ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Египетские сумерки

Мир, вероятно, спасти уже не удастся, но отдельного человека всегда можно.

Иосиф Бродский.

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-07 20:06:58
Переглядів сторінки твору 3021
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-03-08 10:59:14 ]
спасибо вам, что "засветились" - это подарок
вспоминаю.. рада, что пишется. и пишется хорошо.
спасибо - за вас, за Бродского. счастлива, что вы есть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-03-08 20:28:56 ]
Ну, пишется - это громко сказано, первый раз за полгода почти, эх. Но намучался с ним страшно)
Вам спасибо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 10:26:39 ]
Підтримую Марту - дуже симпатично у вас, Євгенію, вийшло. Тому з вашого дозволу тільки про моменти, які, як на мене, начебто можна оптимізувати - вдалих і оптимальних набагато більше.

Питання не стільки в Бродському, скільки у методі, інструментарію, який він гармонійно використовував. Як на мене, особливо делікатно він ставився до виходу дійства на передній план, для цього вимагалася вкрай висока, надважлива - причина, те саме, як на мене, стосувалося і не вплетених найприроднішим чином в канву поетичної оповіді окремих образів.
Тобто, в ідеалі
"Ни страны, ни погоста
не хочу выбирать.
На Васильевский остров
я приду умирать."

Тобто, як інструмент для покращення невидимих проблем, я пропоную саме це "приховування" в тлі рядків, до особливих моментів, з виходом на передній план.

Спроба, як на мене, відійти від фрагментарності.
"И я один соображаю на троих -
на забулдыгу, графомана и поэта.
пока рассудок не черкнёт последний штрих,
гутаря ... .... до рассвета."
"Поэт, скажи" - тут ніби трішки перший план, "Поэт, сложи"?
"ты говорил что каждый шип - неповторим,
что с каждым шагом ближе Рим и (свет нирваны)". - ніби недостатньо вписано "свет нирваны"
"ты говорил что (молвил как-то) каждый шип - неповторим,
и ближе Рим, чем ( с каждым шагом) свет нирваны" - ну це перше, на вскидку, що прийшло до голови...

"и в этих клетках начинается свобода" - начебто теж трішки забагато переднього плану
може щось на кшталт
"где ... клетках (обретается) свобода..."

Ну і в останній строфі, суто логічно, напевно для того, щоби спрацювала на всі сто "без просвета черноземе" треба було би ніби щось про свечение, блеск, т.п. в рядках до цього дати?
І знову ж таки, остання строфа ледь не прямим текстом - і переднім планом, тому вимагає піднесення духовного, більш глибшого драматизму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2013-09-14 01:41:20 ]
Дуже вдячний за таку небайдужість і поради.
Мушу сказати, що для мене це виявилося, мабуть, занадто глибоко :) Можливо, просто поки не так тонко сприймаю за браком досвіду (чи ще чогось) акценти. Та й не намагався я (свідомо) перейняти методи Бродського.
А взагалі - коли вірш написано, а пишуться вони в мене, як правило, довго й нудно, мені важко в ньому щось міняти - і через те, що знайти якесь інше рішення, не порушуючи всю конструкцію, не можу, і через те, що сам вірш перестає так цікавити. Тому Ваші думки, якщо я їх таки зможу цілком осягнути, :) намагатимуся використати в майбутньому, а не з цим конкретним віршем.
Чесно кажучи, такі відгуки не часто отримую. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-09-14 09:31:15 ]
Дякую вам. Ви праві, в основному, найкраще дається досконалість в новому.
Просто існують, як на мою скромну думку, деякі невидимі для нас, авторів, речі, проблеми, які приносять самому ж авторові в цілому відчуття незрозумілого дискомфорту на якомусь етапі поетичного існування. Зазвичай просто ми доростаємо до важливих поетичних тонкощів і надтонкощів, які найкраще спробувати усвідомити - і тоді кризові явища відступають...