ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

 вірш видалено

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-07-16 20:54:30
Переглядів сторінки твору 2519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 23:32:33 ]
Отак, Костянтине.
Віриш твоїм віршам і версіям, а потім бачиш:
"Пилат Марії написав:
«Блаженна Ти між Дівами!»

Це було, якщо мислити ортодоксально, не так. То як ставитись до твоїх одкровень? Шукати приховані смисли?

Та ніяк ні до чого не треба ставитись. Все тимчасове. І не все треба читати так, як воно написано. І все не так, і все - шкереберть.
І поетичний сайт став пародійним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-18 18:38:28 ]
Гарріо Сидорів - поезія це такий вимір, в якому можливо усе; хто зна, як було насправді і що хто кому казав; історію Варавви можна прочитати у Лагеквиста чи додумати самому; смисли є в усьому, навіть у їх відсутності, бо це процес доуявлення недоуявленого; НМСД пародіями на сайті і не пахне - цим словом прикриваються для обсмоктування шароварно-гидких непристойностей; псевдогумор, ідіотське замилування дурнуватими "сало-цицьки-горілка- кум з кумою-перепих" і читацьке - на тридцять два зуби - "адабрЯмс", дописи на кшталт "ух, по сто пятдесят" замість відгуку щодо самого тексту автора, самовихваляння з великими пшиками, усі-пусі-які-ж-ми-розумні-і-гарнющі;
ця болячка набирає обертів; таких лестощів і хвастощів на срамотну бездарну дурню ще не було; сайт відверто деградує і опускається до примітивних, інстинктивних, споживацьких плотьських випорожнень; в словах, написаних дітьми на асфальті з помилками, більше поезії, ніж у жалюгідних "зашістьорених" саморуйнівних рефлексіях; шлях в нікуди, в обнулення ідентичності; нівелювання гідності; енергетична підтримка содомського плану антихриста; дивує самовпевненість, з якими бездарності доводять самому собі (а підлабузкики підтакують) свою винятковість (тобто не реагують на критику, не дослухаються до зауважень, зросійщують українську мову, навязують шириньковий гумор і вульгарні смаки).
Хеві метал!

P.S. це не крик душі, не розумування, не грюкання дверима, не попередження про кінець Світа чи обявлення себе месією, не моралізаторство, ні голос того, хто заблукав у своїх тупих святотацтвах (як думає переважна більшість); це спостереження, що я бачу; мені байдужі і оцінювання, і те, що це все відбувається (зрештою "це краще, ніж колотися" - може ошелешити якийсь реабілітований початківець чи невиправний "рубаїст" (який нічого не тямить ні на Рубаї, ні на віршах) ; мої слова нічого не варті - бо вони мотлох у цьомі бедламі; тому, якщо хтось, від нічого робити, прочитає цей допис - хай не зважає - це рефлексія на тему "щось потрібно відповісти Гаррі, доки двоє старших у діда з бабою, менша дивиться телек, дружина в церкві, а на мене чекають помиті яблука в пластмасовій мисці, щоб їх покришили для соковижималки";
"О капитан мой капитан!" http://www.youtube.com/watch?v=O0yfGUgnTi0