ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.10.04 22:14
***
Напевно чув я у далекому дитинстві , але не придавав цим словам значення. «Змія підколодна»… А згодом, де б я не жив, зустрічав саме тих, кому моя мама їм посилала, хоча то були вже інші люди, інші міста, в яких я жив, інше середовище того всього, яке нар

Пиріжкарня Асорті
2024.10.04 20:03
****
гаврило певно розуміє
чому не пишеться комусь
бо каже сам собі про рими
довбусь

про анекдот би той забути
йому не вдасться вже ніяк
там у героях родич давній

Віктор Кучерук
2024.10.04 14:51
* * *
В боргах та позичках загруз
І борсається в скруті
Обставин виниклих дідусь,
Родиною забутий.
Зазнав приниження й відчув
Байдужість од родини,
Бо, кажуть, що не по плечу
Потратитися нині,

Сергій Губерначук
2024.10.04 13:33
Сила крапки – у багатокрапці
Багатокрапка… Це розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення. Перерваність… Перерваний політ, перерване висловлювання, перерване життя… Багато разів згодом склад

Світлана Пирогова
2024.10.04 08:52
Гойдається у ретро стилі осінь
Гойдається у ретро стилі осінь...
Той парк рудий із фейєрверком листя,
Той падолист триває наче досі,
І сонце те ж із променистим диском.

І кличе в юність неба сіть бездонна,
Під ним зустрілись очі сині вперше,
Не знаючи, що приготує доля,

Микола Дудар
2024.10.04 07:48
***
Нічого в голову не лізе, нічого…
Усе, що міг, уже створив
Лишилось втілитись в німого
Вже й настрій втілень нагострив…

Нічого в пам’ять не заходить, нічого…
Дарма, мабуть, заглох двигун
Вернувшись з рейсу він з нічного

Микола Соболь
2024.10.04 07:10
Першосніжжя
Закрутить, захурделить, замете…
зима на сніг цьогоріч не скупа,
у хмаровинні сонце золоте,
ворона підлетіла до стовпа,
нема де сісти, скрізь біліє сніг,
посеред міста річки варикоз
її б уже і лід скувати міг,
аби хоч тиждень втримався мороз

Ярослав Чорногуз
2024.10.04 00:09
Осінні марення
В саду прекрасному моєму
Заснула осінь чарівна.
І золотаву діадему
Сховала в листячку вона.

І так поблискує лукаво,
Немов підморгує мені.
І стелить запашні отави

Тетяна Левицька
2024.10.03 22:49
З Богом віч-на-віч
День поховала ніч,
ладаном пахне мла,
з Господом вч-на-вч
щирою не була.
Зиркаю в даль тепер,
бо припекло як слід.
Батько давно помер,
мати, як визрів глід.

Сонце Місяць
2024.10.03 22:30
упродовження
місяця оловоколиво
страви спішать униз

швейцар потира голову ~
ану неприязний сюрприз

історія трохи мелеться
& навіть герой колись

Володимир Каразуб
2024.10.03 19:36
Полум’яні пелюстки
Я дивлюся униз і вона відчуваючи погляд піднімає голову...

Крапля поту гарячим Нілом стікає глобусом голови,

Вона відвертає погляд, наче крутить материками

Тицяє пальцем влучаючи у завідомо вибраний
Острів своєї несвободи.

Євген Федчук
2024.10.03 16:40
Звідки взялися чорноземи в Україні
Діду, - в дідуся Тараса онучок питає, -
Україна так багато чорноземів має.
Скажи, діду, звідки стільки їх у нас взялося?
Це ж природі потрудитись отак довелося?
Дід на те лиш посміхнувся: - Не лише природі.
В тім заслуга є велика й нашого народу.
Сп

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.03 12:21
Шукаю зятя
Нажалілася кума, що не має щастя,
Рік уже шукає доні порядного зятя.
Щоби мав якусь освіту. Не пустий, як бубен.
Бо буває часом красень, та поліно грубе.
Не зелений, молодий. Може, трохи в віці.
Та не з тих, що їх пече у одному місці…
Часом добрий п

Галина Сливка
2024.10.03 10:32
Іще
Іще горить осіння ватра,
Ще квітнуть стерні маком диким,
І світиться з-за пругу завтра,
Сріблиться в росах доль на стиках.
І від його тремтливих сплесків
Кружляють в золоті над світом
Взірці старої арабески
Послами бабиного літа.

