, що тато "шукає" колискову, а 1986 року мені вже виповнилося 19 років, то яка колискова?! Якби ж не пізній час, то я би передивилася всі збірки, аби знайти, коли вірша було написано й опубліковано... І вже сьогодні після обіду все стало на свої місця. Цей вірш написано й уперше опубліковано саме 1986 року й присвячено мені 19-річній!!! Яка я балда :):):) А було ж відчуття, що в рядках "навіки я загубив її", "яка вона потрібна в цю хвилину" щось криється...

Отже, які ви мудрі, прозорливі, досвідчені і ще багато-багато які!!! Ви все зрозуміли одразу! (А батько, до речі, ніколи не показував мені цього вірша, ніколи. І надрукований він тільки в одній збірочці з мізерним накладом.)
Безмежно дякую вам! Ви зрозуміли й відчули Низового краще, ніж його дочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:40:46 ]
Годину тому вернувся з Буковеля в Яремче, де ми проживаємо, і зразу ж пірнув у ПМ. Цей вірш для мене, дідуся чотирьох онуків, близький і рідний. І нема в ньому жодної нотки фальшу... Тільки любов... Тільки любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:51:36 ]
Людочко, я навіть не уявляла, наскільки тато мене відчував у будь-який період мого життя, у будь-якій ситуації, як жалів мене,як розумів без слів... Я завжди була для нього маленькою дівчинкою, якій так необхідна "колискова"...татове плече, татова порада, татова любов, татове мудре слово... А для дорослої 19-річної доньки нелегко знайти колискову...
Права пані Люба - ох і непроста ця колискова, який глибинний вірш... Права Ксеня - як втішити дорослу дитину, дівчину... Правий пане Василь - який підтекст... Праві Галина і Богдан - це ж як треба любити й розуміти свою дочку...
І як права ти, Людочко, що Низовий усе своє життя прагнув бути справжнім батьком і мені, і Ігорю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:40:39 ]
Лесю...:) батьки дорослих дітей... все"дно батьки. а діти, навіть, дорослі... І - дорослі теж, будь по якому, потребують "колискових" - розуміння, поваги, любові від батьків. Кому пожалітися, як не батькам? від кого, на свої сумніви і болі, отримати поради, розуміння, "колискові" як не від батьків?
Мені батька не вистачає й досі, бо втратила я його в 30 років... А розумітися ми почали в останній рік його життя, я, як доросла маленька донька, він - як мудрий, всерозуміючий батько. Але нам не вистачило того року!... не вистачило. я тепер так само жалкую і за своїми вчинками тоді, коли він у мене був. і мені його тепер так не вистачає його слів, його мудрості тепер.
...я так само хотіла б повернути ті часи! Але... На жаль... ми не в змозі змінити долю. Може це єдине, що зробить нас мудрішими тепер. Без них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:55:40 ]
Тетяно, я рада, що Ви відгукнулися саме на цей вірш.
Я впевнена, що так само і Ваш батько живе своєю маленькою Тетянкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:03:07 ]
Пане Мирославе, щаслива, що з Яремче одразу завітали до дідуся Низового :)
Нехай Ваші діти й онуки завжди знають, що кожної хвилинки Ваше серце і Ваші думки з ними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:55:04 ]
Дійсно, не проста це колискова. І не для дітей, мабуть. Наскільки просто та глибоко, а це мені найбільше подобається в поезії. Дякую Івану Низовому і Вам Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 22:40:49 ]
Так, Олександре, як сказала Ксеня, важко знайти важливі, потрібні слова для близької людини, але серце все одно їх підкаже.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 00:01:07 ]
До сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 13:22:38 ]
Улянко, обіймаю...