Юрій Гундарєв
2024.10.03 08:57
Музичні хокку 28-30
Життя - це книга:
Є розділ, де б’є вогонь,
І той, де крига.

29.
Магічний камінь.
Мінливий норвезький ліс…
Світ Муракамі.

Микола Соболь
2024.10.03 06:45
Новітня жертва
Невже гармати Бога не розбудять?
Кривавицею сповнена земля.
Смертей достатньо. Схаменіться, люди! –
усіяні убитими поля…
Скипає пря, Харон ламає весла,
все знищує свинцевий дощ округ.
Пусти цього, його душа воскресне,
у нім лунає пульсу перестук.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Спостерігаючи життя

 Гимн тараканов
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-16 11:35:05
Переглядів сторінки твору 4838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.646
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-16 12:16:40 ]
Щиро розумію Ваше бажання звернути увагу спільноти на тих, хто поруч нас, хто мільйони років жив до нас і як не жаль нас, буде ще довго освоювати життєвий простір після нас. Амба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:44:12 ]
:)Навряд чи... Таргани при низьких температурах, здається, втрачають здатність розмножуватись. Комфорт полюбляють... Отже, без нас їхній ареал значно звузиться...А якщо клімат на планеті стане холодний, то взагалі вимруть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-16 12:45:52 ]
О, скільки тут підтекстів і скільки різнопланових асоціацій виникає...))) Все продумано дуже дотепно і тонко: і у плані лінгвістичному, і у всіх інших ))
Сподіваюся, що наш життєвий простір ми таки зуміємо захистити від таких от "комах".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:45:41 ]
І Вам дякую на доброму слові, Галю.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-16 13:49:09 ]
Дуже неднозначний вірш - тут є над чим подумати, бо є підтекст! Браво, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:47:46 ]
Життя теж неоднозначне. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-16 14:14:47 ]
Як вони мені когось нагадують... ці "таракани"...
Вірне спостереження, Тань! І гарно описане, правдиво.
ПС. До речі, на Образі твору ця комаха дуже нагадує слід. Символічно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:50:23 ]
Що поробиш, така правда життя, Ваню...
ПС. Угу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-16 15:08:01 ]
Вибачте, Тетяно. Забув врахувати філософську складову вашого характеру і тому буквально у прямому сенсі сприйняв Ваш вірш, але, завдячуючи іншим коментарям, прозрів тепер сам бачу паралелі образів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:57:37 ]
Та нічого. Не вибачайтесь: Ви показали себе як людину, що не здатна ховати камінь за спину, а тому не заглядає за спини іншим... це чудова риса...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-16 20:53:11 ]
бри_га_даааа....

ціваво, Тетяно! таргани в захваті, певно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 22:58:58 ]
Певно так.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-09-17 01:26:30 ]
А я б, розвиваючи Ваш Образ головний закінчив так, Таню:

Вже й людей багато поміж нами
Ходять в голові із тарганами.

Це ж персоніфікація й проекція на людське суспільство, наскільки я розумію?
Дякую за Ваш образ, він мені допоміг закінчити пародію.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 12:03:14 ]
А я якраз щойно з Вашої сторіночки з "тарганами":)
Там - по-своєму цікава тема...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 23:03:51 ]
Люди-таргани і таргани в голові - то дещо різні теми, Ярославе."У кожного в голові свої таргани" - це не я сказала, але маємо бути поблажливими один до одного, принаймні поки тарган не розжирів і не почав пожирати свого носія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 12:05:56 ]
Є надія, що і на таких тарганів знайдеться як не "дихлофос" ( у такому ж переносному значенні), то хоча б якась відлякуюча речовина. Кажуть, ультразвукові пристрої є. А ще - різноманітні "ловушки". А головне - чистота! От її вони точно не люблять, їм там робити нема чого:)
Дякую за філософію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-17 23:14:51 ]
Так, Валю. Життя доводить, що найкраща "відлякуюча речовина" - це наше почуття гідності, самоповаги і любові до рідного дому: тоді і чистота буде, і все інше, що не дозволить їм хазяйнувати у чужому домі.